Постанова

від 27.07.2011 по справі 2а/0270/2452/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27 липня 2011 р.                     Справа № 2а/0270/2452/11

                                        м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідачів:  не з'явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: приватного підприємства "Віто"   

до:   державної податкової інспекції у м. Вінниці, департаменту фінансів Вінницької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача - управління Державного казначейства України у м. Вінниці   

про: визнання дій неправомірними та стягнення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Віто" (далі - ПП "Віто") з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці), департаменту фінансів Вінницької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державного казначейства України у м. Вінниці (далі - УДКУ у м. Вінниці) про визнання дій неправомірними та стягнення надмірно сплачених коштів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 12.06.2009 року звернувся до ДПІ у м.Вінниці із заявами про повернення торгових патентів на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу та їх анулювання, також про повернення коштів, сплачених за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу за останній квартал дії торгових патентів, як надмірно сплачених, в розмірі 261744,24 гривень.

У телефонній розмові представник ДПІ у м. Вінниці повідомив керівника позивача про необхідність погодження повернення надмірно сплачених коштів з фінансовим управлінням Вінницької міської ради.

ДПІ у м. Вінниці листом №53881/1 від 09.12.2010 року повідомило позивача, що фінансове управління Вінницької міської ради не погодило висновок органів державної податкової служби №1276 від 30.11.2010 року щодо повернення переплати за торгові патенти в сумі 261744,24 грн. на розрахунковий рахунок ПП "Віто".

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду з проханням:

- визнати неправомірною бездіяльність ДПІ у м. Вінниці щодо повернення ПП "Віто" надмірно сплаченої вартості торгових патентів у розмірі 261744,24 грн.;

- визнати неправомірними дії департаменту фінансів Вінницької міської ради щодо не погодження отриманих від ДПІ у м. Вінниці висновків про повернення ПП "Віто" коштів, сплачених за торгові патенти за останній квартал дії торгових патентів, як надмірно сплачених, у розмірі 261744,24 грн.;

- стягнути на користь ПП "Віто" з рахунків місцевого бюджету м. Вінниці надміру сплачені кошти за торгові патенти на суму 261744,24 гривень.

Департамент фінансів Вінницької міської ради позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, кошти, що надійшли як плата за торгові патенти до бюджету міста були запланованими на початку бюджетного 2009 року та враховані при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів, і використовуються міською радою на здійснення власних повноважень за рахунок закріплених доходів. Відповідач 2 також у своїх запереченнях зазначив, що держава після прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу" не передбачила компенсацію органам місцевого самоврядування витрати на повернення коштів за торгові патенти суб'єктам господарювання, які припинили свою діяльність у сфері грального бізнесу, а тому стягнення з місцевого бюджету коштів має проводитись виходячи з наявних в бюджеті фінансових ресурсів. Крім того, департамент фінансів Вінницької міської ради вказав, що позивач не обґрунтував того, що кошти сплачені ПП "Віто" за придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу є надмірно сплаченими, та ПП "Віто" пропущено строк на звернення до суду.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, а представники відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, заперечували проти його задоволення.

У судове засідання, призначене на 27.07.2011 року, представник позивача не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі (вх. №18596 від 15.07.2011 року), окремо зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

27.07.2011 року до суду, також, надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача - УДКУ у м. Вінниці про розгляд справи без її участі (вх. №19578), окремо зазначивши, що проти позову заперечує.

Департамент фінансів Вінницької міської ради та ДПІ у м. Вінниці в судове засідання, призначене на 27.07.2011 року, не з’явилися, повноважного представника не направили, про час, дату та місце судового засідання буди повідомлені завчасно та належним чином.

Частиною ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового  засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за  відсутності  осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову повністю, з огляду на наступне.

ПП "Віто" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №146061 від 29.10.2002 року (а.с. 7).

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області АА №022166 від 12.08.2009 року ПП "Віто" включене до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом - 32257690; місцезнаходження:м. Вінниця, Ленінський район, проспект Космонавтів, буд. 8; вид діяльності за КВЕД: 92.71.0 - діяльність з організації азартних ігор, 55.40.0 - діяльність барів, 52.63.0 - роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших угрупувань, 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 8).

