Постанова

від 30.07.2008 по справі 47/114-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/114-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2008 р.                                                           Справа № 47/114-08  

Колегія суддів у складі:                      головуючого  судді Погребняка В.Я.

                                                                                          судді Афанасьєва В.В.

                                                                                          судді Шевель О.В.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників сторін:

позивача –Антоненка Д.О. –дов.(після перерви в судовому засіданні не з‘явився), Підіпригора М.О. –дов. (в судовому засіданні 28.07.2008 р. не була присутньою, з‘явилася на оголошення повного тексту постанови)

1-го відповідача -  не з‘явився

2-го відповідача –не з‘явився

3-го відповідача –Панаріна М.М. –дов.

третіх осіб –не з‘явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 3-го відповідача (вхідний № 1741Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року по справі № 47/114-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛФИ», с. Подвірки Дергачівського району Харківської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНО-ІНВЕСТ ХАРКІВ», с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області

     2.  Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНО-СХІД», м. Харків

     3. Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.           Фірма «HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT», князівство Ліхтенштейн

2.           Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНО-ІНВЕСТ», м. Жари, Польща

про стягнення 3764950 грн.,

встановила:

Позивач, ТОВ «ДЕЛФИ», у квітні 2008 року звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом, в якому просив  стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 3764950 грн.

       У травні 2008 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог, в якій він просить стягнути оскаржувану суму з ТОВ «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області.

      Рішенням господарського суду Харківської області від 18 червня 2008 р. по справі № 47/114-08 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі відмовлено. Позов задоволено частково. З третього відповідача –ТОВ «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області на користь позивача стягнуто 1767500 грн. основного боргу, 55054,19 грн. пені, 12240 грн. державного мита, 56,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийнята відмова позивача від клопотання про об‘єднання господарських справ № 47/114-08 і 38/146-08, які розглядаються господарським судом Харківської області, в одну справу.

      Після прийняття рішення по справі, 19.06.2008 р. позивачем до господарського Харківської області подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просив суд накласти арешт на кошти ТОВ «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області  на поточних рахунках в усіх банківських установах в сумі 1834850,83 грн.

Заявлене клопотання мотивовано значною сумою боргу, у зв'язку з чим її тривала несплата відповідачем спричиняє великі збитки позивачу. Також, у поданому клопотанні позивач вказує на те, що у ході розгляду справи відповідач вчиняв дії, які свідчать про те, що виконання рішення суду буде ускладнено або взагалі стане неможливим. Такими діями, на думку позивача, є те, що відповідач не з'являвся в судові засідання, не виконав вимоги суду щодо надання довідки про банківські реквізити, подав необгрунтований позов про визнання недійсним договору про заміну сторони, який було укладено позивачем і фірмою «HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT», а також без належних підстав заявив відвід судді.

      Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року (суддя Светлічний Ю.В.) заява ТОВ «ДЕЛФИ»про вжиття заходів забезпечення позову задоволена. Накладено арешт на кошти ТОВ «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області на поточних рахунках в усіх банківських установах в сумі 1834850,83 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що тривалість невиконання відповідачем обовязків перед боржником створює реальну небезпеку того, що виконання рішення суду по справі буде ускладнено або взагалі неможливо. Вищезазначене також створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав та інтересів може стати неможливим без прийняття заходів забезпечення позову, а для відновлення прав позивача будуть необхідні значні зусилля та витрати.

3-й відповідач, ТОВ «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області, з даною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області по справі № 47/114-08 від 19 червня 2008 р. про накладення арешту на кошти Товариства. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушені норми процесуального права, така ухвала винесена необгрунтовано та без наявності будь-яких правових підстав. Відповідач, зокрема, стверджує, що судом не взято до уваги, що позивач жодним чином не довів підстав необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, а ті обставини, на які вказує позивач у поданому клопотанні, не є підставами для вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Перший та другий відповідачі, а також треті особи в судове засідання апеляційного господарського суду не з‘явилися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце засідання суду повідомлялися належним чином.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У судовому засіданні 28.07.2007 р. представник позивача вказав, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, такі заходи є розумними та адекватними і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення.

В судовому засіданні 28 липня 2008 року оголошена перерва до 30 липня 2008 р. до 9 год 45 хв. для виготовлення та оголошення повного тексту постанови (за заявою представника позивача).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:    

згідно зі статтею 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або зі  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень. Наведене стосується й вимоги про забезпечення позову.

 Таким чином, застосовуючи заходи до забезпеченя позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів по забезпеченню позову, позивач жодним чином не обгрунтував необхідність вжиття таких заходів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позивачем взагалі не надано будь-яких доказів щодо наявності чи відсутності у відповідача будь-якого майна (грошових коштів, ін.). Господарський  суд, задовольняючи клопотання позивача, також не витребував відповідних доказів а ні у позивача, а ні у відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що твердження позивача та суду стосовно необхідності вжиття заходів щодо забезпечення позову грунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально.

Враховуючи вищенаведене,  колегія суддів вважає, що оскаржувані заходи до забезпечення позову місцевим господарським судом застосовані неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, а тому вони підлягають скасуванню, оскільки ні позивачем, ні судом не надано достатніх правових обгрунтувань того, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на значну суму боргу, її тривалу несплату відповідачем, спричинення великих збитків позивачу, а також на нез'явлення відповідача в судові засідання, невиконання вимоги суду щодо надання довідки про банківські реквізити, подання позову про визнання недійсним договору про заміну сторони, який було укладено позивачем і фірмою «HOLZ ENGINEERING TECHNOLOGIES ANSTALT», а також подання заяви про відвід судді, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів по забезпеченню позову, оскільки чинним законодавством чітко визначено підстави для забезпечення позову: наявність достатніх правових обґрунтувань того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тобто, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.

Також, колегія суддів вважає, що накладання арешту на грошові кошти відповідача на поточних рахунках в усіх банківських установах (за відсутності на те достатніх правових підстав) може негативно вплинути на господарську діяльність відповідача, що не було враховано місцевим господарським судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України,   

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області  задовольнити.

Скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19 червня 2008 року по справі № 47/114-08 про вжиття заходів до забезпечення позову  шляхом накладення арешту на грошові кошти  Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНО-УКРАЇНА», м. Кам‘яна-Бузька Львівської області на поточних рахунках в усіх банківських установах в сумі 1834850,83 грн.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛФИ»про забезпечення позову відмовити.

         Головуючий суддя                                                 Погребняк В.Я.

                                 суддя                                                Афанасьєв В.В.

                                 суддя                                                Шевель О.В.