Постанова від 04.06.2008 по справі б26/390-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 04 червня 2008 р.                                                                                   

№

Б26/390-07 

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі

:

Полякова

Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Коваленка

В.М.,

Продаєвич

Л.В.

розглянувши

 касаційну скаргу

Акціонерного

комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення

Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області" (далі

-Промінвестбанк)

на

ухвалу від

09.02.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у

справі

№

Б26/390-07

господарського суду Дніпропетровської області

за

заявою боржника

ТОВ

"Українська промислово-енергетична компанія", м. Нікополь

Дніпропетровської області

про

банкрутство

арбітражний

керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні

взяв участь:

ліквідатор банкрута ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2007 р. порушено провадження

у справі № Б26/390-07 про банкрутство ТОВ "Українська

промислово-енергетична компанія" в порядку ст. 51 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі

-Закон про банкрутство).

Постановою

господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2007 р. (суддя Камша

Н.М.) визнано ТОВ "Українська промислово-енергетична компанія"

банкрутом відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну

процедуру строком на один рік, ліквідатором банкрута призначено арбітражного

керуючого ОСОБА_1

Промінвестбанк

з постановою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду

апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2008 р. (судді:

Куліш Р.Ф. -головуючий, Виноградник О.М., Джихур О.В.) відмовлено

Промінвестбанку у прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду

Дніпропетровської області від 06.12.2007 р. 

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Промінвестбанк

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 09.02.2008 р. та направити справу до суду апеляційної інстанції для

розгляду по суті. 

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального

права, зокрема ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі

-ГПК України). 

Заслухавши

пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею

55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне

та касаційне оскарження.

Пункт

8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад

судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження

рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема,

такий випадок встановлений статтею 106 ГПК України.

Крім

того, вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону

України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та

інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом,

мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.          

Отже,

реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового

рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального

закону.

Таким

чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні

норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити ухвалу суду в

апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 91 ГПК України право подати апеляційну скаргу (подання) на рішення

місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають лише сторони

у справі, а також прокурор.

Між

тим, згідно з ч. 3 ст. 106  ГПК України

апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати як

сторони, так й інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі

та Законі про банкрутство.

Відтак,

в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України),

коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство,

діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження

необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід

процедури банкрутства.

Враховуючи

те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному

випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної

процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з

урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже,

апеляційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття

ліквідаційної процедури можуть подати тільки учасники справи про банкрутство.

У

відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження

у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник),

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор),

власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у

випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні

у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з

питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник

працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з

обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як

вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги - Промінвестбанк

оскаржує постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної

процедури винесену 06.12.2007 р.

Однак,

грошові вимоги Промінвестбанку до банкрута у розмірі 480 844,38 грн. були

визнані та включені ліквідатором банкрута до реєстру вимог кредиторів

01.02.2008 р. (а.с. №94).

Отже,

на час винесення у відповідності до ст. 51 Закону про банкрутство постанови,

оскаржуваної в апеляційному порядку, вказана особа не набула статусу учасника

справи про банкрутство.

Стаття

51 Закону про банкрутство передбачає особливості процедури банкрутства

боржника, що ліквідується власником.

За

правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку,

якщо вартість майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про

ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У

зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію,

у вказаній процедурі банкрутства відсутня процедура розпорядження майном

боржника та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення

справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення

вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом,

відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно з ч. 2 ст. 51

Закону про банкрутство.

Відповідно

до ч. 3 вказаної статті кредитори мають право заявити свої претензії до

боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про

визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже,

на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 51

Закону про банкрутство конкурсі кредитори у справі про банкрутство боржника, що

ліквідується власником, відсутні.

Таким

чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, право на оскарження

постанови про визнання боржника банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору,

оскільки інших учасників справи на цей час ще не має.

У

зв'язку з чим, конкурсні кредитори можуть оскаржити тільки ті судові рішення,

які винесені після публікації оголошення про визнання боржника, який

ліквідується, банкрутом та відповідно безпосередньо стосуються їх прав та

обов'язків.

За

таких обставин справи суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в прийнятті

апеляційної скарги Промінвестбанку.

Доводи

касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції положень ст. 107

ГПК України є неправомірними, оскільки вказана стаття визначає коло осіб, які

мають право на подання касаційних, а не апеляційних скарг. Натомість,

особливості подання апеляційних скарг у справі про банкрутство  регулюється нормами ст. 106 ГПК України. 

Враховуючи

викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної

інстанції відповідає чинному законодавству та підстав для її зміни або

скасування не вбачається.

З

урахуванням наведеного та керуючись  ст.

ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 51 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 41,

91, 106, 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Акціонерного

комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення

Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області" залишити без

задоволення.

2.          Ухвалу Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 09.02.2008 р. у справі № Б26/390-07

залишити без змін.

Головуючий                                                                      

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                  

В.М. Коваленко   

                                                                                                       Л.В.

Продаєвич