Постанова

від 28.05.2008 по справі 52/439-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

                                        Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2008

р.                                                          

Справа № 52/439-07 

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Сіверіна В.І.,

судді Білоконь Н.Д., Лакізи В.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

позивача -Ярошенко О.А.

(дов. № 49 від 21.05.2008 року).

відповідача - 

ОСОБА_2(дов № б/н від 22.05.2008 року).

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача (вх. №

832 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від

17.03.08р. у  справі № 52/439-07

за позовом споживчого

товариства "Високий",  с. Бабаї

Харківського району Харківської області,

до  суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1, с. Хорошево Харківського району Харківської області,

про стягнення 2910, 28 грн.,

встановила:

          Позивач, споживче товариство “Високий”, у

грудні 2007р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною

заявою до відповідача, приватного підприємця ОСОБА_1, про  стягнення з відповідача на користь позивача

заборгованості з орендної плати в сумі 1940,00 грн., пені в сумі 47,34 грн.,

заборгованості з електроенергії в сумі 922,94 грн., суми державного мита

-187,00 грн. та суми 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу, а також, про зобов'язання ПП ОСОБА_1. передати  споживчому товариству  “Високий” за актом приймання-передачі котел

КСТ-50 (1 шт.) залишковою вартістю 173,00 грн.; стільці у кількості 4 шт.

(залишкова вартість  одного стільця

-35,00 грн.), що складає 200,00 грн.; ваги товарні (1 шт.) за ціною 60,00 грн.;

2 люстри і 6 столів  без залишкової

вартості. У разі відсутності у боржника цього майна, позивач просив стягнути

загальну залишкову вартість цього майна в сумі 573,00 грн.                

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2008р.

у справі  № 52/439-07 (суддя Білоусова

Я.О.)  позовні вимоги задоволено

частково. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь споживчого

товариства “Високий” 1390,33 грн. орендних платежів, 922, 94 грн.  оплати 

за електроенергію,  67,73 грн.

державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу. В частині стягнення 549,67 грн. орендних платежів, 47,37 грн.

пені та зобов'язання відповідача передати за актом приймання-передачі

обладнання та інвентар  або стягнути

залишкову вартість цього майна в сумі 573,00 грн.  - 

відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від

17.03.2008р. не погодився. Подав до Харківського апеляційного господарського

суду апеляційну скаргу. Просить  це

рішення  в частині стягнення на користь

споживчого товариства “Високий” 1390,33 грн. орендних платежів, 922, 94 грн. з

оплати  електроенергії,  67,73 грн. державного мита та 59,00 грн. на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати,  прийняти 

нове  рішення,  яким 

відмовити  позивачеві у

задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що господарський суд першої інстанції

незаконно визнав наявність заборгованості по орендній платі, оскільки строк дії

договору оренди, на час за який нараховується заборгованість скінчився і

позивач це не заперечує у позовній заяві. Тобто, не має підстав виникнення

зобов'язань, ні встановлених законом, ні договором (ст.. ст.. 173, 174, ГПК

України, п. 6 ст. 762, ст.. 793, 794, 795 ЦК України). Безпідставно, також,

задоволені судом вимоги позивача про стягнення заборгованості по оплаті за

електричну енергію, оскільки така оплата не передбачена умовами договору.

Позивач у  відзиві на

апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд залишити

рішення господарського  суду Харківської

області від 17.03.2008 року без змін, а апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1. без

задоволення. Позивач свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач не передав

майно за актом приймання-передачі позивачу, тому повинен був відповідно п. 4.5

договору проводити оплату, у зв'язку з затриманням повернення орендованого

приміщення згідно договору оренди до дня фактичної передачі об'єкта оренди за

актом приймання-передачі. Зазначення відповідача про те, що договір оренди

закінчився та закінчилися зобов'язання встановлені законом та договором не

відповідають діючому законодавству. Крім того, ствердження відповідача

суперечать його діям, так як після 30.12.2006 року продовжував займати

приміщення та перераховував орендні платежі та проводив відшкодування витрат по

електричній енергії до 30.08.2007 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників

сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.12.2005 року між Споживчим товариством „Високий"

(орендодавець) та ПП ОСОБА_1. (орендар) був укладений договір оренди №13.

Відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в

строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 190 кв.м.,

розташоване за адресою: селище Бабаї, вул. Командарма Шумілова, 135, що

оформлено актом прийому-передачі приміщення. Даним пунктом договору також

зазначено, що у випадку передачі в оренду обладнання та інвентарю сума орендної

плати вноситься орендарем додатково.

Пунктами 4.1., 4.2. договору оренди встановлено, що орендна плата

вноситься щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця в сумі 970 грн. на

поточний рахунок орендодавця.

Плата за комунальні послуги проводиться орендарем самостійно у

відповідності до показників лічильників або згідно пред'явлених до сплати

рахунків організаціями, які надають комунальні послуги. У випадку несвоєчасного

внесення орендних платежів (п.4.1. договору), відповідно до пункту 5.2.,

орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 2% ставки НБУ за кожен день

прострочки від суми недоїмки.

Відповідно до пункту 1.4. наведеного договору, сторонами був

встановлений строк оренди з 01.01.2006 року по 30.12.2006 року.

Згідно вимог пункту 1.6. договору, орендоване приміщення

вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту

прийому-передачі про фактичне повернення об'єкта оренди. Умовами пункту 4.5.

договору передбачено, що при затримці повернення з вини орендаря орендованого

приміщення при припиненні дії цього договору орендар проводить сплати згідно

цього договору до дня фактичної передачі об'єкту оренди за актом

прийому-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів від

30.12.2005 року орендар прийняв від орендодавця будівлю магазину № 17 загальною

площею 190 кв.м., розташовану за адресою: селище Бабаї, вул. Командарма

Шумілова, 135.

Листом № 82 від 23.10.2006 року позивач повідомив відповідача про

не пролонгацію договору оренди, необхідність звільнення магазину та передачі їх

за актом прийому-передачі 05.01.2007 року, оскільки магазини будуть закриті на

капітальний ремонт.

15.02.2007 року позивач направив відповідачу лист про необхідність

звільнення магазинів, в зв'язку з відсутністю договорів оренди на 2007 рік.

Листи № 35 та № 71 з повідомленням необхідності звільнення

магазинів № 17 та № 18 були направлені відповідачу 15.05.2007 року та

28.09.2007 року.

06.11.2007 року орендодавець направив орендарю лист-вимогу № 81, в

якому повідомив про необхідність сплати заборгованості по орендній платі за

вересень-жовтень 2007 року у розмірі 1940 грн., пені у розмірі 29 грн.,

відшкодування за використану електроенергію за вересень-жовтень 2007 року у

розмірі 922,94 грн. та наголосив на необхідності повернення за актом

прийому-передачі приміщення, обладнання та інвентарю переданого за актом

прийому-передачі, а у випадку відсутності інвентарю та обладнання відшкодувати

його вартість у розмірі 573 грн.

Відповідно до пункту 6.1. кожна з сторін договору може відмовитись

від договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за два

місяці. Відповідно до пункту 1.4. наведеного договору, сторонами був

встановлений строк оренди з 01.01.2006 року по 30.12.2006 року.

Матеріалами справи встановлено, що листами від 23.10.2006 року,

15.02.2007 року, 15.05.2007 року та 28.09.2007 року позивач повідомляв

відповідача про припинення дії договору та необхідність звільнити орендоване

приміщення за актом прийому-передачі.

В порушення пункту 1.6. договору після припинення дії договору

відповідач приміщення за актом-прийому передачі не повернув та продовжував їх

використовувати.

