Рішення

від 13.10.2006 по справі 20-5/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2006 р. справа № 20-5/264

За позовом: Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” (99805 м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13)

До: Регіонального відділення фонду державного майна України в м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління Шахтобудмеханізація” (94105 м. Брянка-5, Луганська обл. вул. Шахтарської дивізії, 25)

Про визнання договору купівлі-продажу недійсним

За участю прокурора

                                                                                    Колегія суддів у складі:

                                                                               Головуючий суддя:     І.В. Євдокимов

                                                  Суддя:  Шевчук Н.Г.

                                                           Суддя:   Остапова К.А.

Представники сторін:

прокурор - Юнюшкіна Віра Володимирівна, посвідчення №  390   від 16.03.05,  Прокуратура міста Севастополя;

від позивача - Філіпенко Тетяна Володимирівна, представник, довіреність №  2   від 24.01.06,  Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд”;

від позивача - Воротілов Євген Єгорович, юрисконсульт, довіреність №  57   від 08.02.06,  Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд”;

від відповідача - Веремчук Марина Андріївна, представник, довіреність  б/н   від 30.08.06,  Закрите акціонерне товариство “Брянківське управління Шахтобудмеханізація”;

відповідач - Попков Олександр Анатолійович, довіреність №  19/02-15   від 04.10.06,  Регіональне відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі;

відповідач - Корнілова Юлія Євгенівна, довіреність  б/н   від 30.08.06,  Закрите акціонерне товариство “Брянківське управління Шахтобудмеханізація”;

Суть спору:

Позивач, ДП “Пансіонат “Ізумруд”,  звернувся до суду з позовом до відповідачів, Регіонального відділення фонду державного майна України в м. Севастополі,  Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління Шахтобудмеханізація”, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що даний договір укладений з порушенням діючого законодавства України.

В судовому засіданні  13 вересня 2006 року представником ДП «Пансіонат «Ізумруд»було подано заяву про уточнення і доповнення позовних вимог, в якій  позовні вимоги доповнено вимогою про визнання недійсним Договору оренди спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»від 07.07.2000 року, укладеного між  ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»та ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації».

Відповідачі позовні вимоги не визнали, мотивуючі свої заперечення тим, що ними були дотримані усі вимоги діючого законодавства України при укладенні спірного договору.

20.09.2006 на адресу суду від Прокурора м. Севастополя надійшло клопотання в порядку ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України про вступ прокурора у розгляд вказаної справи.

Розпорядженням в.о. голови суду № 87 від 11.10..2006 приймаючі до уваги особливу складність даної справи, створена колегія у складі: суддя Євдокимов І.В. –головуючий, судді Остапова К.О., Шевчук Н.Г. –члени колегії.

Представникам сторін та прокурору в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

01.06.2000 року Міністерство палива та енергетики у Листі № 05/10-301 надало згоду на оренду спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»за адресою: м.Севастополь, п/в Орлине.

07.07.2000 року між ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»(орендодавець) та ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації»(орендар) було укладено договір оренди спального корпусу №3  пансіонату «Ізумруд»-  структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія». Розмір орендної плати згідно з договором  становив 4 3764 грн. на рік.

Згодом, 03.01.2001 року Регіональне відділення Фонду державного майна України  по м. Севастополю надало згоду ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»на передачу будівлі спального корпусу в оренду (вх. № 88/6).

01.08.2003 року Регіональне відділення Фонду державного майна України  по м. Севастополю Листом № 966 01-6 повідомило Міністерство палива та енергетики України  про надходження  до Фонду від ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації»заяви про приватизацію спального корпусу № 3 структурного підрозділу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»- пансіонату «Ізумруд». Оскільки ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»включено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, Фонд просив Міністерство палива та енергетики України  погодити відчуження спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд».

Листом № 04/12-936 від 06.08.2003 року Міністерство палива та енергетики України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України  по м. Севастополю  про те, що не заперечує проти приватизації спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»- структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»в порядку,  визначеному законодавством.

08 грудня 2003 року було видано Наказ Фонду державного майна України  № 2213, відповідно до якого включено до переліків об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об'єкти згідно з додатком. В додатку до переліку об'єктів було включено спальний корпус № 3 пансіонату «Ізумруд».

26 грудня 2003 року Наказом № 185 Регіонального відділення Фонду державного майна України  по м. Севастополю було прийнято рішення про приватизацію способом викупу державного майна: окремого індивідуально визначеного  майна: спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд», розташованого в м. Севастополі, Урочище Ласпі.

26 грудня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України  по м. Севастополю (продавець) та ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації»(покупець) було укладено договір  купівлі-продажу № 165/40, відповідно до якого продавець передав у власність покупця триповерхову будівлю спального  корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд», що знаходиться за адресою: м. Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат «Ізумруд», що знаходиться на балансі Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія». Покупець сплатив продавцю за придбаний об'єкт приватизації 552756 грн.

Згідно з договором  купівлі-продажу № 165/40 від 26 грудня 2003 року  майно належить Продавцю –Державі Україна в особі Міністерства палива та енергетики на праві державної власності на  підставі Свідоцтва про право власності від 19 грудня 2003 року, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності  Севастопольської  державної адміністрації на підставі її розпоряджень № 1986-р від 23 грудня 2002 року та № 1801-р від 17 листопада 2003 року.

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 65 від 02 лютого 2004 року «Про реорганізацію Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»було виділено зі складу ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»структурну одиницю (філію) –пансіонат «Ізумруд»та створено на його базі  державне підприємство з правом юридичної особи - Державне підприємство «Пансіонат «Ізумруд», яке є правонаступником в частині майнових прав та обов'язків структурного підрозділу пансіонату «Ізумруд».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, спальний корпус № 3, який є предметом договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року, на момент укладання договору перебував на балансі Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»структурним підрозділом якого є пансіонат «Ізумруд».

Виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»є цілісним майновим комплексом, підприємством геологічної служби  та  на момент розгляду справи належало до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, яке виконувало функції органу управлінням його майном відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики   від 21 жовтня 2005 року № 537.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизації не підлягають  об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення відносять майнові комплекси підприємств, їх  структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів, що мають загальнодержавне значення.

Підпунктом «г»частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено, що загальнодержавне значення мають майнові комплекси підприємств геологічної служби.

Додатком № 2 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року № 847-XIV затверджено  перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»згідно з вказаним Додатком № 2 Закону України від 7 липня 1999 року № 847-XIV належить до об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Таким чином,  будівля спального корпусу № 3, яка є предметом договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року, на момент продажу входила до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства - Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія».  Пансіонат «Ізумруд»на момент укладення спірного договору купівлі-продажу був структурним підрозділом ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»і його майно не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року № 847-XIV.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;

Суд бере до уваги, що Регіональне відділення Фонду державного майна України  по м. Севастополю своїм Листом повідомляло Міністерство палива та енергетики України про неможливість та недоцільність  виділення спального корпусу № 3 зі складу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», структурним підрозділом якого є Пансіонат «Ізумруд».

Таким чином виділення в окреме майно спального корпусу № 3  зі складу ЦМК ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»суперечить частині 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено, що Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

На момент укладення спірного договору купівлі-продажу був чинним Закон України «Про Державну програму приватизації»від 07 грудня 2000 року № 21-20-ІІІ, яким було затверджено Державну програму приватизації  на 2000-2002 рік.

Статтею 5  Закон України «Про Державну програму приватизації»від 07 грудня 2000 року № 21-20-ІІІ встановлено, що до Групи “Ж”  належать незалежно від вартості будинки відпочинку, що перебувають на балансі підприємств (крім будинків відпочинку, що перебувають на самостійних балансах).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спальний корпус № 3   належить до об'єктів групи «Ж», оскільки не перебував на самостійному балансі і на момент укладання договору перебував на балансі та входив до складу  цілісного майнового комплексу Виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», структурного    підрозділом якого був пансіонату «Ізумруд».   А тому включення спального корпусу № 3 до об'єктів групи А, які підлягають приватизації згідно з  Наказом Фонду державного майна України  № 2213 від 08 грудня 2003 року суперечить ст.5Закону України «Про Державну програму приватизації»від 07 грудня 2000 року.

Також судом встановлено, що відповідно  до Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України в редакції від 01.07.2003 року  профспілкові органи і комітети на всіх рівнях беруть участь в переговорах з питань корпоратизації, перепрофілювання, приватизації та разом з керівниками підприємств забезпечують в колективах широку гласність проведення приватизації (пункт 7.6. Галузевої угоди). Всупереч вказаним вимогам профспілковий комітет ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»не брав участь в переговорах щодо приватизації спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»та згоди на приватизацію не надавав.

Статтею 13 КЗпП України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Таким чином, укладання договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року без погодження з профспілковим комітетом ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»суперечить ст. 13 Кодексу законів про працю України  та ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Що стосується цивільних відносин, що виникли до набуття чинності Цивільного кодексу України, то положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

На момент укладення  договору купівлі-продажу державного майна № 165/40 від 26.12.2003 року був чинним Цивільний кодекс УРСР  в редакції від 18 липня 1963 року, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР  в редакції від 18 липня 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, судом на підставі матеріалів  справи встановлено, що договір купівлі-продажу державного майна №165/40 від 26.12.2003 року не відповідає вимогам частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»та  Закону України "Про перелік об'єктів права державної що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV, а тому на підставі ст.48 ЦК УРСУ є недійсним.

Відповідно до частини 2 ст.48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

В заяві про уточнення і доповнення позовних вимог позивач ДП «Пансіонат «Ізумруд» просив суд  повернути нерухоме державне майно, зокрема спальний корпус № 3, яке є предметом договору купівлі-продажу, у державну власність  Держаному підприємству «Пансіонат Ізумруд»та стягнути  з державного бюджету  грошові кошти в розмірі 552 756 грн. на користь ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації», яка була сплачена за договором. Зазначену вимогу суд знаходить такою, що підлягає задоволенню на підставі ч.2 ст.148 ЦК УРСР.

