Постанова

від 18.10.2006 по справі 9/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "18" жовтня 2006 р. Справа №  9/165

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., при секретарі  Гринько О.В.,  розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 9/165

за позовом:  Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а   

до відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс", Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Луначарського, 24     

про стягнення  3502 грн. 63 коп,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача -  Пилипенко О.І. , довіреність № 04-04/1655  від 30.06.06 р., головний спеціаліст;

від відповідача – Сніжко О.О., довіреність №4 від 20.09.06 р., представник;

Час прийняття постанови:   14 год. 50 хв.

Кіровоградським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс" про стягнення 3502 грн. 63 коп. штрафних  санкцій  за невиконання  нормативу робочих місць  для  забезпечення  працевлаштування інвалідів у 2005р.

Відповідач позов не визнає. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що на підприємстві  було створене і введене в дію  одне робоче місце інваліда, як і передбачено нормативом. Обчислюючи кількість інвалідів, яка повинна була  працювати на підприємстві в 2005 році, відповідач керувався,  діючою на момент   складання звіту, Інструкцією  зі статистики кількості працівників, яка затверджена наказом Державного комітету статистики №286 від 28.09.2005 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за №1442/11722.  Поряд з цим відповідач посилається на те, що ним  вжито всіх заходів  щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Дослідивши наявні матеріали справи, подані докази,   заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

                                           ВСТАНОВИВ:

Із пунктів  1, 3  "Положення про Фонд соціального захисту інвалідів", яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року вбачається, що  позивач є органом державної влади, який  у правовідносинах з відповідачем реалізує владні управлінські функції, а  право позивача на звернення до суду у спірних відносинах визначено у законодавчому порядку.

Пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відносить до компетенції адміністративних судів спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального  захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 10.06.2004р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.

Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території  області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Держава гарантує і забезпечує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Діючим законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств  норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами штрафних санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення (забезпечення) робочих місць для інвалідів.

Таким чином, кожне підприємство (об'єднання), установа чи організація  зобов'язано створити (забезпечити, пристосувати) відповідно до нормативу робочі місця для можливого працевлаштування інвалідів.

Як визначено п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда, у відповідності з п. 3 Положення, вважається  створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо  створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства у межах доведеного  нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним  законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлюють обов'язку підприємства щодо підбору та працевлаштуванню інвалідів з метою заповнення вакансій, оскільки даний обов'язок покладається на органи працевлаштування, перелічені в ст.18 Закону. Проте, підприємство зобов'язано створити (пристосувати) робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів і повідомити зазначені органи про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

01.02.2006 р. відповідачем подано  до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт   про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005  р. Згідно цього  звіту    середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві складала 38 осіб. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс"  було створено і введено в дію одне робоче місце для  інвалідів. В звіті зазначено, що кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні" складає 1,52. Дана цифра  (код рядка  звіту – 03)  була округлена відповідачем до 1. При  обчисленні кількості працівників відповідач керувався Інструкцією  зі статистики кількості працівників, яка затверджена наказом Державного комітету статистики №286 від 28.09.2005 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за №1442/11722.

Однак слід зазначити, що механізм  сплати  підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями  незалежно  від  форми власності і господарювання  штрафних санкцій,  передбачених статтею 20  Закону  України  "Про  основи  соціальної захищеності інвалідів  в Україні"  визначений, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України                                   №1767 від 28 грудня 2001 р., Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами    і організаціями штрафних санкцій до відділень     Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції,   обліку та використання цих коштів.

Пунктом 2 цього Порядку  передбачено, що  підприємства,   на  яких  працює  8  і  більше  чоловік, реєструються  у  відділеннях  Фонду  соціального захисту інвалідів  за  своїм  місцезнаходженням і  щороку  не  пізніше 1 лютого  подають  до  зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування   інвалідів   за   формою,   що    затверджується наказом   Мінпраці   за   поданням   Фонду   та   погоджується   з Держкомстатом.   

Відповідно до  пункту   2   Порядку,  Міністерством праці та соціальної політики України  наказом №338 від 29.12.2004 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004 р. за №1671/10270  та погоджено Держкомстатом України, затверджено форму №10-ПІ поштова – річна    "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів"  та Інструкцію щодо її заповнення.

Пунктом 3.4. Інструкції передбачено, що дані    щодо    середньооблікової    кількості   штатних працівників  облікового  складу  (рядок   01),   середньооблікової кількості   штатних   працівників,   яким  відповідно  до  чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ),  та  кількості інвалідів,  які  повинні  працювати  на робочих місцях (рядок 03), відображаються в  цілих  одиницях.  Якщо  при  обчисленні  виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Будь-яких змін до вказаної  Інструкції  не внесено.

З урахуванням викладеного, відповідач в поданому звіті кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні"  мав зазначити  - 2.  Тобто цифра  1,52  (код рядка  звіту – 03)  повинна бути  округлена відповідачем   до  2.

Таким чином  судом встановлено, що із 2-х інвалідів, які мали працювати на підприємстві   в 2005 році, працював  лише один інвалід.

Але  відповідач не  надав господарському суду доказів на підтвердження того, що ним вжито всіх заходів   по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів  на підприємстві в 2005 році. Звіти про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках-інвалідах,  відповідно до вимог Інструкції щодо  заповнення  державної статистичної звітності за формами №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" затвердженої наказом Державного комітету статистики України від  06.07.1998 р. №244  подавалась відповідачем до Олександрійського  міськрайонного центру зайнятості протягом 2005 року. Однак,  інформація про вакантне  робоче місце інваліда містилась  у звітах, які подавались відповідачем до центру зайнятості, починаючи з  27.09.2005 року.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи подані докази, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач не надав  доказів того, що ним вжито  всіх заходів по створенню  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році. Тому  він зобов'язаний сплатити штрафні санкції  у розмірі середньої  річної заробітної плати  за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Сума штрафних санкцій за незайняте 1 робоче місце інвалідів, з урахуванням середньорічної  заробітної плати у відповідача в 2005 р. та кількості  працюючих  працівників,   складає  3502 грн. 63 коп.  

Доказів сплати  штрафних санкцій в зазначеній сумі відповідачем не надано господарському суду.

Отже, позов Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів в сумі 3502 грн. 63 коп.  є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись   ст. 160, ст. 162, ст. 163, 167, 186, ст. 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  товариства з обмежною відповідальністю "Торговий дім "Ренесанс", Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Луначарського,24,   код ЄДРПОУ 32744680, на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7А, код ЄДРПОУ 24144695  -  3502 грн. 63 штрафних санкцій.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копії постанови направити сторонам.

Суддя

  О.Б. Шевчук

Дата виготовлення постанови в повному обсязі: 23.10.2006 р.