15/293
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.06 р. Справа № 15/293
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства „Еко-Прінт” м. Донецьк
до відповідача підприємства заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк
про стягнення заборгованості у сумі 1750,32 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства „Еко-Прінт” м. Донецьк до підприємства заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1750, 32 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2006р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/293.
В порушення вимог ухвали суду від 01.09.2006р., 13.09.2006р., 03.10.2006р., відповідач в судове засідання 13.09.2006р., 03.10.2006р., 19.10.2006р. не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не надав. Суд повідомив відповідача належним чином про дату та час судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Але відповідач не скористався законним правом прийняти участь у судових засіданнях.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав до суду клопотання, в якому зазначає, що представник позивача не має можливості бути присутнім у судовому розгляді справи 19.10.2006р. та просить розглянути справу та прийняти рішення у відсутності представника приватного підприємства „Еко-Прінт”.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приватним підприємством „Еко-Прінт” м. Донецьк 11.05.2006р. та 25.06.2006р. було продано підприємству, заснованому на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк товар (два тонера ТК 65) на загальну суму 1750,32 грн. без укладання в письмовій формі договору купівлі-продажу продукції. У підтвердження факту купівлі-продажу продукції позивач посилається на видаткові накладні № 100 від 11.05.2006р. та № 47 від 25.05.2006р., де продавцем є приватне підприємство „Еко-Прінт” м. Донецьк, а покупцем підприємство засноване на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк. Відповідач оплату вартості отриманої продукції приватному підприємству „Еко-Прінт” м. Донецьк не здійснив, у зв'язку з чим у підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк склалася заборгованість перед приватним підприємством „Еко-Прінт” м. Донецьк на суму 1750,32 грн.
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується рахунками-фактурами № 107 від 03.05.2006р. на суму 875,16 грн., № 137 від 25.05.2006р. на суму 875,16 грн. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯМД № 080001 від 11.05.2006р., та серії ЯМД№ 080046 від 25.05.2006р.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язання можуть виникати, в тому числі, із угод між суб'єктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж товару, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 692 ч. 1, 2 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Позивачем була направлена претензія вих. № б/н від 18.07.2006р. відповідачу, в якій позивач вимагав оплату боргу та попередив, що у випадку невиконання зобов'язань щодо сплати боргу він звернеться за захистом законних інтересів до господарського суду Донецької області. Але підприємство, засноване на власності громадянина Ізраїля „МИКС” м. Донецьк відповіді на претензію не надало.
Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85; 115; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС” (юридична адреса: 83011, м. Донецьк, вул. Сергіївська, 13а, фактична адреса: 83037, м. Донецьк, вул. Газети „Комсомолець Донбасу”, 37а; ЄДРПОУ 20334418; поточний рахунок 26001513680 у Донецькій філії ТОВ „Укрексімбанк”, інші дані в матеріалах справи відсутні) на користь приватного підприємства „Еко-Прінт” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 31; ЄДРПОУ 34008238; розрахунковий рахунок № 26008060058663 в Калінінскому відділенні ДРУ КБ „Приватбанк”; МФО 335496) суму боргу 1750,32 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 102 грн.
У судовому засіданні 19.10.2006р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 196127 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні