Рішення

від 18.10.2006 по справі 40/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/276

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.10.06 р.                                                                               Справа № 40/276                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Дон”  м. Донецьк

до відповідача державного відкритого акціонерного товариства „Шахта ім. Челюскінців” Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії „Донвугілля” м. Донецьк

про стягнення 10341 грн. 17  коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  Дирда Г.О. -  юрисконсульт

від відповідача  не з'явився  

На виконання ст. 44 ГПК України, п. 7 ст. 129 Конституції України у засіданні було проведено повне фіксування процесу технічними засобами та складено протокол згідно ст. 811 ГПК України.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.                  

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 6488 грн. 20 коп., інфляційних в сумі 2846 грн. 15 коп., трьох процентів річних в сумі 1006 грн. 82 коп., що утворилися на підставі договору поставки № 11-Ш від 15.01.01р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 11-Ш від 15.01.01р. позивач здійснив постачання продукції на адресу відповідача на загальну суму 15267 грн. 00 коп.

Факт постачання продукції підтверджується накладними за період з 16.01.01р. по 13.12.01р., рахунками-фактурами, довіреностями.

Згідно п. 4.1 договору оплата вартості відвантаженої продукції здійснюється не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідно до рахунків.    

Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, товар отримав на загальну суму 15267 грн. 00 коп., однак оплатив лише 8778 грн. 80 коп., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 6488 грн. 20 коп., який позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2846 грн. 15 коп., трьох процентів річних в сумі 1006 грн. 82 коп., нарахування яких позивач здійснив окремо по кожній накладній на отримання та оплату товару.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо  предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися  за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 6488 грн. 20 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позов щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2846 грн. 15 коп., трьох процентів річних в сумі 1006 грн. 82 коп. також  обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та по судовому процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

В описовій частині ухвали від 28.09.06р. зазначено „звірка розрахунків позивачем не проведена, оскільки як він повідомив суд, підприємство відповідача не знаходиться за адресою, вказаною в позовній заяві”, тоді як потрібно було зазначити: „звірка розрахунків позивачем не проведена, оскільки, як представник позивача повідомив суд, потрапити на підприємство відповідача, яке знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, представнику позивача не вдалося”.

На підставі викладеного, керуючись п.4 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст.  526, 599, ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст.  193, 202, 264, 265 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 89 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства „Шахта ім. Челюскінців” Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії „Донвугілля”, 83022, м. Донецьк, пл. Правди, 1, ід.код 00174792, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Енергія-Дон”, 83054, м. Донецьк, вул. Економічна, 34, ід. код 25105027, борг в сумі 6488 грн. 20 коп., інфляційні в сумі 2846 грн. 15 коп., три проценти річних в сумі 1006 грн. 82 коп., витрати по держмиту в сумі 103 грн. 41 коп.,  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Виправити помилку визначену в описовій частині ухвали від 28.09.06р. і зазначити наступне: „звірка розрахунків позивачем не проведена, оскільки, як представник позивача повідомив суд, потрапити на підприємство відповідача, яке знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, представнику позивача не вдалося”... далі по тексту.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.