Стосовно вимоги позивача  - ДП «Пансіонат «Ізумруд» про визнання недійсним договору оренди спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»від 07.07.2000 року, укладеного між  ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»та ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації», то вона не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з ст.71 ЦК УРСР  в редакції від 18 липня 1963 року, яка була чинна на момент укладання договору оренди,  загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею  76 ЦК УРСР   встановлено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно з статтею 80 ЦК УРСР  закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Таким чином, судом встановлено, що  строк позовної давності  для вимоги про визнання недійсним договору оренди спального корпусу № 3 пансіонату «Ізумруд»від 07.07.2000 року закінчився 07.07.2003 року, тобто через три роки після його укладання, а тому  позов в цій частині не підлягає задоволенню  в зв'язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав.

Позивач Державне підприємство «Пансіонат «Ізумруд»не надало суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

          Крім того, дія вказаного договору оренди припинилась у зв'язку з приватизацією спірного майна.

Також не підлягає задоволенню вимога відповідача - ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації»про припинення провадження по справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України. Судом встановлено, що під час розгляду в судах справи № 16/256 пд, в межах якої розглядався зустрічний позов ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року,  виробниче об'єднання  не було належним заявником і не мало право вимоги щодо повернення майна пансіонату «Ізумруд», оскільки  відповідно до  Наказу Міністерства палива та енергетики України № 65 від 02 лютого 2004 року  структурний підрозділ пансіонат «Ізумруд»було реорганізоване в самостійну юридичну особу  - Державне підприємство «Пансіонат «Ізумруд», до якого перейшли майнові права  та обов'язки структурного підрозділу пансіонату «Ізумруд».  

Отже, право вимоги  про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна № 165/40 від 26.12.2003 року на момент розгляду  справи в судах № 16/256 пд не належало ВО шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», оскільки майнові права структурного підрозділу пансіонат «Ізумруд»  з 02 лютого 2004 року перейшли в порядку правонаступництва до Державного підприємства «Пансіонат «Ізумруд».

Крім того, судом взято до уваги, що на момент винесення Постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2006 року в провадженні Господарського суду м. Севастополя вже перебувала дана справа, а тому Державне підприємство «Пансіонат «Ізумруд»є належним позивачем по даній справі, права та законні інтереси якого порушено внаслідок укладання спірного договору купівлі-продажу.

Відповідачем не надано доказів розгляду в судах України справи за позовом ДП «Пансіонат «Ізумруд» про той самий предмет та з тих самих підстав, а тому відсутні підстави для припинення провадження по справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати договір купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року, укладений між  Регіональним відділенням Фонду державного майна України  по м. Севастополю та ЗАТ «Брянківське управління шахтбудмеханізації», недійсним з моменту його укладання .

3.          Повернути державне майно: будівлю спального корпусу № 3, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат «Ізумруд» Державному підприємству «Пансіонат «Ізумруд»..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4.          Стягнути з державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Брянківське управління шахтбудмеханізації»(94105, м.Брянка-5, Луганської області, вул. Шахтерської дивізії, 25) грошові кошти в розмірі 552 756,00 грн.

5.          Стягнути  з Закритого акціонерного товариства «Брянківське управління шахтбудмеханізації»(94105, м.Брянка-5, Луганської області, вул. Шахтерської дивізії, 25) на користь Державного підприємства «Пансіонат «Ізумруд» (99805, м.Севастополь, Севастопольська зона, ПБК № 13)  державне мито у розмірі 5 552 грн. 75 коп .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

6.          Стягнути з Регіонального відділення фонду державного майна України в м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6, код ЄДРПОУ 24035598, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” (99805 м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13, код ЄДРПОУ 33965642, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) державне мито в сумі 21,25 грн., та  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 29,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління Шахтобудмеханізація” (94105 м. Брянка-5, Луганська обл. вул. Шахтарської дивізії, 25,  код ЄДРПОУ 00186080, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Державного підприємства “Пансіонат “Ізумруд” (99805 м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13, код ЄДРПОУ 33965642, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) державне мито в сумі 21,25 грн., та  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 29,50 грн.

8.          В інший частині позову відмовити.

Головуючий суддя:                                                                     І.В. Євдокимов

               Суддя:                                                                                             Шевчук Н.Г.  

                Суддя:                                                                                           Остапова К.А.

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.10.2006

Розсилка:

1.          ДП  “Пансіонат “Ізумруд” (99805 м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК № 13)

2.          Регіональне відділення фонду державного майна України в м. Севастополі (99008 м. Севастополь, м-н Повсталих, 6)

3.          ЗАТ “Брянківське управління Шахтобудмеханізація” (94105 м. Брянка-5, Луганська обл. вул. Шахтарської дивізії, 25)

4.          прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

5.          Справа

6.          наряд