Постанова

від 14.04.2008 по справі 2-а-231/2008

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-а-231

Справа № 2-а-231

2008 рік

П О С  Т А Н О В

А

І М Е Н Е М   У

К Р А Ї Н И

14

квітня 2008  року                                                 Ялтинський міський

суд Криму 

в

складі :  головуючого судді  - Бондаренко Г.М.

                  при секретарі           -Сизих Є.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Ялта

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімеїзської селищної ради , 3-ті

особи  колективне 

риболовецьке  господарство « Луч»

, ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про визнання  незаконним 

рішення  25 сесії  5-го скликання  від 23 

жовтня 2007 року , № 25;  про

зобов'язання  заключити  договір оренди земельної ділянки  ,  суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати не законним

рішення Сімеїзської селищної Ради 25 сесії 5 скликання  № 25 від 23 жовтня 2007 року  «Про передачу земельної ділянки  у оренду 

КРГ «Луч», ОСОБА_2, ОСОБА_3 для будівництва  та обслуговування жилого будинку,

господарських  будівель та споруджень

(присадибна ділянка)  за адресою АДРЕСА_1

Сімеїзської селищної ради» у частині передачі в оренду земельної ділянки КРГ

«Луч» та  зобов'язати Сімеїзську селищну

Раду укласти з ним договір  оренди

земельної ділянки площею 452 кв.м. розташованої за адресою  АДРЕСА_1.

            В

обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що між ним та Сімеїзською

селищною радою укладалися договори оренди спірної земельної ділянки від

11.02.1994 р. та 23.12.1997 р. згідно з якими він має переважне право на

подовження договору оренди.

            Позивач

та його представник просили  суд позов

задовольнити у повному обсягу .

Представник

відповідача позов не визнає, пояснив у судовому засіданні, що  рішення Сімеїзської селищної Ради 25 сесії 5 скликання 

№ 25 від 23 жовтня 2007 року  прийнято

на законних підставах,  вимоги позивача  про укладання з ним договору оренди  земельної ділянки не обґрунтовані та

суперечить  чинному законодавству.

            Представник

3-ої особи колективного рибальського господарства «Луч» позов не визнав.

            Представники

3-тіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3  , просили  суд у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін , 

дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов

задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з

довідкою наданою бюро технічної інвентаризації м. Ялта домоволодіння АДРЕСА_1

належить на праві власності  Колективному

пайовому рибальському господарству "Луч"  - 4/10( квартира 3), на підставі  рішення Ялтинської міського виконавчого

комітету № 436(3) від 25.06.1993 р. і рішення Ялтинської міської Ради № 82(2)

від 24.02.1995 р., ОСОБА_2 - 3/10

( квартира № 1), на підставі договору

дарування частки жилого будинку від 26.06.1997 р.,  ОСОБА_3 - 3/10 ( квартира № 2) на підставі

договору дарування частки жилого будинку від 26.06.1997 р.

            21.03.2004

р. колективне рибальське господарство «Луч», ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до

Голови Сімеїзської селищної Ради з заявою про передачу земельної ділянки  розташованої за адресою АДРЕСА_1 для

будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд

(присадибна ділянка) в оренду на   50

років.

Рішенням

№ 25 Сімеїзської селищної Ради 25 сесії 5 скликання  від 23 жовтня 2007 року  затверджений проект землевпорядження  по відводу земельної ділянки  КРГ "Луч", ОСОБА_3 , ОСОБА_2  загальною площею 0,1351 га для будівництва  та обслуговування житлового будинку,

господарських будівель і споруджень (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1

Сімеїзської селищної ради.

Передана

в оренду на строк  49  років КРГ "Луч", ОСОБА_3,

ОСОБА_2  земельна ділянка площею 0,1351

га ( кадастровий номер 0111949300:01:001:0071) за адресою АДРЕСА_1 Сімеїзскої

селищної Ради  для будівництва та

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруджень

(присадибна ділянка).

Відповідно  до 

частини 2 статті 14 Конституції України, право власності на землю

гарантується. Це право здобувається і реалізується громадянами, юридичними

особами і державою винятково відповідно до 

закону.

Відповідно

до повноважень, наданим статтею 26 (пункт 1 підпункт 34) Закону України

"Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого

самоврядування відповідно до закону вирішують питання регулювання земельних

відносин.

Стаття 40

Земельного Кодексу України,  передбачає,

що громадянам України за рішенням 

органів виконавчої  чи влади

органів місцевого самоврядування можуть передаватися безкоштовно у власність

або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва й обслуговування

житлового будинку, господарських 

будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених дійсним

Кодексом.

Згідно зі

статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни і юридичні особи здобувають

право власності і право користування земельними ділянками за рахунок земель

державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої  чи влади органів місцевого чи самоврядування

державних органів приватизації, чи центральних органів виконавчої влади з

питань земельних ресурсів у межах їхніх повноважень, визначених дійсним

Кодексом.

Стаття

124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що

знаходяться в державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі

рішення відповідного органа виконавчої 

чи влади органа місцевого самоврядування шляхом висновку договору оренди

земельної ділянки.

            Як

вбачається з матеріалів справи  договір

на право тимчасового користування землею від 23.12.1997 р. укладений  між Сімеїзською селищною  радою та 

ОСОБА_1  строком на 3 роки та

закінчися строк  дії 23.12.2000 р.

            08.11.2004

р. позивач звернувся с заявою до Голови Сімеїзської селищної ради  про подовження терміну дії договору оренди

укладеного  23.12.1997 р.

            Стаття

30 Закону України «Про оренду землі», передбачає, що після закінчення строку,

на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував

обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право

на поновлення договору.

З

вищенаведеного вбачається, що позивач протягом чотирьох наступних років, після

закінчення дії договору оренди від 23.12.1997 р. жодного разу не звернувся в

орган місцевого  самоврядування  з заявою 

про поновлення договору оренди, своїм правом на переважне поновлення

договору  оренди не скористався.

Таким

чином позовні вимоги у частини визнання 

рішення Сімеїзської селищної Ради 25 сесії 5

скликання  № 25 від 23 жовтня 2007

року  « Про передачу земельної ділянки  у оренду 

КРГ «Луч», ОСОБА_2, ОСОБА_3 для будівництва  та обслуговування жилого будинку,

господарських  будівель та споруджень

(присадибна ділянка)  за адресою АДРЕСА_1

Сімеїзської сельради» у частині передачі в оренду земельної ділянки КРГ «Луч»

свого підтвердження не знайшли та 

задоволенню не підлягають.

Як

вбачається з матеріалів справи позивач проживає у квартирі АДРЕСА_1

розташованого за адресою смт. Сімеїз, вул.. Баранова на підставі рішенням  Ялтинського міського суду від 20.07.1998 р.

            Відповідно

до Закону України "Про державний 

бюджет на 2008 рік і про внесення в змін у деяке законодавчі акти

України" статтю 124 Земельного кодексу додано абзацом 2, зі змісту якої

вбачається, що придбання права оренди земельних ділянок, що знаходяться в

державній чи комунальній власності, здійснюється винятково на аукціонах, крім

земельних ділянок, на яких  розташовані

об'єкти нерухомого майна, що знаходитися у власності  громадян і юридичних осіб і  в який відсутні акції (частини, паї), що  належать державі.

Згідно з

вищенаведеним будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності Колективному

пайовому рибальському господарству "Луч"  - 4/10( квартира 3), ОСОБА_2 - 3/10 (

квартира № 1), ОСОБА_3- 3/10 ( квартира № 2)

Таким

чином,  позовні вимоги у частині

зобов'язання  Сімеїзської селищної Ради

укладання договору оренди  земельної

ділянки розташованого за адресою АДРЕСА_1 з 

ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

            Слід

зауважити, що договір на право тимчасового користування землею  від 

11.02.1994 р. суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний догові

укладено між виконкомом Сімеїзської селищної ради та ОСОБА_1 , проте позивачем

по справі є ОСОБА_1.

Керуючись 

Конституцією України ,   ст. ст.

116 ,124 , 125 ЗК України ,ст. 33 закону України « Про оренду  землі », 

ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167 КАС України,  суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до

Сімеїзської селищної ради , 3-ті особи  колективне 

риболовецьке  господарство « Луч»

, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, про визнання 

незаконним  рішення  25 сесії 

5 - го скликання  від 23.10.2007

року , № 25  « Про передачу земельної

ділянки   у оренду  колективного риболовецького господарства «

Луч» , ОСОБА_2, ОСОБА_3 для будівництва 

та обслуговування  житлового

будинку , господарських будівель  та споруджень

(присадибна ділянка)  за адресою  АДРЕСА_1 

Сімеїзської селищної ради », у частині  

передачі  у оренду земельної

ділянки колективного риболовецького господарства «Луч»;  про зобов'язання  Сімеїзську 

селищну раду заключити  договір

оренди земельної ділянки  загальною

площею  452 кв. метра , розташованого за

адресою : АДРЕСА_1   ,  - 

відмовити.

            На постанову може бути подана

апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної республіки Крим через Ялтинський

міський суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

            Суддя: