Постанова

від 03.06.2008 по справі 50/234-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2008

р.                                                          

Справа № 50/234-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я.,

судді Афанасьєв В.В. ,  Шевель О. В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за

участю представників сторін:

позивача -Кобзарь О.І. -дов, Савченка Д.М. -дов.

відповідача -  не

з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний

№ 977Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 13

лютого 2008 року у справі № 50/234-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест», м. Балаклія Харківської області

до  Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, с. Лиман Зміівського району Харківської області

про стягнення 248590 грн.

встановила:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна

аграрна компанія «Балінвест», звернувся до господарського суду Харківської

області з позовом, в якому, після зміни 

позовних вимог (арк. справи 39-40, 57-58), просив стягнути з відповідача

на свою користь 241590 грн. основного боргу за договором і 24159 грн. штрафу, а

також понесені позивачем судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 лютого

2008 року у справі № 50/234-07 (суддя Усатий В.О.) позов задоволено. Стягнуто з

відповідача на користь позивача 241590 грн. боргу, 24159 грн. пені, 2657,49

грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до

Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Харківської області від 13 лютого 2008 року

у справі № 50/234-07 скасувати. У апеляційній скарзі відповідач посилається на

порушення та невірне застосування місцевим господарським судом норм

матеріального та процесуального права, неповне дослідження усіх обставин

справи, що призвело до невідповідності рішення суду фактичним обставинам

справи. Відповідач, зокрема, вказує, що місцевим господарським судом не була

розглянута заявлена позивачем вимога про визнання недійсним договору

купівлі-продажу, на підставі якої стягнуті грошові кошти. Також, на думку

скаржника,  судом не у повній мірі

досліджені положення договору та фактичні обставини справи щодо невиконання

саме позивачем умов договору по нормі поставки товару та положення договору

щодо визначення строків оплати отриманого товару. Відповідач стверджує, що

позивачем не надано доказів передачі відповідачу товару згідно з передбаченими

договором нормами. Таким чином, відповідач вважає, що невиконання позивачем

умов договору щодо поставки товару в нормах, визначених договором , позбавляє

його права на звернення до суду з позовом про стягнення як суми основного

боргу, так і штрафних санкцій.

В судове засідання 12 травня 2008 року представник відповідача не

з'явився, мотивуючи свою неявку хворобою, докази якої зобов'язався надати в наступне

судове засідання.

Присутній у судовому засіданні 12 травня 2008 року представник

позивача також заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з заявленими сторонами клопотаннями, ухвалою від 12

травня 2008 року розгляд апеляційної скарги відповідача був відкладений на 26

травня 2008 року.

У призначене судове засідання 26 травня 2008 року представник

відповідача повторно не з'явився. Представником відповідача до суду направлена

телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в роботі

бюджетної комісії Зміївської районної ради. Докази відповідного зобов'язувався

надати в наступне судове засідання.

Присутні у судовому засіданні представники позивача проти

відкладення розгляду справи заперечували, посилаючись на необґрунтованість

заявленого клопотання та не підтвердженість його належними доказами. На думку

представників позивача, повторна неявка у судове засідання як самого

відповідача, так і його представника, ненадання ними належних доказів в

обґрунтування таких клопотань, свідчить про намагання затягнути розгляд справи.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вирішила у його

задоволенні відмовити, оскільки відповідачем та його представником не надано

належних доказів неможливості бути присутнім у судовому засіданні. Колегія

суддів зазначає, що чинне законодавство не обмежує відповідача у виборі кола

осіб, які можуть представляти його інтереси (у разі неможливості певного

представника бути присутнім у судовому засіданні), у зв'язку з чим, та

враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання апеляційним

господарським судом не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за

можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача без участі його повноважного

представника.

При цьому колегія суддів також враховує, що відповідачу у

відповідності до ст. 4-3 ГПК України були створені усі необхідні умови для

встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства: його

апеляційна скарга призначена до розгляду ухвалою від 24 квітня 2008 року, розгляд

справи у судовому засіданні 12 травня 2008 року був відкладений на 26 травня

2008 року. 15 травня 2008 року представнику відповідача були надані матеріали

справи для ознайомлення. Тобто, у відповідача було досить часу для дослідження

обставин справи та надання доказів в обґрунтування вимог своєї апеляційної

скарги.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським

судом, 24.09.2007 р. між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу №

2409/07/01, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язувався

передати товар у власність покупця (відповідача), а останній зобов'язувався

прийняти товар (борошно вищого та першого ґатунку, висівки пшеничні) та

сплатити за нього встановлену договором грошову суму (п.1.1, п. 1.2 договору).

