Рішення

від 22.07.2011 по справі 2-956/11

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

                                                                                                   Справа № 2-956/2011 р.

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 року                                                                                         м. Макіївка

                    Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

                                      головуючого судді                               Кульбакова І.В.,

                                      при секретарі                                        Киреєвої Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Інженерні технології України», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення нікчемності зареєстрованого правочину, -

                                                                 В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернувся із позовом до ЗАТ «Інженерні технології України», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення нікчемності зареєстрованого правочину.

        ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та зазначив суду, що до Державного реєстру правочинів 13 квітня 2009 року було внесено реєстраційний запис про додання сторони –відчужувача ЗАТ «Інженерні технології України», ЄДРПОУ 21972523, юридична особа, адреса: м. Донецьк, вул. Ткаченко, 129 (Ленінський район). Згідно листа керуючого санацією ЗАТ «Інженерні технології України»арбітражного керуючого ОСОБА_4 підстав для додання ЗАТ «Інженерні технології України»в будь –який договір не існує. Представник ЗАТ «Інженерні технології України»не приймав участі в діях по доданню 13 квітня 2009 року сторони ЗАТ «Інженерні технології України»до договору купівлі –продажу під номером 905600 в Державному реєстрі правочинів. При цьому ОСОБА_1 зауважив, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат»не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб –її учасників або їх уповноважених представників. За таких підстав, ОСОБА_1 вважав нікчемним правочин з додання сторони –відчужувача ЗАТ «Інженерні технології України»до Державного реєстру правочинів 13 квітня 2009 року.  

        Представник ЗАТ «Інженерні технології України»ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заяву про розгляді справи за його відсутності, по суті позовних зазначив, що йому не відомі обставини укладання такого одностороннього правочину стосовно юридичної особи ЗАТ «Інженерні технології України», єдиним повноважним представником якого від 2008 року та до теперішнього часу, згідно рішення господарського суду по справі, є він. Особисто ним цей правочин не укладався і не підписувався. Третя особа ОСОБА_2, який є другою стороною договору купівлі –продажу від 20.10.2005 року не звертався до нього, як уповноваженого представника ЗАТ «Інженерній технології України»з пропозицією укласти цей правочин, а третя особа ОСОБА_3, як реєстратор цього правочину, до нього, як сторони цього правочину не зверталась і про вчинений правочин нічого йому не повідомляла. Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України цей односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила –приватного нотаріуса ОСОБА_3 Правочин не створює ніяких зобов’язань для юридичної особи ЗАТ «Інженерні технології України». Правочин стосується відчуження нерухомого майна відповідачем і за формою укладання має відповідати вимогам ст. ст. 207, 209, 657 ЦК України, тобто мати обов’язкову письмову та нотаріально посвідчену форму, такої письмової та нотаріально посвідченої форми цей правочин від 13 квітня 2009 року не має, і тому згідно ч. 1 ст. 219 ЦК України є нікчемним. На підставі викладеного представник ЗАТ «Інженерні технології України»визнав у повному обсязі заявлений до ЗАТ позов.

        Третя особа –ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_5, вважали заявлений позов незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач не довів суду який саме правочин необхідно встановити нікчемним, не зрозуміло які саме та чиї дії в даному випадку стали наслідком виникнення, зміни чи припинення певних прав та обов’язків. До того ж, ОСОБА_1 не є має взагалі будь –якого законного права звертатися із вказаним позовом по справі, оскільки не є належним позивачем по справі, так як не довів перед судом в чому саме полягають порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів.

        Третя особа –приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, також вважала заявлений позов необґрунтованим, оскільки позивачем не було надано до суду жодного аргументованого доказу, щодо предмету позову, а саме існування нікчемного правочину.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, третіх осіб, дослідивши письмові пояснення представника відповідача та письмові докази по справі, вважає, що вказаний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

        Відповідно до загальних вимог ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

        Для правочинів характерні такі риси:

-          правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату;

-          правочини завжди є діями фізичної або юридичної особи та вони відрізняються від адміністративних актів (актів управління), які видають органи державної влади та управління;

-          правочини завжди ж правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин;

-          воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо і обов’язків;

-          правочини опосередковують динаміку цивільних правовідносин.

        Суд встановив, що 20 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено договір купівлі –продажу, за умовами якого ЗАТ «Інженерні технології України»передало у власність ОСОБА_2 недобудоване нерухоме майно –об’єкт незавершеного будівництва –головний корпус заводу шахтної автоматики, що розташований по вулиці Кіпренського в м. Макіївка. (а.с. 51)

        За вказаним договором купівлі –продажу виникли певні права та обов’язки, як сторін за договором, у ЗАТ «Інженерні технології України»та ОСОБА_2.

        Відповідно до цього, до Державного реєстру правочинів реєстратором –приватним нотаріусом ОСОБА_3, було внесено реєстраційний запис за № 905600 із фіксацією відповідних параметрів. (а.с. 15)

        13 квітня 2009 року реєстратором –приватним нотаріусом ОСОБА_3 до Державного реєстру правочинів було внесено виправлення, оскільки при посвідченні договору купівлі –продажу від 20 жовтня 2005 року укладеного між ЗАТ «Інженерні технології України»та ОСОБА_2, нотаріус зазначив в договорі купівлі - продажу вірний ідентифікаційний номер ЗАТ «Інженерні технології України»в ЄДРПОУ –21972523, проте в Державному реєстрі правочинів було помилково зазначено невірний ідентифікаційний номер ЗАТ «Інженерні технології України»ЄДРПОУ –21925523.

        Тому, саме 13 квітня 2009 року реєстратором з Державного реєстру було вилучено сторону –відчужувача: ЗАТ «Інженерні технології України»з невірним ідентифікаційним номером ЄДРПОУ 21925523 та додано сторону –відчужувача: ЗАТ «Інженерні технології України»з вірним ідентифікаційним номером ЄДРПОУ 21972523. (а.с. 15)

        Таким чином, хибним є посилання позивача ОСОБА_1, що саме ці дії нотаріуса ОСОБА_3, як реєстратора, при внесенні виправлень в Державний реєстр, є одностороннім правочином, оскільки фактично будь –яких дій чи то фізичних осіб, чи то юридичних осіб спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, із внесенням виправлень в Державному реєстрі, не відбулося.

        При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не зміг достатньо обґрунтовано, із посиланням на відповідні норми матеріального права, визначитися, за яких саме підстав, та відповідно, який саме правочин, необхідно визнати нікчемним.  

        Дії нотаріуса, на яких акцентував увагу ОСОБА_1, щодо внесення виправлення до Державного реєстру не тягли за собою припинення, виникнення чи зміну ані у неї самої, ані у ЗАТ «Інженерні технології України», ні у ОСОБА_2 та тим більше у позивача –ОСОБА_1 певних прав та обов’язків до договору купівлі-продажу, який було саме зареєстровано під № 905600 в Державному реєстрі, зміна фактичного змісту та юридичної природи правочину (зареєстрованого договору купівлі –продажу від 20 жовтня 2005 року) через дії приватного нотаріуса ОСОБА_3, щодо внесення виправлень до Державного реєстру правочинів, не відбулося та й не могла відбутися.

        З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.   

        На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 15, 214, 215, 218 ЦПК України,

                                                                     В И Р І Ш И В :

        В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «Інженерні технології України», треті особи ОСОБА_2, приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення нікчемності зареєстрованого правочину, - відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