Постанова

від 02.06.2008 по справі 20-5/468

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 червня 2008 р.                                                                                   

№

20-5/468 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Губенко

Н.М.,

Барицької

Т.Л., Шевчук С.Р.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Малого

приватного підприємства "Ажур"

на  ухвалуСевастопольського апеляційного господарського суду від

17.03.2008 року

у

справі

№

20-5/468  

за

позовом

Відкритого

акціонерного товариства "Енергетична компанія

"Севастопольенерго"

до третя особа

Малого

приватного підприємства "Ажур" Суб'єкт підприємницької

діяльності  ОСОБА_1

про

спонукання

до внесення змін до договору,

за участю

представників сторін від:

позивача:

не

з'явився;

відповідача третьої особи:

не

з'явився; не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У

жовтні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія

"Севастопольенерго" (далі - позивач) звернулося до господарського

суду міста Севастополя з позовною заявою до Малого приватного підприємства

"Ажур" (далі - відповідач), третя особа - Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_1 про спонукання до внесення змін до договору про постачання

електричної енергії №3488а від 03.02.2005 року, шляхом виключення із додатку №3

зазначеного договору точки обліку, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр.

Гер. Сталінграда, 1.

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача від внесення змін до договору

оренди порушує права позивача.

Рішенням

господарського суду міста Севастополя від 01.11.2007 року (суддя - Євдокимов

І.В.) (далі - рішення) позов задоволено. Зобов'язано Мале приватне підприємство

"Ажур" внести зміни до договору про постачання електричної енергії

№3488а від 03.02.2005 року, шляхом виключення із додатку №3 зазначеного

договору точки обліку, розташованої за адресою: м. Севастополь, пр. Гер.

Сталінграда, 1. Також за рішенням суду підлягає стягненню з відповідача на

користь позивача 85, 00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн.

- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою

Севастопольського апеляційного господарського суду України  від 17.03.2008 року (колегія суддів у складі:

Фенько Т.П. -головуючий, Заплава Л.М., Дугаренко О.В.), винесеною на підставі

ст.ст. 53, 86, 93 ГПК України, відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання

про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення

господарського суду міста Севастополя від 01.11.2007 року та відмовлено у

прийняті вказаної апеляційної скарги з мотивів її подання з пропуском

передбаченого ст. 93 ГПК України десятиденного строку на подачу апеляційної

скарги та присічного тримісячного строку, протягом якого можливе відновлення

пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мале

приватне підприємство "Ажур" у поданій касаційній скарзі просить

оскаржувану ухвалу від 17.03.2008 року скасувати, строк для подачі апеляційної

скарги відновити, посилаючись на порушення апеляційним судом ст. 93 ГПК

України. Зокрема, він вказує на те, що рішення у цій справі було прийняте

01.11.2007 року, повний текст рішення було підписано 06.11.2007 року, а

08.12.2007 року скаржником до апеляційного господарського суду було подано

клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на прийняте у

справі рішення.

Відзиви

на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані

не були, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає

перегляду ухвали, що оскаржується.

Представники

учасників судового процесу  в судове

засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені

заздалегідь належним чином.

Оскільки

ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 року явка

представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них

не витребовувалися, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної

інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає,

що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду

справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст.75, 1115 ГПК

України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія

суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування судом

апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що

оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга -без

задоволення, з наступних підстав.

Відповідно

до ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня

прийняття рішення, ухвали місцевим господарським судом, а у разі якщо в

судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення

-з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Положеннями

ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї

ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого

законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Однак,

в силу імперативних положень ч. 2 ст. 93 ГПК України, відновлення пропущеного

строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з

дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Таким

чином, подання апеляційної скарги 

після  спливу трьохмісячного

строку, встановленого на подання апеляційної скарги, виключає можливість її

прийняття до розгляду та перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному

порядку. Відповідно, відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної

скарги, апеляційний господарський  суд

повертає матеріали апеляційної скарги її заявнику, оскільки підстави для

прийняття скарги відсутні.

Як

встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи,

належним чином оформлену апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського

суду від 01.11.2007 року відповідачем було подано лише 05.03.2008 року, тобто

поза межами 3-х місячного строку, встановленого ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Оскільки,

апеляційна скарга відповідача була подана з пропущенням строку, протягом якого,

в силу ч.2 ст.93 ГПК України, можливе його відновлення, суд апеляційної

інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову

скаржнику  у задоволенні клопотання про

відновлення  пропущеного строку для

подання апеляційної скарги.

А

наведені у касаційній скарзі, зокрема заперечення та посилання касатора на направлення

08.12.2007 року клопотання про відновлення строку подачі апеляційної скарги на

оскаржуване рішення, переконливо свідчать про необізнаність скаржника з

порядком здійснення апеляційного провадження, 

Господарським процесуальним кодексом України, а саме в зазначеному

кодексі не передбачено подання заяви чи клопотання окремо від апеляційної

скарги. Проте, згідно зі ст.68 Конституції України незнання законодавства не

звільняє від юридичної відповідальності.

Вказані

дії позивача, що призвели до пропуску процесуального строку, свідчать про

недбалість при підготовці матеріалів для апеляційного оскарження рішення

місцевого господарського суду, а тому не можуть вважатися поважними причинами

для його відновлення.

На

підставі вищевикладеного, судова колегія суддів Вищого господарського суду

України дійшла висновку, що Севастопольським апеляційним господарським судом

вірно застосовані норми процесуального права і тому підстав для скасування

ухвали не вбачається.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111,

11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ажур" залишити без

задоволення.

2.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у

справі № 20-5/468 залишити без змін.

Судді:                                                                                                            

Н.М. Губенко

Т.Л.  Барицька

                                                                                                                  С.Р.  Шевчук