Рішення

від 21.07.2008 по справі 7/61-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/61-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.08р.

Справа № 7/61-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ", м. Дніпропетровськ 

До  Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ", м. Київ, в особі філії Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ" у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ  

Про стягнення 4 462, 65 грн.

                                                                                                                  Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Прохоров О.Г., дов. № 21/01 від 07.07.2008р.;

від відповідача: представник Бондар Є.Р., дов. № 864 від 07.09.2007р.  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ" (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ", м. Київ, в особі філії Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ" у м. Дніпропетровську (м. Дніпропетровськ) заборгованість у національній валюті України в сумі 4 462, 65 грн., у тому числі основний борг –4 389, 00 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 13, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перерахував відповідачу 15.01.2008р. згідно платіжного доручення № 22 на підставі виставленого відповідачем рахунку № 202-0049/08 ДНФ від 11.01.2008р. грошові кошти в сумі 9 604, 21 грн. як страхову премію. Отримання відповідачем названої суми коштів, на думку позивача, є безпідставним, оскільки договір страхування наземних транспортних засобів, про укладення якого між позивачем та відповідачем існувала домовленість, не укладено, сторонами не досягнута домовленість щодо умов цього договору. Між тим, відповідач відмовляється повернути спірну суму отриманих коштів, посилаючись на те, що договір страхування наземних транспортних засобів № 202-0049/08 ДНФ від 15.01.2008р. достроково припинено за ініціативою позивача, а сума 4 389, 00 грн. є нормативом витрат відповідача на ведення справи, яка на підставі п.12.4. договору не підлягає поверненню.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти у сумі 4 462, 65 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що між сторонами укладено договір страхування наземного транспорту № 202-0049/08 ДНФ від 15.01.2008р., на виконання якого позивачем перерахований страховий платіж у сумі 9 604, 21 грн. Договір набрав чинності 16.01.2008р. Відповідач зазначає, що договір страхування достроково припинений, а тому витрати страховика на ведення справи, які становлять 40%, поверненню позивачу не підлягають.

Назва відповідача уточнена відповідно до назви філії, зазначеної в довідці № 16093/05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В судовому засіданні 08.07.2008р. оголошено перерву на 15.07.2008р.

В судовому засіданні 15.07.2008р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2008р. Акціонерне страхове товариство "ВЕКСЕЛЬ" (м. Київ) в особі філії Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ" у м. Дніпропетровську (м. Дніпропетровськ) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ" (м. Дніпропетровськ) рахунок № 202-0049/08 ДНФ на оплату 9 604, 21 грн., як страхового платежу за страхування наземного транспорту згідно договору № 202-0049/08 ДНФ від 11.01.2008р., який згідно платіжного доручення № 22 від 15.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ" оплатило, пославшись на призначення платежу - страховий платіж за страхування наземного транспорту згідно договору № 202-0049/08 ДНФ від 11.01.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ" отримало для підписання проект договору страхування № 202-0049/08 ДНФ добровільного страхування наземних транспортних засобів від 15.01.2008р., а не від 11.01.2008р. Названий проект договору позивач в особі уповноваженого органу управління не підписав.

08.02.2008р., вих. № 6/01, позивач направив відповідачу листа з пропозицію розглянути можливість внесення до наданого відповідачем договору № 202-0049/08 ДНФ добровільного страхування наземних транспортних засобів від 15.01.2008р. змін і доповнень.

13.03.2008р. (вхідний відповідача № 2427) позивач звернувся до відповідача з проханням повернути кошти в розмірі 9 604, 21 грн., враховуючи ту обставину, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх положень наданого відповідачем позивачу на розгляд договору страхування.

Також, 03.04.2008р., вих. 10/01, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути кошти в розмірі 9 604, 21 грн., враховуючи ту обставину, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх положень наданого відповідачем позивачу на розгляд договору страхування, та отримав відповідь (вих. 0545 від 10.04.2008р.) про те, що 15.01.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір страхування № 202-0049/08 ДНФ добровільного страхування наземних транспортних засобів. Договір набрав чинності з 16.01.2008р. Лист позивача від 13.03.2008р. (вх. 2427) відповідач розцінив як намір достроково припинити дію договору та повідомив позивача, що з 13.04.2008р. припиняє дію договору та вважає за можливе повернути страховий платіж за період, що залишився до закінчення дії договору з відрахуванням нормативних затрат на ведення справи загальною сумою 4 389, 00 грн. Також, листом від 10.04.2008р., вих. 0545, відповідач визнав обставини не підписання договору з боку позивача, оскільки вказав на повторне направлення для підписання двох дублікатів договору, один із яких просив повернути в десятиденний термін.

11.04.2008р. згідно платіжного доручення № 84 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 4 389, 00 грн., вказавши в призначенні платежу про повернення частково страхового платежу згідно договору № 202-0049/08 ДНФ від 15.01.2008р.

Посилаючись на обставини не укладення договору страхування, позивач вважає, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти в сумі 4 389, 00 грн., вимогу про повернення яких заявив позивач, що і є причиною спору.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як  істотні або є необхідними для договорів даного виду,  а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 208 ЦК України встановлена письмова форма договору між  юридичними особами, яка, зокрема, передбачає, щоб зміст договору був зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, воля сторін договору може бути виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1 ст. 207 ЦК України); договір повинен бути підписаний його сторонами. Договір, який вчиняє юридична особа,  підписується  особами, уповноваженими  на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного   законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207 ЦК України).

З положень ст. 639 ЦК України слідує, що якщо для укладення договору вимагається певна форма, то він є укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Як вбачається з матеріалів справи та про що зазначено вище, позивач та відповідач в належній формі (письмовій з дотриманням вимог ст. 207 ЦК України) договір страхування не уклали: договір з зазначенням його істотних умов не підписаний позивачем, не скріплений печаткою позивача, відсутні інші письмові погодження позивача щодо умов договору.

Оплату страхового платежу позивачем на користь відповідача суд не розцінює як прийняття пропозиції укласти договір, оскільки така оплата здійснена не на підставі договору від 15.01.2008р., запропонованого до підписання, а на підставі рахунку від 11.01.2008р., який мав місце, виходячи з дати його складення, до пропозиції укласти договір від 15.01.2008р.

За викладених обставин, суд вважає, що відповідач безпідставно отримав від позивача грошові кошти у сумі 9 604, 21 грн.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

13.03.2008р. та 03.04.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти.

Кошти у спірній сумі - 4 389, 00 грн. на час вирішення спору в суді відповідачем не повернені, зобов'язання по поверненню коштів відповідачем не виконані.

За викладеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 4 389, 00 грн.

Згідно ч.2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання  чи  збереження  грошей нараховуються проценти за користування ними  (стаття  536 цього Кодексу).

За приписами ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ст. 625 ЦК України встановлює 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 11.04.2008р. по 20.05.2008р. в сумі 13, 65 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки необхідність вжиття таких заходів позивачем не доведена. Крім того, позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що суперечить положенням ст. 67 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ" в особі філії Акціонерного страхового товариства "ВЕКСЕЛЬ" у м. Дніпропетровську (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 26254755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРОМ" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 1, ідентифікаційний код 34589494) основний борг в сумі  4 389 (чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 13 (тринадцять) грн. 65 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,  

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                        Л.А.Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, - 21.07.2008р.