Постанова

від 16.10.2006 по справі 07/1589а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/1589а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                         Справа №  07/1589а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2006 р.

15год., м. Черкаси

За адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Черкаський ремонтно - транспортний завод”

до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси

про визнання нечинним рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Білокуров В.І –в.о. голови правління;

від відповідача: Лизуненко С.О. –за довіреністю від 14.18.2006р.

Заявлено адміністративний позов про визнання нечинним рішення відповідача від 31.10.2005р. №1369 про застосування до позивача пені у сумі 1446грн. 66коп.

В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірного рішення вимогам законодавства. Зокрема, позивач зазначив, що для нарахування пені відповідач застосував більший її розмір від встановленого ст. 16 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ), на підставі якого було прийняте спірне рішення.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених вище підстав.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що для нарахування застосованої за спірним рішенням пені він застосував розмір пені, передбачений не Законом №2181-ІІІ, а Законом України від 09.07.2003р. №1058-ІУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон №1058-ІУ), що діяв у період прострочення, за який нараховано пеню.

У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених вище підстав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

31 жовтня відповідач провів перевірку даних особового рахунку позивача, за результатами якої склав акт №1369.

Перевіркою відповідач встановив, що позивач в порушення вимог п. 6 ст. 20 Закону №1058-ІУ прострочив у період з 31.12.2003р. по 15.04.2005р. сплату страхових внесків у сумі 3494грн. 80коп.

Того ж дня –31.10.2005р. відповідач прийняв спірне рішення №1369, за яким, посилаючись на пп. 17.1.7 п. 17. 1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, вирішив застосувати до позивача 1446грн. 66коп. пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 0,1 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з доданим до спірного рішення розрахунком застосованої до позивача суми пені вона була нарахована на суму податкового боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій у розмірі 3494грн. 80коп., який (борг) виник у позивача в 2003р. на підставі Закону України від 26.06.1997р. №400/97-ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону №2181-ІІІ, у тому числі: на суму боргу 341грн. 59коп. за 324 дні прострочення з 01.01.2004р. по 19.11.2004р. –110грн. 68коп. пені; на суму боргу 2925грн. 16коп. за 420 дні прострочення з 01.01.2004р. по 23.02.2005р. –1228грн. 57коп. пені, на суму боргу 228грн. 05коп. за 471 день прострочення з 01.01.2004р. по 15.04.2005р. - 107грн. 41коп. пені.

Позивач визнав встановлені перевіркою і вказані в акті перевірки та в розрахунку суми пені обставини виникнення у нього боргу у сумі 3494грн. 80коп. і обставини його сплати.

Згідно з п. 1 розділу ХV „Прикінцеві положення” Закону №1058-ІУ цей Закон набрав чинності з 1 січня 2004р. Зворотної дії в часі цьому Закону не надано.

Стаття 1 Закону №1058-ІУ термін „страхові внески” визначає як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені за законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-ІУ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, на таких страхувальників виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України від 26.06.1997р. №400/97-ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, відноситься до загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів).

Преамбула Закону №2181-ІІІ передбачає, що цей Закон є спеціальним податковим законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 16 Закону №2181-ІІІ передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згадуваним відповідачем у спірному рішенні підпунктом.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до таких висновків.

Податковий борг зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який виник до 01.01.2004р., після цієї дати і набрання чинності Законом №1058-ІУ має погашатися за правилами, передбаченими Законом №2181-ІІІ, і лише після його сплати він вважається страховим внеском у розумінні ст. 1 Закону №1058-ІУ.

Відповідач мав право на застосування до позивача пені, передбаченої ст. 16 Закону №2181-ІІІ, сума якої за вказані вище дні прострочення становить 420грн. 77коп., виходячи з наступного розрахунку:

341грн. 59коп. боргу х (7% облікової ставки НБУ х 120% :100) :100 : 365 днів року х 324 днів прострочення = 25грн. 47коп.;

2925грн. 16коп. боргу х (9% облікової ставки НБУ х 120% : 100) : 100 % 365 днів року х 420 днів прострочення = 363грн. 52коп.;

228грн. 05коп. боргу х (9% облікової ставки НБУ х 120% : 100) : 100 :365 днів року х 471 день прострочення = 31грн. 78коп.

Неправильне зазначення відповідачем у спірному рішенні норми права, якою встановлена пеня, при наявності такого права у відповідача, само по собі не є достатньою підставою для визнання спірного рішення нечинним.

Таким чином, спірне рішення не відповідає вимогам законодавства, а відтак підлягає визнанню нечинним лише в частині суми пені, що перевищує ту її частину, на застосування якої відповідач мав право згідно з ст. 16 Закону №2181-ІІІ, а саме в частині 1025грн. 89коп. (1446грн. 66коп. –420грн. 77коп.).

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору сумі 2грн.40коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси від 31.10.2005р. №1369 в частині застосування до відкритого акціонерного товариства „Черкаський ремонтно - транспортний завод” 1025грн. 89коп. пені.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Черкаський ремонтно - транспортний завод” (вул. Сурікова, буд. 12а, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 14209896 - 2грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.