Рішення

від 31.07.2008 по справі 11/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.07.08                                                                                           Справа№ 11/148

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергокомплект”, м. Львів

До відповідача: ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів

Про стягнення 1682069,89грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Гай О.О. –предст.довіреність №1/03 від 05.03.2008р.

Від відповідача: Кречетова Л.І. –предст.довіреність № НЮ-32 від 01.01.2008р.

     Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

    Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Західенергокомплект” заявлено позовну вимогу до ДТГО “Львівська залізниця” про стягнення 1682069,89грн.

           Ухвалою господарського суду від 26.06.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2008року.

    В судовому засіданні 15.07.2008р. оголошувалась перерва з метою подання додаткових доказів по справі.

    Сторони від здійснення технічної фіксації судового процесу відмовились.

    В судовому засіданні 31.07.2008р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлене та підписане в повному обсязі 01.08.2008р.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав та настоював на його задоволенні з огляду на наступне:

    Між ТзОВ “Західенергокомплект” та ДТГО “Львівська залізниця” 27.06.2007р. було укладено договір поставки №ЛХН 071408 На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідно до накладних. Відповідач всупереч умовам договору за поставлену продукцію в повному обсязі не розрахувався. В результаті чого у відповідача перед позиваче утворився борг в сумі 1560873,50грн.

     Відповідач проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві та доповненні до відзиву, зокрема просив зменшити розмір нарахованої пені.

    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

    Між ТзОВ “Західенергокомплект” (позивач) та ДТГО “Львівська залізниця” (відповідач) на підставі рішення тендерного комітету ДТГО “Львівська залізниця” оформленого протоколом №3 від 24.05.2007р. було укладено договір поставки № ЛХН 071408 МЮ від 27.06.2007р.

    Відповідно до п.1.1 постачальник (позивач) зобов”язується поставити та передати у власність, а покупець (відповідач), прийняти й оплатити продкцію (реле та обладнання для облаштування залізничних переїздів) в асортименті та кількості відповідно до специфікації №1,2 додаток до даного договору, що є невідємною його частиною.

    На виконання умов договору позивач поставив, відповідач прийняв реле та обладнання для облаштування залізничних переїздів згідно наступних видаткових накладних: № РН-000048 від 04.10.2007р. на суму 187488,00грн., № РН-000050 від 09.10.2007р. на суму 89590,18грн., № РН-000052 від 10.10.2007р. на суму 33882,26грн., № РН-000063 від 01.11.2007р. на суму 103836,60грн., № РН-000064 від 05.11.2007р. на суму 214153,13грн., № РН-000065 від 12.11.2007р. на суму 66370,07грн., № РН-000068 від 26.11.2007р. на суму 66256,56грн., № РН-000072 від 03.12.2007р. на суму 75300,00грн., № РН-000081 від 17.12.2007р. на суму 122088,19грн., № РН-000083 від 20.12.2007р. на суму 129447,62грн., № РН-000001 від 03.01.2008р. на суму 165719,28грн., № РН-000002 від 24.01.2008р. на суму 106020,00грн., № РН-000009 від 29.02.2008р. на суму 209478,30грн., № РН-000011 від 29.02.2008р. на суму 86142,89грн., № РН-000017 від 03.04.2008р. на суму 47724,88грн.

    Таким чином, позивачем було поставлено на адресу відповідача реле та обладнання для облаштування залізничних переїздів на загальну суму 1703497,96грн.

    Той факт, що позивач передав, а відповідач прийняв товар підтверджується вказаними накладними, що містяться в матеріалах справи.

    Відповідно до умов п.6.2 договору оплата за кожну партію поставленої продукції проводиться покупцем на протязі 30 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію.

    Відповідач в порушення умов договору за поставлену продкцію в повній мірі не розрахувався оплативши суму боргу частково в грудні 2007р. в сумі 142624,46грн.         

    Після заявлення позову відповідачем на протязі червня-липня 2008р. було оплачено заборговагність частково в сумі 750000,00грн. що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

    Таким чином сума основного боргу станом на момент винесення рішення становить 810873,50грн.

    Дослідивши подані позивачем матеріали, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

    П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

    Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

    З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статей 526,692 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

           Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

    Оскільки вілповідачем оплачено суму боргу частково в розмірі 892624,46грн. то в тій частині позовних вимог провадження підлягає припиненню.

    Відповідно до п.9.5 в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої несплаченої продукції за кожен день прострочення.

   Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки (пеня,штраф).

    Позивачем нараховано пеню яка відповідно до уточненого розрахунку відповідача складає 105730,37грн. проти якого позивач не заперечив.

    Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

    Це положення доповнюється також і змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст. 83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

    Враховуючи те, що віповідач частково погасив заборгованість, наявність у відповідача великої кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, відсутність збитків у позивача та великий розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку що зазначенні обставини є обгрунтованими та поважними для зменшення штрафних санкції на 25%. Таким чином розмір пені який підлягає стягненню становить 79297,78грн.

    У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

    Відповідачем подано уточнений розрахунок 3% річних, позивач проти даного розрахунку не заперечив, згідно з яким сума 3% річних складає 15400,04грн.

   Таким чином загальна сума боргу яка підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству складає 905571,32грн.

    Судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

    Відповідно до вищенаведеного, керуючись ст..ст. 526,551,625 ЦК України, ст. 193,233 ГК України, ст.ст. 33,34,43,49,п.1№ ст.80,82-85,116 ГПК України, суд,  -

                                    В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково

2.          Стягнути із ДТГО “Львівська залізниця”, м. Львів вул. Гоголя, 1 (код ЄДРПОУ 01059900 р/р 26004133102901 у ЛФ АБ “Експрес-банк” МФО 325956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергокомплект”, м. Львів вул. Б.Хмельницького, 273/72 (код ЄДРПОУ 23884881 п/р 26003049299500 У АКІБ “УкрСибБанк” МФО 351005) 810873,50грн. –основного боргу, 79297,78грн. –пені, 15400,04грн. –3% річних, 9055,71грн. –державного мита, 118,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          Відмовити у позові в частині стягнення 26432,59грн. пені

4.          В рештій частині позовних вимог провадження у справі припинити

5.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК

Суддя                                                                                             Сало І.А.