Рішення

від 02.06.2008 по справі 14/2239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000,

м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02"

червня 2008 р.

Справа

№ 14/2239

За

позовом Приватного

малого підприємства „Ярема” м. Хмельницький

до

Приватного

підприємцяОСОБА_1 м. Хмельницький

про

стягнення 91 195,54

грн.

   Суддя     Гладюк Ю.В.                                             

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2. -  за дорученням №4 від 07.04.08р.

Від

відповідача: не

з'явився

Суть

спору: Позивач в

своєму позові просить стягнути з відповідача 12 867 грн. основного боргу за

неналежне виконання договору підряду №3 від 10.01.05р., 35 258,32 грн. штрафних

санкцій та 43 070,22 грн. пені. 

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов

задовольнити.

Відповідач,

належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов

не подав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника для участі

в судовому засіданні не направив, причини неявки не повідомив.

За

таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України,  за

наявними матеріалами.

Розглядом

матеріалів справи встановлено, що 10 січня 2005 року був укладений договір

підряду № 3. Відповідно до п. 1.1 договору замовник - ПП ОСОБА_3. доручала, а

підрядник -ПМП „Ярема” зобов'язувався виконати роботи по будівництву магазину з

продажу меблів та меблевої фурнітури по АДРЕСА_1 Відповідно до п.4.2 договору,

замовник - ПП ОСОБА_3. зобов'язана була прийняти та оплатити виконану

підрядником роботу. В зв'язку з тим, що замовник не оплатив частину грошових

коштів за виконанні роботи в сумі 41 698 грн., підрядник тимчасово зупинив

виконання робіт за договором.

30

червня 2006 року ПП ОСОБА_3. була надана згода на переведення боргу за

договором підряду в сумі 41 698 грн. на ПП ОСОБА_1 Відповідно, 30 червня 2006

року був укладений договір переведення боргу, між ППОСОБА_3. та ПП ОСОБА_1, згідно

якого первісний боржник ПП ОСОБА_3. переводила, а новий боржник ПП ОСОБА_1

приймав на себе зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт в сумі 41 698

грн. на умовах, які існували у момент укладання договору переведення боргу , що

виникли на підставі договору підряду №3, укладеного між первісним боржником і

ПМП „Ярема”.

Цього

ж числа, тобто 30 червня 2006 року між ППОСОБА_3, ПП ОСОБА_1 та ПМП

"Ярема" був укладений договір №12. Відповідно до п. 1.1

договору №12 ПП ОСОБА_1  зобов'язувався

сплатити ПМП „Ярема” кошти за виконанні роботи по об'єкту „Меблевий магазин”,

згідно актів виконаних робіт в сумі 41 698 грн. Пунктом 2.1. договору №12

передбачено, що ПП ОСОБА_1 зобов'язується сплатити ПМП „Ярема” грошові кошти за

цим договором до 01.10.2006 року. Також умовами даного договору визначено

відповідальність ПП ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді

штрафу та пені.

Відповідач

в повній мірі не виконав умови договору №12 від 30.06.06р., розрахувавшись з

позивачем частково.

26

жовтня 2007 року відповідачу була направлена претензія №1 з вимогою про сплату

заборгованості, в якій вказувалося, що відповідно до акту звірки розрахунків

заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 367 грн. Після отримання

претензії відповідач сплатив частину боргу в сумі 1 500 грн. Станом на

01.04.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 867 грн.

Відповідно

до п.2 договору переведення боргу від 30.06.06р. ПП ОСОБА_1 прийняв на себе всі

зобов'язання ПП ОСОБА_3. за договором підряду №3 від 10.01.05р.

Відповідно

до ч.2 ст. 175 Господарського 

кодексу  України майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються

Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених

Господарським кодексом України.

Згідно

до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. 

Нарахування

штрафу передбачено п.3.4. договору №12 від 30.06.06р., однак визначаючи умови

договору щодо нарахування штрафу, сторони не врахували положення п.2 ст.549

Цивільного кодексу України, якою штраф визначається як одноразове нарахування.

Нарахування ж неустойки за кожен день прострочення виконання зобов'язання

відповідає положенню п.3 ст. 549. Цивільного кодексу України, яким встановлено

нарахування пені. Таким чином, суд виходить з того, що визначений п. 3.4 договору

штраф за своєю правовою природою є пенею, порядок нарахування якої (обмеження)

передбачене п.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Отже, позивач фактично

двічі нарахував пеню без врахування обмежень щодо строку нарахування пені,

визначених ст. 232 Господарського кодексу України.

Проведений

з врахуванням вищенаведеного розрахунок підтверджує обгрунтований розмір пені

за період з 01.10.06р. по 01.04.07р. в сумі 319,80 грн., який і підлягає

задоволенню.

В

решті нарахування безпідставні, а тому позов в цій частині задоволенню не

підлягає. 

Позов

підлягає задоволенню частково з покладанням судових витрат на відповідача

пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись

п.2 ст. 175,  ст. 193, Господарського

кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84,

116 Господарського  процесуального  кодексу 

України,

В И Р І Ш И В:

Позов

  задовольнити частково.

Стягнути

з Приватного

підприємцяОСОБА_1 АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1в ХФ КБ Приватбанк, МФО 315405, код

НОМЕР_2) на користь Приватного малого підприємства „Ярема” АДРЕСА_2, п/р

НОМЕР_3в ХФ КБ Приватбанк, МФО 315405, код ЗКПО НОМЕР_4) -12 867 грн.

заборгованості, 319,80 грн. пені, а також 136,79 грн. витрат по оплаті

державного мита та 17,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

В

решті позову відмовити.

Видати

наказ.

                              Суддя