Кількість товару для продажу оговорюється з покупцем та визначається по

накладним, які надаються покупцю і є невід'ємною частиною цього договору (п.

1.3 договору).

Умовами договору (п. 2 договору в редакції додаткової угоди до

нього від 03.10.2007 р.) визначено порядок поставки, умови щодо кількості та

якості товару, що передається відповідачу.

Також сторонами в договорі визначено ціну товару, форму та порядок

розрахунків. Так, відповідно до п. 3.2 договору, покупець зобов'язаний

здійснити повну оплату товару по факту поставки кожної норми товару не пізніше

4-х банківських днів після оформлення кредиту. Враховуючи невизначеність у

договорі фактичної дати оформлення кредиту та інших обставин, з якими закон

пов'язує настання певних наслідків, колегія суддів вважає, що строк оплати

договором не встановлений.

Надані до матеріалів справи накладні на поставку товару (борошна

та висівок) свідчать про те, що в період з вересня по жовтень 2007 року

позивачем на адресу відповідача поставлено: 41560 кг висівок, 63200 кг борошна

першого ґатунку та 76750 кг борошна вищого ґатунку (арк.справи16-22) на

загальну суму 319474 грн.

До матеріалів справи також залучені довіреності на отримання

товару № 964491 ЯМЗ від 25.10.2007 р. (арк. справи 22), № 964485 ЯМЗ від

13.10.2007 р. та № 964486 ЯМЗ від 28.10.2007 р. (арк. справи 35), видані

відповідачем на ім'я ОСОБА_1. Посилання відповідача на неналежне оформлення

довіреностей колегія суддів розцінює як неналежне ведення саме відповідачем

порядку оформлення документів, що не може бути підставою для невизнання факту

отримання товару.

Згідно з даними позивача, відповідачем здійснена часткова оплата

отриманого товару у розмірі 77884 грн., та до стягнення заявлена різниця між

вказаними сумами у розмірі 241590 грн. Відповідна сума боргу підтверджена

наявним у матеріалах справи актом звірки розрахунків (арк. справи 62).

Враховуючи невизначеність умовами договору строків оплати,

позивачем на адресу відповідача направлена вимога про оплату поставленого

товару, яка залишена відповідачем без задоволення (арк. справи 60-61).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським

судом вірно, з посиланням на ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України,

зроблені висновки про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині

стягнення з відповідача 241590 грн. основного боргу по договору за поставлений

товар.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано будь-яких

доказів спростування факту отримання ним товару на спірну суму або отримання

товару неналежної якості. Жодних претензій щодо якості отриманого товару

відповідачем не було заявлено. Фактично, підписанням акту звірки, відповідачем

визнано отримання товару по договору на спірну суму.

Ті обставини, що позивачем не дотримана передбачена договором

помісячна норма поставки продукції, не може бути підставою для відмови у

задоволенні позовних вимог позивача, оскільки, як зазначалося вище, вимоги

позивача ґрунтуються на умовах укладеного договору та положеннях чинного

законодавства. Невиконання ж позивачем умов договору щодо дотримання норм

поставки не є предметом даного позову.

Також, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд, з

посиланням на п. 4.6 договору та ст.549 ЦК України, ст. 231 ГК України

обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення

24159 грн. пені за порушення строків оплати отриманого товару. Перевіркою

наданих позивачем розрахунків встановлено, що такі розрахунки зроблені у

відповідності до положень чинного законодавства та фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про невирішення

місцевим господарським судом позовних вимог щодо визнання недійсним договору не

відповідають дійсним обставинам справи, оскільки під час розгляду справи

позивачем змінювалися позовні вимоги. Заявою від 25.01.2008 р. (арк. справи

57-58) позивач змінив свої позовні вимоги, відмовившись фактично від раніше

заявлених вимог про визнання недійсним договору. Крім того, своїми фактичними

діями щодо поставки товару, прийняттям від відповідача частини грошових коштів

в рахунок оплати отриманого товару, направленням вимоги на адресу відповідача

та підписанням акту звірки, позивач спростовує свої вимоги (первісно заявлені

при зверненні до суду) щодо відсутності повноважень у його осіб на підписання

спірного договору та підтверджує погодженість відповідних дій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження відповідача,

викладені ним у апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, що не доведені

жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній

мірі з'ясовані та правильно оцінені всі обставини у справі та ухвалене ним

рішення від 13 лютого 2008 року у справі № 50/234-07 є законним та всебічно

обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення

апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105

Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду

справи відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13 лютого 2008

року у справі № 50/234-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача

залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                   

Погребняк В. Я. 

                                 суддя                                                                   

Афанасьєв В.В. 

                                 суддя                                                                    Шевель

О. В.