З наданих у справу доказів вбачається, що одним з основних видів діяльності ПП "Віто" є діяльність з організації азартних ігор.

Основні правові та організаційні засади здійснення господарської діяльності з організації азартних ігор регулюються нормами Господарського кодексу України, а також, з урахуванням специфіки даного виду господарської діяльності, спеціальним законодавством, а саме Законами України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин). Зазначеним спеціальним законодавством визначається порядок ліцензування даного виду діяльності, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин) визначено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Статтею 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі.

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Згідно ст. 6 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин), кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту. Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин) визначено, що торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб’єкту.

З матеріалів справи слідує та відповідачами не спростовано, що ПП "Віто" сплатило вартість торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданих ДПІ у м. Вінниці, до кінця 2009 року, та, що дані кошти зараховано в повному обсязі до місцевого бюджету.

25.06.2009 року набрав чинності Закон України "Про заборону грального бізнесу", згідно до статті 2 якого встановлено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

У зв’язку з прийняттям зазначеного Закону ПП "Віто" припинило операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач по суті втратив можливість здійснювати діяльність не з власної ініціативи, а внаслідок втручання державних органів. Фактично припинення діяльності, що підлягає патентуванню, сталося через прийняття державними органами розпорядчих актів, якими встановлюються відповідні обмеження.

Задовольняючи позов суд виходив із того, що головним у спірних правовідносинах є такі обставини як наявність торгових патентів, наявність факту оплати (придбання) позивачем торгових патентів у повному обсязі за весь період їх дії, та факт надмірно сплачених кошів за невикористаний позивачем період дії зазначених торгових патентів. Всі ці дані обставини є наявними у спірних правовідносинах і підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд приймає до уваги і розрахунок суми надмірно сплачених коштів, здійснений позивачем, який був наданий суду і досліджений судом. Заперечень на даний розрахунок та щодо розміру суми, заявленої до стягнення, відповідачами по справі суду не надано.

Частиною 3 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

З аналізу приписів цього Закону вбачається те, що у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності припинив свою діяльність і при цьому до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово не повідомив відповідний державний податковий орган про припинення такої діяльності, сплачені кошти за торговий патент поверненню не підлягають.

Дата подання заявки про припинення діяльності за торговим патентом тягне за собою різні правові наслідки: до 15 числа місяця, що передує звітному, дає право на повернення одноразової плати, внесеної при отриманні торгового патенту, після 15 числа місяця - на погашення недоїмки за цим патентом відповідно до встановленого порядку.

Для суб’єкта підприємницької діяльності, який своєчасно повідомив про припинення діяльності відповідний державний податковий орган, надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту вважається одноразова плата, що вноситься під час придбання торгового патенту, яка повертається згідно з діючим законодавством.

На виконання даних норми Закону, позивач 12.06.2009 року звернувся до відповідача 1 з листом №215, в якому просив анулювати торгові патенти, отримані в ДПІ у м. Вінниці, та нарахування за вищевказаними патентами на ІІІ квартал 2009 року не проводити (а.с. 10).

Крім того, ПП "Віто" листом від 12.06.2009 року №216 просило ДПІ у м. Вінниці переплату по сплаті за торгові патенти у сфері грального бізнесу за ІV квартал дії патентів перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства (а.с. 11).

Як слідує з пояснень представника позивача, у телефонній розмові представник ДПІ у м. Вінниці повідомив керівника позивача про необхідність погодження повернення надмірно сплачених коштів з фінансовим управлінням Вінницької міської ради.

ПП "Віто" звернулось з листом до фінансового управління Вінницької міської ради з проханням зарахувати переплату за торгові патенти в рахунок плати за оренду земельної ділянки, яку здійснює підприємство на рахунок Вінницької міської ради.

Виконавчий комітет Вінницької міської ради листом від 19.10.2009 року №04-3-12-6174 повідомив ПП "Віто", що не заперечує проти вирішення питання зарахування переплати за торговий патент в рахунок плати за оренду земельної ділянки відповідно до вимог законодавства, та запропонував звернутися для вирішення вищезазначеного питання до ДПІ у м. Вінниці (а.с. 12).

ПП "Віто" листами від 21.10.2009 року №362 та №363 звернулось до відповідача 1 з проханням здійснити спільні дії з відповідачем 2 та зарахувати переплату за торгові патенти в сумі 261744,24 в рахунок орендної плати за землю, яку підприємство сплачує до місцевого бюджету (а.с. 13-14).

З наданих до суду матеріалів, судом з'ясовано, що відповідачами питання про повернення або пере зарахування коштів, сплачених ПП "Віто" за торгові патенти в рахунок орендної плати залишилося неврегульованим.

23.11.2010 року підприємство звернулось листом №388 до ДПІ у м. Вінниці з проханням переплату в сумі 261744,24 грн., сплачену авансом за останній квартал дії торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, повернути на розрахунковий рахунок ПП "Віто" (а.с. 15). Згідно з п.п. 15.3.1 п. 15.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених  податковими законами,  можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої  переплати  або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого спільним наказом державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та державним казначейством України від 03.02.2005 року №58/78/22 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 року за №247/10527 (чинного на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок №58/78/22), орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки (затвердженої форми), два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам. Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів).

За платежами,  належними місцевим бюджетам,  орган  державної податкової  служби  України в термін не пізніше ніж п’ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для погодження відповідному районному (міському) фінансовому органу.

Районний (міський) фінансовий орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює  погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника районного  (міського)  фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.

Орган державної податкової  служби  України  не пізніше ніж наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого районним (міським) фінансовим органом,  передає його згідно з Реєстром  висновків територіальному органу Державного казначейства України.

Згідно з п. 9 Порядку № 58/78/22 (чинного на момент виникнення спірних відносин) на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснюють повернення  помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом  Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року.

Відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226 (далі - Порядок 226), повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Повернення надміру сплаченого здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої  переплати  або отримання права на таке відшкодування.

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Обов’язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 58/78/22 (чинного на момент виникнення спірних відносин), повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.

Повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачений серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок надходжень з інших податків (код класифікації доходів бюджету 16030000) або інших неподаткових надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Аналогічний порядок повернення надміру сплачених коштів діє і на даний час і регулюється ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком №226.

Як вбачається з листа ДПІ у м. Вінниці від 09.12.2010 року №5388/15-1 до ПП "Віто", орган державної податкової служби відповідно до Порядку №58/78/22 (чинного на момент виникнення спірних відносин) направив до фінансового управління Вінницької міської ради висновок №1276 від 30.11.2010 року щодо повернення переплати по сплаті за торгові патенти в сумі 261744,24 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Однак, фінансовим управлінням Вінницької міської ради висновок ДПІ у м. Вінниці №1276 від 30.11.2010 року щодо повернення ПП "Віто" переплати по сплаті за торгові патенти в сумі 261744,24 грн. не погоджено (а.с.16).

Суд критично оцінює доводи відповідача 2, що кошти, які надійшли від ПП "Віто" як плата за торгові патенти до бюджету міста були запланованими на початку бюджетного 2009 року та враховані при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів, держава після прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу" не передбачила компенсацію органам місцевого самоврядування витрати на повернення коштів за торгові патенти суб'єктам господарювання, які припинили свою діяльність у сфері грального бізнесу, а тому стягнення з місцевого бюджету коштів має проводитись виходячи з наявних в бюджеті фінансових ресурсів.

На думку суду, дане обґрунтування відповідачем 2 своєї бездіяльності не узгоджується з положеннями Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин) щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми вартості торгового патенту, а тому воно не приймається до уваги.  

Принцип прийняття рішення в межах повноважень означає, що рішення (дія) суб’єкта владних повноважень повинно прийматися відповідно до встановлених законодавством повноважень. Для реалізації цього принципу суб’єкт владних повноважень, в даному випадку відповідач 2 - департамент фінансів Вінницької міської ради, наділений владними повноваження щодо погодження та повернення в дводенний термін висновків згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України, однак відповідач 2 протиправно утримався від виконання дій, передбачених законодавством, чим порушив права позивача.

Суд вважає необгрунтованю позицію відповідача 2 щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з наступних підстав.

Як вбачається з переписки, яку сторони надали з приводу повернення надміру сплаченої суми, позивач мав надію на зарахування переплати в рахунок погашення боргу по інших платежах, зокрема, орендної плати за землю.

Крім того, відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених  податковими законами,  можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої  переплати  або отримання права на таке відшкодування.

Законодавством не обмежена кількість таких звернень, у тому числі в разі відмови у такому поверненні на будь-якому етапі.

У даному випадку, позивач звернувся до суду після офіційної відмови, яку отримав у письмовому вигляді 09.12.2010 року, і яку вирішив оскаржити до суду, подавши 25.05.2011 року позовну заяву, чим не пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Таким чином, кошти в сумі 261744,24 грн. надмірно сплачені позивачем, у зв'язку з проведення авансового платежу згідно Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин), за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу за ІV квартал 2009 року у результаті бездіяльності департаменту фінансів Вінницької міської ради не повернуто, чим ПП "Віто" заподіяно шкоду на вказану суму, яка підлягає відшкодуванню за рахунок місцевого бюджету м. Вінниці.

Відповідно до п. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові  платежі) та  інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого  бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Органи, що  контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1. ст. 6 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на момент виникнення спірних відносин), кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту.

Відповідачами по справі не заперечувалась та обставина, що кошти сплачені ПП "Віто" за патенти дійсно зараховано до місцевого бюджету м. Вінниці.

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України передбачено, що державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими  органами,  здійснює повернення коштів,  помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232 (чинного на момент виникнення спірних відносин), Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується, та відповідно має власні територіальні органи.

Таким чином, УДКУ у м. Вінниці є як суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України, так і органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення.

У судовому засіданні представником відповідача 1 доведено, що ДПІ у м. Вінниці вчинено всі передбачені Законом дії, спрямовані на повернення надміру сплаченої плати за патенти. Проте, кошти не повернуті через дії іншого відповідача, впливати на якого відповідач 1 не має повноважень. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ДПІ у м. Вінниці діяло на підставі та в межах Закону, а тому у позовній вимозі щодо невизнання неправомірною бездіяльності ДПІ у м. Вінниці слід відмовити.

Суд при розгляді цієї справи, дослідивши всі її матеріали, виходячи із вищевикладеного, прийшов до висновку, що кошти в розмірі 261744,24 грн. відносяться саме до коштів, які надмірно сплачені позивачем, а тому підлягають відшкодуванню.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71  КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об’єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами, суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо неповернення позивачу з рахунків місцевого бюджету м. Вінниці надміру сплачені кошти за торгові патенти на суму 261744,24 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "Віто" підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково,  судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених  вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки, платіжним дорученням №116 від 12.05.2011 року підтверджено сплату позивачем судовий збір у розмірі 1700,0 грн., то сума у розмірі 1133,33 грн. має бути присуджена до стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "Віто".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії департаменту фінансів Вінницької міської ради щодо не погодження отриманих від державної податкової інспекції у м. Вінниці висновків про повернення приватному підприємству "Віто" коштів, сплачених за торгові патенти за останній квартал дії торгових патентів, як надмірно сплачених, у розмірі 261744,24 грн. (двісті шістдесят одна тисяча сімсот сорок чотири гривні двадцять чотири копійки).

Стягнути на користь приватного підприємства "Віто" (ЄДРПОУ 32257690, р/р 26008163947, МФО 380805, Райфайзен банк АВАЛЬ у м. Києві) з рахунків місцевого бюджету м. Вінниці надміру сплачені кошти за торгові патенти на суму 261744,24 грн. (двісті шістдесят одна тисяча сімсот сорок чотири гривні двадцять чотири копійки).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь на користь приватного підприємства "Віто" (ЄДРПОУ 32257690, р/р 26008163947, МФО 380805, Райфайзен банк АВАЛЬ у м. Києві) 1133,33 грн. (одна тисяча сто тридцять три гривні тридцять три копійки) державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №116 від 12.05.2011 року, що знаходиться в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/2452/11.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                             Загороднюк Андрій Григорович