Відповідач в заявлених запереченнях та в судовому засіданні

Харківського апеляційного господарського суду посилається на звільнення ним

приміщення у серпні 2007 року. В обґрунтування заявленого посилається на те, що

відповідно до книги обліку розрахункових операцій №2023001900р/5-108, ліцензії

на роздрібну торгівлю тютюновими виробами №101005, ліцензії на роздрібну

торгівлю алкогольними напоями №101004 та звітами про використання реєстраторів

розрахункових операцій за період з червня по жовтень 2007 року включно. В

обґрунтування своє позиції відповідач, також, посилається на лист від

17.08.2007 року про повідомлення орендодавця про необхідність прибуття для

складання акту прийому-передачі та лист від 27.08.2007 року щодо направлення

актів прийому-передачі орендодавцю.

Наведені заперечення відповідача правомірно не прийняті

господарським судом першої інстанції до уваги з огляду на те, що нездійснення

ним підприємницької діяльності у наведених приміщеннях не звільняє орендаря від

обов'язку повернення приміщення за актом прийому-передачі орендодавцю.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України,

орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю

незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В матеріалах даної справи наявний акт від 13.10.2007 року, за

підписом членів комісії створеної на підставі розпорядження СТ „Високий"

Харківської райспоживспілки № 25 від 13.10.2007 року (копія якого наявна в

матеріалах справи) з залученням представника правоохоронних органів -

дільничного с. Бабаї - ОСОБА_3. ., який свідчить, що 13.10.2007 року СПД ФО

ОСОБА_1. в присутності членів комісії передав ключі голові правління СТ

„Високий" Ярошенко О.А. від приміщення загальною площею 190 кв.м., за

адресою: сел. Бабаї, вул. Ком. Шумілова, 135. Також комісією підтверджені

останні показники лічильника електроенергії за №212854 по магазину №17, у

кількості 6042 квт. та загальну кількість використаної електроенергії з

01.10.2007 року по 13.10.2007 року у кількості 437квт. на загальну суму

214,24грн.

Зважаючи на викладене, господарський суд правомірно прийшов до

висновку про звільнення ПП ОСОБА_1. орендованих приміщень 13.10.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України,

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і

погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного

законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України,

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами пункту 4.5. договору сторони погодили, що при затримці

повернення з вини орендаря орендованого приміщення при припиненні дії цього

договору орендар проводить сплати згідно цього договору до дня фактичної

передачі об'єкту оренди за актом прийому-передачі.

Зважаючи   на   наведений  

пункт   договору,  заперечення  

відповідача   на припинення дії

договору оренди за яким позивачем проводиться стягнення сум  суперечить умовам договору, тому не

приймаються судовою колегією до уваги.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання

має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо

у зобов'язанні   встановлений   строк  

(термін)   його   виконання,  

то   воно   підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком

суду першої інстанції і вважає вимоги заявленого позову в частині стягнення

заборгованості по орендній платі такою, що підлягає частковому задоволенню - у

розмірі 1390,33грн., зважаючи на звільнення відповідачем приміщення з

13.10.2008 року, в частині стягнення 549,67грн. заборгованості по орендній

платі в позові слід відмовити.

Зважаючи на умови пункту 4.5. договору  господарський суд правомірно вважає, що

посилання на сплати згідно цього договору до дня фактичної передачі об'єкту

оренди за актом прийому-передачі, розповсюджуються також на сплату комунальних

платежів передбачених пунктом 4.2. договору, а саме оплату за спожиту

електричну енергію.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що така оплата не

передбачена умовами договору з огляду на те, що пунктом 4.2. передбачена така

сплата і сам відповідач визнавав це на протязі дії договору і після його

закінчення, про що свідчать прибутково-касові ордери за 2006-2007 рік з

підставою сплати „відшкодування за електроенергію по маг. №17".

Наявний в матеріалах справи договір про постачання електричної

енергії №041-15282 від 26.07.2005 року укладений позивачем з

„Харківобленерго" з додатками переліку місць встановлення розрахункових

приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за

спожиту електричну енергію (№ електролічильника по магазину №17- 212854 ),

відомостях про витрати електроенергії на 25.09.2007 року та 25.10.2007 року за

підписом голови правління позивача та оператора СП „Харківобленерго",

рахунків АК „Харківобленерго" №15282 та №15282 за вересень та жовтень 2007

року, акт комісії позивача від 13.10.2007 року, свідчать про обґрунтованість

вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по

електроенергії в сумі 922,94грн.

Зважаючи   на   припинення  

дії  договору   на 

який   посилається   позивач  

в  обґрунтування стягнення

суми  пені у розмірі 47,34грн.  суд вважає що вона не підлягає стягненню   з відповідача, оскільки за своєю правовою

природою вона не являється оплатою за договором і до неї не можуть бути

застосовані положення пункту 4.5. договору.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача передати за

актом приймання-передачі обладнання та інвентар або стягнути залишкову вартість

цього майна у сумі 573 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передав, а орендар

прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею

190 кв.м., розташоване за адресою: селище Бабаї, вул. Командарма Шумілова, 135,

що оформлюється актом прийому-передачі приміщення. Даним пунктом договору також

зазначено, що у випадку передачі в оренду обладнання та інвентарю сума орендної

плати вноситься орендарем додатково (додаток №1).

Тобто умовами цього пункту договору сторони передбачили випадок

передачі в оренду обладнання та інвентарю та додаткове, в цьому випадку,

внесення сум орендної плати.

В той же час, сторонами не надано жодного доказу укладення

договору оренди обладнання та інвентарю з відповідним переліком майна та

узгодження окремої суми орендних платежів за їх використання.

Посилання позивача на те, що ці суми були включені до орендних

платежів передбачених пунктом 4.1. договору оренди не приймаються судом до

уваги, оскільки пункт 1.1. містить посилання на можливість передання в оренду

обладнання та інвентарю, в той час як сума орендних платежів була вже узгоджена

на момент підписання договору.

Наданий позивачем розрахунок орендної плати судова колегія не

приймає до уваги як належний доказ, оскільки він являється одностороннім актом.

Пункт 10.3. наведеного договору містить один додаток - акт приймання

передачі основних засобів. А в самому тексті акту приймання-передачі від

30.12.2005 року, наявне посилання про прийняття ПП ОСОБА_1. майна на

відповідальне зберігання.

Пунктами ж 1.6., 3.11. договору оренди передбачений обов'язок

орендаря повернути за актом прийому передачі орендоване приміщення, а не

інвентар та обладнання.

Зважаючи на викладене позовні вимоги в частині зобов'язання

відповідача передати за актом приймання-передачі обладнання та інвентар або

стягнути залишкову вартість цього майна у сумі 573 грн. суд вважає

необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, господарський суд Харківської області правильно

дійшов висновку, що позивач вірно і обґрунтовано встановив і врахував розмір і

строки орендної плати згідно договору і діючого законодавства. Відповідно до ч.

1 ст. 286 ГК України, орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від

наслідків своєї господарської діяльності. Непрямі докази відповідача про

припинення торгівельної діяльності у орендованому приміщенні з липня 2007 року

не є доказом передачі або звільнення орендованого приміщення.

          Враховуючи

викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення

господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного

законодавства і насамперед ст.ст.33, 38, 43 Господарського процесуального

кодексу України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх

фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та надав належну

правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому  підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст. 33,

34,  43, 99, 101, 102, п.1. ст.103,

105  ГПК України, колегія суддів

Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008 р.

по справі № 52/439-07 залишити без  змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному

порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Постанова

складена в повному обсязі 26.05.2008 р.

       Головуючий суддя                                                       

Сіверін В.І.

                                 Судді                                                      Білоконь Н.Д.

Лакіза В.В.