Постанова

від 02.09.2011 по справі 2а/0270/2727/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 вересня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2727/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання:   Щербацькій Ользі Сергіївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1- представник за довіреністю        

відповідача :   ОСОБА_2 - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерське господарство "Прилука"        

до:   Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області  

про: визнання протиправним та скасування податкової вимоги №2/177 від 30.08.2010 року     

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства "Прилука" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги №2/177 від 30.08.2010 року.

Ухвалою від 07.06.2011 року прийнято справу до провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Липовецьким відділенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області 29.07.2010 року прийнято першу податкову вимогу, згідно якої ФГ "Прилука" повідомлялось про наявність податкового боргу з податку доходів найманих працівників в сумі 32393,46 грн., з яких основного платежу - 3913,25 грн., штрафних санкцій - 7826,50 грн., пені - 20653,71 грн. В подальшому, 30.08.2010 року відповідачем було прийнято другу податкову вимогу, відповідно до якої позивач повідомлявся про наявність податкового боргу з податку найманих працівників в сумі 32393,46 грн., з яких основного платежу - 3913,25 грн., штрафних санкцій - 7826,50 грн., пені - 20653,71 грн. Також, відповідно до довідки №234/10/19-011, виданої відповідачем 02.02.2011 року за ФГ "Прилука" станом на 02.02.2011 року рахується заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 32393.46 грн. Позивач вважає другу податкову вимогу  такою, яка винесена безпідставно та просить скасувати її.

Також позивачем було подано до суду заяву про зміну та збільшення позовних вимог. Дана заява обґрунтована тим, що 14.06.2010 року було здійснено виплату боргу відповідно до платіжного доручення №110, зобов'язання якого визначено відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення №0010201701/0 від 08.06.2011. Тобто, сплачений позивачем поточний платіж Липовецьким відділенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області зараховано на рахунок вищезазначеного боргу. На підставі зазначеного, позивач просить визнати таки дії відповідача протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на доводи викладені у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін у справі, судом встановлено наступне.

Липовецьким відділенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області 29.07.2010 року прийнято першу податкову вимогу №1/159, згідно якої ФГ "Прилука" повідомлялось про наявність податкового боргу з податку доходів найманих працівників в сумі 32393,46 грн., з яких основного платежу - 3913,25 грн., штрафних санкцій - 7826,50 грн., пені - 20653,71 грн. (а.с.10).

В подальшому, 30.08.2010 року відповідачем було прийнято другу податкову вимогу №2/177, відповідно до якої позивач повідомлявся про наявність податкового боргу з податку найманих працівників в сумі 32393,46 грн., з яких основного платежу - 3913,25 грн., штрафних санкцій - 7826,50 грн., пені - 20653,71 грн. (а.с.11).

Також, відповідно до довідки №234/10/19-011, виданої відповідачем 02.02.2011 року за ФГ "Прилука" станом на 02.02.2011 року рахується заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 32393.46 грн.(а.с.12).

Крім цього, позивачем було сплачено податок з доходів фізичних осіб за платіжним документом №110  від 14.08.2010. Однак, відповідач зарахував даний поточний платіж в рахунок боргу згідно податкового повідомлення рішення  №0010201701/0 від 08.06.2011.                     Тобто, сплачений позивачем поточний платіж Липовецьким відділенням Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області зараховано на рахунок вищезазначеного боргу, що підтверджується копією зворотного боку картки платника податків станом на 17.09.2010 року (а.с. 88).

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

          Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами"  податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України;

          Пунктом 1.3 ст. 1  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

       Згідно п.1.4 ст. 1  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами", пеня - плата у вигляді процентів,  нарахованих  на  суму податкового   боргу  (без  урахування  пені),  що  справляється  з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням  податкового зобов'язання.

          Відповідно до п. 1.5 ст. 1  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафна  санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді  відсотків  від   суми   податкового   зобов'язання   (без урахування пені та штрафних санкцій),  яка справляється з платника податків  у  зв'язку  з  порушенням  ним   правил   оподаткування, визначених відповідними законами.          

          Стаття 4 зазначеного Закону визначає порядок подання податкової декларації та визначення    суми податкових зобов'язань.

           Так, Платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених  підпунктом  "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2,  а також пунктом 4.3 цієї статті.           

          Пунктом 5.1 ст. 5  Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено поняття самостійно узгодженого податкового зобов'язання, зокрема, податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.   

         Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5  Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

          Статтею 6 даного Закону, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

        Податкові вимоги  також надсилаються платникам податків,  які самостійно подали  податкові  декларації,  але  не  погасили  суму податкових   зобов'язань   у   встановлені   законом  строки,  без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.  Податкові вимоги надсилаються:

    а) перша податкова вимога - не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення   граничного   строку  сплати  узгодженої  суми податкового   зобов'язання.   Перша   податкова   вимога   містить повідомлення  про  факт  узгодження  податкового  зобов'язання  та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк;

    б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення  платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені   строки.   Друга   податкова   вимога   додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Проте, позивач не має жодної заборгованості з податку доходів найманих працівників, що були задекларовані господарством.

Також, відповідно до довідки №234/10/19-011, виданої відповідачем 02.02.2011 року за ФГ "Прилука" станом на 02.02.2011 року рахується заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 32393.46 грн.(а.с.12).

Даною довідкою зазначено, що заборгованість рахується на підставі акту перевірки від 21.06.2010 року. Однак вказаний акт позивач не отримував, що свідчить про неузгодження податкового зобов'язання.

Щодо спрямування відповідачем поточного платежу ФГ "Прилука" із сплати податку з доходів фізичних осіб у погашення податкового боргу, суд не може погодитись з даними діями відповідача, оскільки  Закон України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами" не передбачає таких заходів, а саме зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність своїх  дій  не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача   слід задовольнити.

Відповідно до положень  ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

                                                   ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною  та скасувати другу податкову вимогу Липовецького відділення Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області №2/177 від 30.08.2010 року.

3.Визнати протиправними дії Іллінецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області із зміни цільового призначення платежу Фермерського господарства "Прилука" із сплати поточного податкового зобов'язання за наступним платіжним документом №110 від 14.06.2010 року на суму 3913,25, шляхом зарахування Іллінецькою  міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області сплачуваних  Фермерським господарством "Прилука" поточного податкового зобов'язання із сплати податку з доходів фізичних осіб у рахунок податкового боргу згідно податкового  повідомлення - рішення №0010201701/0 від 08.06.2011 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України  на користь Фермерського господарства "Прилука" (с. Нова Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22512, код ЄДРПОУ 34026917)  3,40 грн. (три гривні 40 копійок) в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Мультян Марина Бондівна

02.09.2011