Постанова

від 13.10.2006 по справі 9/655ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/655ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13.10.06                                                                                 Справа № 9/655ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Алчевськ в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевськ Луганської області

до  Державного комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр», м. Алчевськ

про стягнення 23085 грн. 95 коп.

в присутності представників:

від заявника –Гришина Т.А. - прокурор, посв. № 912 від 29.03.06,

від позивача – Петрищева К.В. - пров. спец. юрисконсульт, дов. № 5194/07-07 від 02.10.06 , Пономарьова Л.О. - спеціаліст 2 кат., дов. № 4867/07-07 від 13.09.06,

від відповідача –Завада Ю.М., директор, паспорт ЕК 203251 від 12.08.96, Каргаєв Д.М.., дов. б/н від 29.08.06;

Суть спору: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача, ДКНВП «Інформаційний центр», на користь управління ПФУ в м. Алчевськ недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 23085 грн. 95 коп.

          В обгрунтування своїх вимог прокурор виклав таке.

Відповідач, ДКНВП «Інформаційний центр», є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.03р. відповідач є платником єдиного податку згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р. № 727/98 (далі –Указ 727).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17; п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.03р. (далі –Закон 1058) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.97р. (далі –Закон 400) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у т.ч. у натуральній формі.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону 400 на обов'зкове державне пенсійне страхування встановлено ставку збору для платників 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 1 та 2 пункту 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 31.08.06р. № 51 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке.

1. Порядок нарахування та сплати відповідачем внесків до пенсійного фонду вже перевірявся спеціалістами УПФУ в м. Алчевськ у період з 07.04.05р. по 26.04.05р. за період з 01.12.2001р. по 26.04.05р. Перевіркою порушень з боку відповідача з цього питання не було встановлено.

Згідно довідок Пенсійного фонду про відсутність недоїмки від 02.03.05р. № 5; від 06.06.05р. № 167; від 18.08.05р. № 262, які містяться у матеріалах справи, управління ПФУ в м. Алчевськ підтвердило у 2005 році відсутність заборгованості відповідача.

2. Відповідач вважає, що перевірка управлінням ПФУ в м. Алчевськ була необґрунтованою і незаконною, оскільки згідно посвідчення про проведення перевірки № 76 від 03.03.06р. перевіряємий період –з 01.01.04р. по 01.01.06р., а згідно акту перевірки був перевірений період з 01.01.04р. по 01.03.06р., тобто перевірка була здійснена з перевищенням повноважень.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, 21.06.06р. звернувся із заявою про узгодження вимоги до Управління ПФУ в м. Алчевськ та Головного управління ПФУ в Луганській області, згідно якої просив скасувати спірну вимогу. Відповідь на заяву відповідач отримав лише від Головного управління ПФУ в Луганській області 10.07.06р., згідно якої скаргу було залишено без розгляду з формальних підстав.

3. Відповідач є платником єдиного податку по ставці 10%. У 2004 році порядок оподаткування осіб, які обрали спрощену систему оподаткування регулювався Указом 727, відповідно до якого суб'єкти господарювання, які сплачують єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З єдиного податку, який сплачувався відповідачем, до Пенсійного фонду України перераховувались 42 відсотки, тому відповідач здійснював перерахування внесків до ПФУ своєчасно , у повному обсязі та відповідно до норм Указу 727.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач, КПП «Інформаційний центр»зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевськ 15.08.95р. та з цього моменту є платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

З 01.01.03р. відповідач є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування.

У 2004 році підприємство не нараховувало 32% страхових внесків на фод оплати праці своїх найманих працівників.

Згідно розпорядження начальника Управління ПФУ в м. Алчевськ у період з 09.03.06р. по 31.03.06р. у відповідача проведена перевірка правильності та повноти нарахування, своєчасності сплати збору до пенсійного фонду, за результатами якої відповідачу було донараховано збір в сумі 27337,16 грн., про що складено акт № 61 від 31.03.06р.

На думку прокурора, у порушення п. 6 ч. 2 ст. 17; п. 6 ст. 20 Закону 1058 відповідач не у повному обсязі сплачує страхові внески, донараховані у відповідності до акту перевірки, що спричинило виникнення недоїмки, яка станом на 01.07.06р. з урахуванням часткової сплати, становить 23085,95 грн.

Позивачем 13.06.06р. направлено відповідачу вимогу № 159 про сплату боргу на загальну суму 24006,30 грн., яку відповідач отримав 19.06.06р. та листом від 21.03.06р. надав заперечення на цю вимогу. Рішенням заступника начальника головного управління ПФУ в Луганській області скаргу відповідача залишено без розгляду у зв'язку з порушенням порядку адміністративного оскарження.

Оцінивши всі обставини, вислухавши учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих положень Закону 1058 до приведення  законодавства  України у відповідність із цим  Законом  закони  України  та  інші  нормативно-правові   акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сплата єдиного податку на підставі Указу 727 не звільняє відповідача від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

       Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є:

          1) роботодавці:

підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які   використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону 400 відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а згідно з п. 1 ст. 4 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено ставку збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону у розмірі 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 Закону.

Матеріалами справи, у т.ч. актом перевірки з додатками, доведено правомірність донарахування позивачем збору до ПФУ в сумі 27337,16 грн. З урахуванням часткової сплати недоїмки відповідачем, недоїмка по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на час розгляду справи становить 23085,95 грн.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з відповідача, державного комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр», код 21822249 , 94220, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Леніна, 48, рахунок 260030600750002 в АКБ «Надра»МФО 304193,  на користь управління ПФУ в м. Алчевськ, 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, рахунок 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, іден.код 21792347, недоїмку по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 23085 грн. 95 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 17.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов