Рішення

від 06.12.2011 по справі 2-438/11

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 2-438/11

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

06 грудня 2011 року                                                                                 сел.Софіївка

Софіївський районний суд  Дніпропетровської області в складі

                                      судді:                                        Джерелейко О.Є.

                                      при секретарі:                              Палій Л.Г.

                                      з участю  прокурора:                      Харченко К.Ю.

                                      представника позивача          ОСОБА_1 сільської ради  Софіївського району Дніпропетровської області  ОСОБА_2

                                        представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Управління Державного казначейства в Софіївському районі ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  прокурора Софіївського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради  Софіївського району Дніпропетровської області до ОСОБА_4 про відшкодування спричиненого збитку; третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Управління Державного казначейства у Софіївському районі Дніпропетровської області ,-

в с т а н о в и в:

          В листопаді 2011 року  прокурор звернувся до суду із зазначеною позовною заявою в обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно вимог  ст. 45  Цивільного процесуального кодексу України   прокурор може   звертатись  до суду  із заявами  про захист  державних чи суспільних інтересів та брати  у них участь. Відповідно до вимог  ст. 121 Конституції України  на органи прокуратури  покладено представництво  інтересів держави в суді.

Згідно ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво  прокуратурою інтересів держави в суді  полягає у здійсненні  прокурорами  від імені держави  процесуальних та інших дій, спрямованих на захист  у суді інтересів держави  у випадках, передбачених законом. Підставою для  представництва  інтересів  держави є наявність  порушень  або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів в наслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються  у відносинах між ними або з державою.

24.03.2011 року прокуратурою Софіївського району Дніпропетровської області порушено кримінальну справу №17119008 відносно ОСОБА_4 за ст.191 ч.2 КК України.

Вказана кримінальна справа об’єднана в одне провадження з кримінальною справою №171119002, порушеної відносно ОСОБА_4 за ст. 365 ч.1, 366 ч.1 КК України.

06.04.2011 року ОСОБА_4 притягнуто в якості обвинуваченої та пред’явлено обвинувачення в скоєні злочинів, передбачених ст.ст.   365 ч.1, 366 ч.2, 191 ч.2  КК України.

В ході досудового слідства по справі було встановлено, що ОСОБА_4, будучи сільським головою ОСОБА_1 сільської ради Софіївського району Дніпропетровської   області, в період часу з серпня по 10 вересня 2008 року, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, без вирішення питання  на виконавчому комітеті сільської ради, на який  покладено повноваження, відповідно до ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»та «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», достовірно знаючи, що буд.№8 по вул.Лісна, 8 с.Южне Софіївського району, не був збудований гр.ОСОБА_5, а побудований в 1985 р. за кошти колишнього КСП ім. «Куйбишева», яке станом на вересень 2008 року знаходилось в стані  ліквідації, а також знаючи, що вказаний будинок не був визнаний  безгоспним  визначеному законодавством порядку, а у відповідності до рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради,   тимчасово взятий на баланс для переведення Ганно-Миколаївського ФАП, розуміючи, що вказаний будинок не має власника, власноручно виготовила та видала завідомо неправдивий документ –рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради про визнання права власності на вищезазначений будинок за ОСОБА_5. Після чого, передала рішення виконавчого комітету ОСОБА_6, чоловіку ОСОБА_5, та отримала від нього кошти в сумі 5 тис.грн., як оплату за придбаний будинок. Далі, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділа грошовими коштами та не передала їх в бухгалтерію для внесення сільської ради. Такими злочинними діями сільський  голова ОСОБА_4 завдала шкоди інтересам держави в особі ОСОБА_1 сільської ради збитки на суму 5 тис. грн..

Матеріальні збитки державі спричиненні ОСОБА_4 в добровільному порядку не відшкодовані, в зв’язку з цим прокурор Софіївського району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради  Софіївського району Дніпропетровської області просить стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі ОСОБА_1 сільської ради  Софіївського району Дніпропетровської області 5000, 00  гривень.

          В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

          Представник позивача ОСОБА_2 також в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

          Відповідач ОСОБА_4, будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не подавала. Відповідачу за місцем реєстрації направлялась судова повістка, яка не вручена у зв»язку з тим, що адресат не проживає (а.с.43). Таким чином, відповідно до  ч.5 ст.74 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена належним чином. Також відповідачу передавалась телефонограма, яку прийняв повнолітній член сім»ї-її донька ОСОБА_7В.(а.с.47), що також відповідно до ч.3 ст.76 ЦПК України є належним увідомленням про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Управління Державного казначейства в Софіївському районі ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що відповідачем збитки не відшкодовано.

Зі згоди прокурора та представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

          Вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено: ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, як сільського голови ОСОБА_1 сільської ради, без проведення виконкому сільської ради, якому відповідно до ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»надано право визнавати право власності на майно відповідно до закону, підготувала рішення виконкому №34 від 10.09.2008 р. про визнання права власності за  ОСОБА_5 на житловий будинок №8 по вул. Лісна в с.Южне Софіївського району Дніпропетровської області та передала його для державної реєстрації в ОКП «Софіївське бюро технічної інвентаризації». Дане рішення №34 від 10 вересня 2008 року про визнання права власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1 сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області, підписане головою виконкому ОСОБА_4 (а.с .3) передала ОСОБА_6 та отримала від нього кошти в сумі 5 тис. грн., як оплату за придбаний будинок. Далі, діючи з корисливих мотивів, сільський голова ОСОБА_4, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділа вказаними грошовими коштами та не передала їх в бухгалтерію для внесення на рахунок сільської ради. Такими злочинними діями сільський голова ОСОБА_4 завдала шкоди інтересам держави в особі ОСОБА_1 сільської ради збитку на суму 5 тис.грн..

Із матеріалів кримінальної справи 17119002, а саме: протоколів допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 вбачається, що житловий будинок № 8 по вул.Лісна в с.Южне Софіївського району Дніпропетровської області не був збудований ОСОБА_5 особисто, а був придбаний її чоловіком ОСОБА_6 за 5 000 ,00 грн., в результаті купівлі –продажу у відповідача ОСОБА_4 (а.с. 6-8).   

Відповідно до вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, ОСОБА_4 при отриманні грошових коштів від гр.ОСОБА_6 повинна була передати їх до каси сільської ради.  

Данні обставини підтверджуються також постановою про порушення кримінальної справи №17119002 від 26 січня 2011 року (а.с.5), постановою про порушення кримінальної справи №17119002 та прийняття до свого провадження від 15 березня 2011 року у відношенні сільського голови ОСОБА_1 сільської ради Софіївського району ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.365 ч.1, 366 ч. 1 КК України (а.с. 11), постановою про порушення кримінальної справи №17119008 та прийняття до свого провадження від 24 березня 2011 року у відношенні сільського голови ОСОБА_1 сільської ради Софіївського району ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбачених ст.191 ч.2 КК України (а.с. 12),  постановою про притягнення в якості обвинуваченого від 26 березня 2011 року ОСОБА_4 (а.с.13-15), постановою про притягнення в якості обвинуваченого від 06 квітня 2011 року ОСОБА_4 (а.с.19-20), постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2001 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 по ч.1 ст.365, ст.366,  ч.2 ст.191 КК України в зв’язку з застосуванням ЗУ «Про амністію»від 12 грудня 2008 року №660-VI.

Кримінальна справа відносно  ОСОБА_4 закрита по п.4 ч.1 ст.6 КПК України, що є нереабілітуючою підставою, а тому даною постановою фактично підтверджуються протиправність діяння ОСОБА_4

Матеріальні збитки державі спричинення ОСОБА_4 в добровільному порядку не відшкодовані.

 Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України –майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позивачем надано докази на підтвердження  позовних вимог, які підлягають до задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо  позивача,  на  користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача  судовий збір відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року №3674-VI на користь держави  в розмірі 188,20 грн.

          Керуючись ст.ст.10,11, 60, 212-215,226 ЦПК України, суд,-

                                                            в и р і ш и в:

          1.Позовні вимоги прокурора Софіївського району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради  Софіївського району Дніпропетровської області до ОСОБА_4 про відшкодування спричиненого збитку; третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Управління Державного казначейства у Софіївському районі Дніпропетровської області задовольнити повністю.

          2.Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави в особі  ОСОБА_1 сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок  на розрахунковий рахунок №31111102700326  МФО 805012 Код  ОКПО 24231017 в УДКУ в Дніпропетровській області.

          3.Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі  188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення          

          Суддя:                                                                                      О.Є. Джерелейко