Постанова

від 21.11.2011 по справі 2а-8159/2011

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

 

              2а-8159/2011             

Справа №2а-8159/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року                                                                                                                              м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Янін І.А.,

при секретарі   Саттаровій Е.Е.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про визнання протиправними дії, зобов’язання перерахувати і сплачувати пенсію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просив зобов’язати УПФ провести йому перерахунок пенсії, як інваліду 2 групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії з наступним збільшенням її розмірів у відповідності до діючого законодавства.

У судове засідання позивач не з’явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового розгляду справи відповідач сповіщався належним чином, при цьому відповідач направив до суду письмові заперечення щодо позову.

Дослідивши відповідно до ч.1 ст.41 КАС України матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі АРК, є інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС.

Позивач отримує пенсію за ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до чинної на час спірних правовідносин ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд враховує, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спору, суд вважає, що перевагу необхідно надати тій із них, що прийнята пізніше. При цьому, пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Саме така правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2011 № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 1 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, в решті позову необхідно відмовити.

Позивач, як особа, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, ч.1 ст.41,94,99,100,160-163,167,183-2 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК щодо не нарахування ОСОБА_1 розміру пенсії у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 1 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року (за виключенням вже проведених виплат), з 23 липня 2011 року - в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.

Суддя: