Рішення

від 30.11.2011 по справі 2-2713/11

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



 Справа №  2-2713/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  30 листопада 2011 року                                                                        м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

в складі  головуючого судді Гавриш М.З., при секретарі Скрипкіной А.Ю.; з участю прокурора Стаценко В.М., представника  відповідача  ОСОБА_1 розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в місті Кілія цивільну справу  за  позовною заявою  прокурора Кілійського району  в інтересах ОСОБА_2 до  виконавчого  комітету Кілійської міської ради про стягнення матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кілійського району  Одеської області звернувся до  Кілійського районного суду  06.05.2011 року з позовом   в інтересах ОСОБА_2   до виконавчого комітету Кілійської міської ради про стягнення  матеріальної  шкоди  в сумі 4078 грн 68 коп. Обґрунтовуючи свої вимоги  посилається на те, що  ОСОБА_2 працював  в Комунальному підприємстві «Кіліятеплосервіс» з 01.03.2005 року   по 17.01.2007 року,   звільнений з роботи  на підставі  п.1 ст. 40 КЗпП України  у зв»язку із банкрутством підприємства.  Кілійська міська рада , як засновник Комунального підприємства « Кіліятеплосервіс» згідно договору оренди  майна від 19.11.2002 року  надала  в оренду КП «Кіліятеплосервіс»  комунальне майно  у вигляді основних засобів.  27.06.2006 року  постановою господарського суду Одеської області  КП «Кіліятеплосервіс»  визнано банкрутом. Згідно  п.10.3 Статуту КП «Кіліятеплосервіс»№  у разі ліквідації  підприємства  майно у відношенні  якого  підприємству було передано право використання,  підлягає поверненню власнику, однак   акт прийому – передачі фондів  від КП «Кіліятеплосервіс» Кілійською міською радою був підписаний лише 22.01.2007 року, хоча ще 04.05.2006 р., 02.11.2006 р. та 20.11.2006 року  арбітражний керуючий  ОСОБА_3 звертався письмово до Кілійської міської ради  з проханням прийняти  працівників охорони об’єктів  підприємства до штату працівників міської ради  та надати згоду на  списання та продаж  основних засобів з метою погашення заборгованості по заробітній платі  а також про те, що вимушений зняти охорону  з об’єктів. Фактично, з моменту припинення господарської діяльності підприємства   охоронники КП « Кіліятеплосервіс», в тому числі і ОСОБА_2,    були вимушені охороняти майно Кілійської міської ради , внаслідок чого   і виникла заборгованість по заробітній платі. Кілійська  міська рада рішенням № 183-У-10  від  20.12.2006 року визнала борг по заробітній платі перед охоронцями   трьох котелень та зобов»язалась  протягом 2007 року  його погасити. 20.09.2007 року  Кілійською міською радою  було прийнято рішення  за № 394-І-20  про скасування рішення  від 20.12.2006 року № 1183 – У-10 « Про реструктуризацію  боргу Кілійської міської ради  комунальному підприємству « Кіліятеплосервіс

В судовому засіданні прокурор  заявлені вимоги  підтримав в повному обсязі, зазначивши, що   бездіяльність відповідача  та не виконання взятих на себе зобов’язань завдало  шкоди ОСОБА_2  в розмірі не отриманої   при звільненні  заробітної плати, яка стягнути з підприємства бути не може в зв»язку із банкрутством .

Представник відповідача проти позову заперечує,  вказує, що   позивач  ніколи в трудових правовідносинах з Кілійською міською радою не перебував. 08.08.2008 року  КП « Кіліятеплосервіс» був виключений з Державного реєстру  підприємств, установ, організацій  на підставі рішення Господарського суду від  15.07.2008 року, за яким всі  борги   підприємства  визнані погашеними.  Дійсно, як  вказав представник відповідача,  Кілійська міська рада  свого часу  виступила  засновником      КП «Кіліятеплосервіс» , але засновник і за законом і за Статутом підприємства  не відповідає  по боргам останнього  і не може нести відповідальність  за  шкоду, завдану  невиплатою заробітної плати. Також представник відповідача вказує, що ОСОБА_2  взагалі  мав бути звільнений в зв’язку з ліквідацією підприємства ще  в 2006 році , коли  за  рішенням Господарського суду від 27.06.20096 року КП  «Кіліятеплосервіс» був оголошений банкрутом і при виконанні  вимог закону з боку ліквідатора підприємства  був би відсутній предмет спору.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Комунальне підприємство « Кіліятеплосервіс», засновником якого згідно Статуту є  Кілійська міська рада, було  зареєстровано у встановленому порядку  26.03.2003 року.

06.12.2005 року Кілійською міською радою було прийнято рішення  за № 760-1У-34 від « Про  самоліквідацію КП « Кіліятеплосервіс» , 04.05.2005 року голова ліквідаційної комісії КП « Кіліятеплосервіс» звернувся до   господарського суду Одеської області  із заявою по  визнання КП «Кіліятеплосервіс» банкрутом .

ОСОБА_2  працював охоронником до опалювального сезону на котельні   вул.Садова 14 ( КССБЗ )  КП « Кіліятеплосервіс»   з 01.03.2005 року по 17.01.2007 року, звільнений з  роботи  по п.1 ст.40 КЗпП України ( банкрутство підприємства). Заборгованість по невиплаченій заробітній платі позивача  на день звільнення склала 4078,65 грн., зазначений факт  ніким з учасників процесу не оспорюється.

Ліквідаційна процедура відносно КП «Кіліятеплосервіс» відкрита  ухвалою господарського суду Одеської області  від  27.06.2006 року , ліквідатором банкрута призначено  арбітражного керуючого ОСОБА_3, якого було зобов’язано  вжити до банкрута ліквідаційні  заходи, передбачені діючим законодавством  та після завершення  усіх розрахунків із виявленими кредиторами  надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

Ухвалою господарського суду Одеської  області  від 15 липня 2008 року по справі № 21/137-06-4143  за заявою голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства « Кіліятеплосервіс» про визнання банкрутом боржника, що ліквідується власником,  затверджений акт ліквідатора  та ліквідаційний баланс підприємства, вимоги  кредиторів  , незадоволені  за відсутністю майна  банкрута визнані погашеними , вимоги, що заявлені  після закінчення  строку, встановленого для їх подання або не заявлені  взагалі, не підлягають розгляду і вважаються погашеними відповідно до  п.5 ст.31 ЗУ « Про відновлення   платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом», на підставі чого 08.08.2008 року Комунальне підприємство « Кіліятеплосервіс»№ ( ідентифікаційний код 31693426)  вилучено з Єдиного Державного реєстру підприємств, установ і організацій  України ( діяльність юридичної особи припинена)  .

20.12.2006 року Кілійською міською радою прийнято рішення № 183-У -10  « Про реструктуризацію боргу Кілійської міської ради  комунальному підприємству «Кіліятеплосервіс»  ,  яким  за пропозицією виконавчого комітету та враховуючи, що  міська рада є засновником комунального підприємства «Кіліятеплосервіс»  та факту того, що підприємство  здійснювало в 2006 році охорону  3 об’єктів комунальної власності Кілійської міської ради :

1.котельної на селищі КССБЗ

2. котельної на селищі ПМК – 16

3. котельної  по вул.Дунайській,

в результаті чого  в КП « Кіліятеплосервіс» виникла   заборгованість по заробітній платі в сумі 42 000 грн.,вирішено реструктуризувати  у 2007 році   борг Кілійської міської ради  комунальному підприємству  «Кіліятеплосервіс»   у сумі 48000 грн та передбачити  у проекті бюджету  на 2007 рік  виплати заборгованості КП « Кіліятеплосервіс» на протязі 12 місяців.

