Рішення

від 17.10.2006 по справі 8/129пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/129пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.10.06 р.                                                                                               Справа № 8/129пн                               

за позовом Прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі

                     Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк,                           

                     ЄДРПОУ 04052844

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк,               

                               ЄДРПОУ 24325882

про усунення перешкод в користуванні майном, витребування майна та стягнення                            

      68 515 грн. 96 коп.

                                                                                       Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Снегірьов О.М.-по дов.

від відповідача: не з'явився

прокурор: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк, про спонукання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,27 га за адресою: Маріупольське шосе в Ленінському районі м.Донецька, привести земельну ділянку у стан, в якому вона була до передання її в оренду, та повернути вказану земельну ділянку позивачу, про стягнення упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України прокурор заявою №12исхГ від 05.10.2006р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про спонукання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,27 га за адресою: Маріупольське шосе в Ленінському районі м.Донецька (перетинання пр.Ленінського та вул.Мечнікова), про спонукання відповідача привести вказану земельну ділянку в стан, в якому вона була до передання її в оренду, та повернути земельну ділянку площею 0,27 га позивачу, про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (список відправлень рекомендованої кореспонденції від 25.07.2006р., 16.08.2006р., 06.09.2006р., 15.09.2006р., 25.09.2006р., 06.10.2006р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, за змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно із ч.3 ст.125 Земельного кодексу України передбачено правило, відповідно до якого приступати до використання земельної ділянки, до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Розпорядженням виконавчого комітету Донецької міської ради №317/6р від 13.03.1997р. для розміщення автостоянки по Маріупольському шосе в м.Донецьку Приватному підприємству "Донецьк" (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до справи матеріалами є відповідач) було надано земельну ділянку площею 0,27 га в тимчасове користування строком на 5 років на умовах оренди.

Відповідно до п.4.8 вказаного розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради після закінчення вказаного в договорі строку оренди відповідач зобов'язаний звільнити земельну ділянку та повернути її орендодавцю.

09.04.1997р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір на право тимчасового користування землею.

Згідно з умовами вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,27 га для розміщення автостоянки по Маріупольському шосе в Ленінському районі м.Донецька.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору, строк дії останнього сторонами було узгоджено до 14.03.2002р.

Доказів, які б підтверджували продовження позивачем та відповідачем строку дії договору оренди землі від 09.04.1997р., укладання нового договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,27 га для розміщення автостоянки по Маріупольському шосе в Ленінському районі м.Донецька сторонами до матеріалів справи не надано.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління організації інспекторської діяльності №000349 від 18.04.2005р. та приписом Донецького міського управління земельних ресурсів №20/10/05-VІІ від 20.102005р. встановлено на момент перевірки, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,255 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення автостоянки в Ленінському районі м.Донецька (на перетинанні з вул.Мечнікова) без правовстановлюючих документів (без встановлення її меж в натурі на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області від 19.05.2006р. виявлено, що на час перевірки відповідач використовує земельну ділянку площею 0,2700 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення відкритої автостоянки на 100 машин без правовстановлюючого документу на право користування земельною ділянкою, без рішення про надання земельної ділянки в оренду, без виносу в натурі на місцевості.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління організації інспекторської діяльності №000349 від 18.04.2005р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області від 19.05.2006р., припис Донецького міського управління земельних ресурсів №20/10/05-VІІ від 20.102005р. в установленому порядку не оскаржені, не скасовані та є дійсними на момент розгляду справи, внаслідок чого приймаються судом як докази неправомірного використання відповідачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час користування ними. При цьому, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельну ділянку. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, виходячи з того, що на момент розгляду справи договір оренди земельної ділянки від від 09.04.1997р. припинив свою дію, враховуючи відсутність у відповідача відповідних правоустановчих документів на спірну земельну ділянку, позов в частині вимог про спонукання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,27 га за адресою: Маріупольське шосе в Ленінському районі м.Донецька (перетинання пр.Ленінського та вул.Мечнікова), про спонукання відповідача привести вказану земельну ділянку в стан, в якому вона була до передання її в оренду, та повернути земельну ділянку площею 0,27 га позивачу, підлягає задоволенню.

Крім цього, прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн. згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України.  

Як встановлено судом, в обґрунтування цих позовних вимог прокурор посилається на непроведення відповідачем оплати за користування спірною земельною ділянкою з 01.01.2003р., внаслідок чого позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн.

Тобто, як вказує прокурор, невнесення відповідачем плати за період неправомірного користування землею позбавило власника земельної ділянки отримувати відповідні прибутки, у тому числі і за рахунок надання її  в оренду іншим суб'єктам господарювання.

За висновками суду, вимоги прокурора про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн. підлягають залишенню без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування шкоди.

Одночасно, згідно з п.8 ст.16 Цивільного кодексу України одним із спосібів захисту цивільних прав та інтересів, який водночас є універсальною мірою відповідальності, є відшкодування збитків.

Збитками, вимоги про стягнення яких заявлені прокурором, згідно з нормами ст.22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, за змістом ст.623 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються кредиторові боржником, який порушив зобов'язання.

Тобто, можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Як вказувалось вище, зобов'язання позивача та відповідача, пов'язані з наданням та використанням спірної земельної ділянки, припинились 14.03.2002р. (дата закінчення договору оренди від 09.04.1997р.), внаслідок чого стягнення збитків за період з 2003р. по травень 2006 р.р. є неправомірним, враховуючи, на цей проміжок часу були відсутні будь-які договірні зобов'язання між сторонами.

Крім цього, виходячи з того, що за своєю правовою природою збитки не є шкодою, можливість відкшодування якої встановлена ст.1166 Цивільного кодексу України, посилання прокурора на цю статтю Цивільного кодексу України при заявленні вимог про стягнення збитків є неправомірним.

Судом також приймаються до уваги ті обставини, що при заявленні вимог про стягнення збитків в сумі 68515,96 грн. прокурором не доведено того факту, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач дійсно повинен був отримати заявлений в позові результат своєї господарської діяльності у вигляді доходу в сумі 68515,96 грн., причинного зв'язку між діями відповідача та можливістю отримання заявленої в позові суми 68515,96 грн.

За таких обставин, виходячи з того, що позов в частині вимог про стягнення упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн. недоведений законодавством, фактичними обставинами та матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в сумі 68515,96 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк звільнити земельну ділянку площею 0,27 га за адресою: Маріупольське шосе в Ленінському районі м.Донецька (перетинання пр.Ленінського та вул.Мечнікова) з приведенням її в стан, в якому вона була до передання в оренду.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк повернути Виконавчому комітету Донецької міської ради, м.Донецьк земельну ділянку площею 0,27 га за адресою: Маріупольське шосе в Ленінському районі м.Донецька (перетинання пр.Ленінського та вул.Мечнікова).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк на користь державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьк", м.Донецьк на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати по сплаті державного мита в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 17.10.2006р.

             Суддя                                                                                            Ємельянов А.С.