Прийом – передача основних фондів  КП « Кіліятеплосервіс»  Кілійській міській раді , в тому числі  будівля котельної з обладнанням  ( 30 об»єктів по переліку)  по вул. Садова  14 м.Кілія  (  пос. КССБЗ)   відбулась  22.01.2007 року.

20.09.2007 року рішенням Кілійської міської ради  від 20.09.2007 року   за № 394-У-20   в зв’язку з тим, що Кілйська міська рада не є правонаступником  КП « Кіліятеплосервіс» і не несе відповідальності за борги підприємства по заробітній платі , скасовано  рішення Кілійської міської ради   від 20.12.2006 № 183/У-10 « Про реструктуризацію  боргу Кілійській міській раді  комунальним підприємством «Кіліятеплосервіс» .

З огляду на вищенаведені факти судом достовірно встановлено, що  в ході ліквідаційної процедури  КП « Кіліятеплосервіс»  майна та інших активів банкрута КП « Кіліятеплосервіс»   виявлено не було,  виробнича діяльність  КП « Кіліятеплосервіс»  виконувалась на засобах, що належали територіальній громаді ( комунальна власність)  і які були прийняті   Кілійською міською радою  за актом прийому – передачі від 22.01.2007 року, скарг на діяльність ліквідаційної комісії  за час  її роботи  до господарського суду не надходило.

Зі змісту  ухвали господарського суду Одеської області від  15.07.2008 року  вбачається, що з набранням ухвалою чинності  всі вимоги  кредиторів незадоволені за відсутністю майна  банкрута а також не заявлені  взагалі – розгляду не підлягають  і  вважаються відносно до КП «Кіліятеплосервіс»  погашеними  відповідно до  п 5 ст.31 ЗУ « Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Факт роботи позивача  по охороні   комунального майна  під час ліквідаційних заходів  кожна з сторін   визнає, крім того  визнається і факт  перебування ОСОБА_2 в трудових правовідносинах з  КП « Кіліятеплосервіс», ліквідація якого проведена  згідно норм чинного законодавства.  Також сторонами не заперечується    відсутність будь – яких договірних правовідносин між  ОСОБА_2 та Кілійською міською радою. Також сторони не заперечують  і  факт  наявності  матеріальної шкоди, завданої позивачу невиплатою заробітної плати  ліквідованим підприємством, власник  якого  на думку суду  має нести  майнову відповідальність  за її завдання.

Ч.3 ст. 39 Закону України  № 697-ХІІ від 07.02.1991 року  « Про власність» , який втратив чинність  20.06.2007 року  на підставі Закону  України № 997 –У ( 997-16) від 27.04.2007 року  і  діяв   на час виникнення правовідносин між сторонами, передбачено, що  державна установа ( організація )  відповідає за своїми зобов’язаннями   коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності  у державної установи ( організації)  коштів, відповідальність за її зобов’язаннями несе власник.

За правилами  ч.4 ст.2 ЦПК  закон,  який встановлює  нові обов’язки, скасовує чи звужує  права, належні учасникам процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часу.

Згідно ст.. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана  неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим немайновим правам  фізичної  або юридичної  особи відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка її завдала.

Реальна шкода, завдана неможливістю стягнення  з ліквідованого комунального підприємства  заборгованості по заробітній платі  складає   4078 грн 68 коп. ,  яку суд з огляду на обставини справи та  досліджені докази вважає  можливим стягнути  з Кілійської міської ради  - як власника  підприємства.

 Керуючись ст. ст.,10, 11, 60,209,  214-215 ЦПК України, суд     

ВИРІШИВ:

Позовну заяву  задовольнити.

Стягнути з  виконавчого комітету Кілійської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4078,68 грн.

Судові витрати  по справі  віднести на рахунок  держави.                   

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня оголошення до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд.  

 Суддя   Кілійського

районного суду

 ОСОБА_4