Постанова

від 17.10.2006 по справі 8/297-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/297-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 8/297-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом приватного підприємства "Промхоз"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні  

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від  позивача - представник Алексеєва Н.С., дов. №1 від 01.08.06.

від  відповідача - СДПІ Шевченко О.А., дов. №6/9/10-139 від 10.01.06.

          Приватне підприємство „Промхоз”  звернулось до господарського суду з позовом про скасування  податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у м. Херсоні (відповідач) від  14 липня 2006 року № 0005562301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 241990 грн. 30 коп. за лютий, травень, серпень, вересень, жовтень 2004 року. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні прийнято на підставі висновків акту від 12.07.2006 № 2279/23-7/31653142 про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ПП „Промхоз".  Перевіркою встановлені порушення пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" , в результаті яких підприємством завищено податок на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету на загальну суму 241990,30 грн., в тому числі: за лютий 2004р. на суму 6415,16 грн., за травень 2004 р. на суму 16855 грн., за серпень 2004 р. на суму 55803 грн., за вересень 2004р. на суму 24260,17 грн., за жовтень 2004 р. на суму 138656,97 грн.  Позивач посилається на те, що в акті перевірки не  відображено жодного факту порушення підприємством Закону України „Про податок на додану вартість”, не вказано які порушення позивач допустив при формуванні податкового кредиту. Перевіркою не було виявлено фактів несплати позивачем ПДВ у складі ціни товару постачальникам. Податкові накладні, на підставі яких позивач відносив до податкового кредиту суми ПДВ  складено правильно. Податкові декларації з ПДВ були прийняті податковим органом без заперечень. Закон „Про податок на додану вартість” не передбачає проведення зустрічних перевірок до виробника (по ланцюгу) як обов”язкову вимогу для підтвердження суми відшкодування ПДВ.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на  те, ПП „Промхоз" у спірних періодах покупало товар у ТОВ „Югагроресурси". ТОВ „Югагроресурси", в свою чергу, придбавався товар  у ПП „Таврія-Юг". Відносно посадових осіб постачальника у третьому ланцюгу ПП „Таврія - Юг" порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 358 Кримінального кодексу України. Постійно діюча Ліцензійна комісія прийняла рішення від 14.05.2004р. № 173 про визнання недійсною ліцензію ПП „Таврія - Юг"  на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів. Таким чином, постачальник позивача ПП "Таврія - Юг" у відповідному податковому періоді в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання" не відображало суму ПДВ, а відповідно і не сплачувало ПДВ до бюджету.   ТОВ „Югагроресурси" також придбавало товар, який в подальшому був перепроданий позивачеві, у ТОВ „ТПК „Стиль". ТОВ „ТПК „Стиль" придбано товар у ПП „Промбудмонтаж". ПП „Промбудмонтаж" за юридичною адресою не знаходиться . Останній звіт до ДШ подано за червень 2004р. з нульовими показниками, у відповідному податковому періоді  суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання" не відображало, а відповідно і не сплачувало ПДВ до бюджету.           ТОВ „Югагроресурси"  придбано товар у ДП ХВЗП ВАТ „Цветмет". ДП ХВЗП ВАТ „Цветмет" придбано товар у ПП „Промсировина". ПП „Промсировина придбано товар у ПП „КСТ - Південь". ПП „Промхоз" придало цей же товар у ТОВ “Югагроресурси” у жовтні 2004р.,  сума ПДВ з куплених товарів склала 95673,35грн. 23.03.2006р. слідчим відділом УПМ ДПА у Миколаївській області відносно посадових осіб ПП „КСТ - Південь" порушено кримінальну справу за ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення від сплати податків до бюджету при здійсненні операцій в посередництві торгівлі різними товарами використовуючи в своїй діяльності підприємства з ознаками „фіктивності". Під час проведення розслідування Садовський С.Є. (директор ПП „КТС - Південь") надав пояснення, що фактично господарської діяльності він не здійснював, а лише подавав звітність по місцю реєстрації підприємства та ставив підпис на чистих бланках бухгалтерської, податкової та іншої документації, діяльністю підприємства займався гр-н Білай М.М., відносно якого прокуратурою Херсонської області порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України, по якій посадові особи ПП „КСТ - Південь" проходять як спільники в організації фіктивного підприємства. Таким чином, ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що постачальник позивача „КСТ „Південь" має ознаки фіктивності. Відповідно не нараховувало і не сплачувало ПДВ до Бюджету у відповідних податкових періодах.  Однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.           

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

ПП „Промхоз"  включено до податкового кредиту ПДВ у лютому 2004р. на суму 6415,16грн., у травні 2004р. на суму 16855грн., у серпні 2004р. на суму 55803грн., у вересні 2004р. на суму 24260,17грн. за господарськими операціями купівлі металобрухту у ТОВ „Югагроресурси". Податкова інспекція перевірила позивача щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ за січень, лютий 2004 року (акт  від 8 липня 2004 року).  за травень, серпень, вересень 2004 року (акт від 26 листопада 2004 року), за жовтень 2004 року (акт від 7 лютого 2005 року), за висновками перевірок сума, заявлена позивачем до  відшкодування, підлягала відшкодуванню після підтвердження податкового кредиту за результатами  зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

При перевірці податковою інспекцією  основного постачальника позивача - ТОВ “Югагроресурси” з питань взаємовідносин з ПП “Промхоз” за травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2004 року було виявлено, що  ТОВ „Югагроресурси" є посередником, в свою чергу, придбавало товар у різних інших підприємств –ПП “Таврія-Юг”, ТОВ “Стіл-Трейд”, ДПХВЗП ВАТ “Цветмет”, ПП “Промбудмонтаж” .  Так, в січні - лютому 2004 року ТОВ “Югагроресурси придбало  товар (металобрухт) у ПП „Таврія-Юг". Податкова інспекція  вважає, що ПП “Таврія-Юг” не сплатило податок на додану вартість з операцій продажу металобрухту ТОВ “Югагрресурси”, тому що відносно посадових осіб постачальника у третьому ланцюгу ПП „Таврія - Юг" порушено кримінальну справу ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 16.06.2004р. за ч.2 ст. 358 Кримінального кодексу України. Згідно   відповіді     Міністерства  промислової  політики     України     від 16.03.2005р. № 01/8/2-443 постійно діюча Ліцензійна комісія прийняла рішення від 14.05.2004р. № 173 про визнання недійсною ліцензію ПП „Таврія - Юг" (серія АА № 269667) на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів.

Перевірити  ПП “Таврія-Юг” податкова інспекція  не  мала можливості, оскільки директор підприємства ухилявся від проведення такої перевірки. За даними податкової інспекції ПП  „Таврія-Юг” звітувало до податкової інспекції про наявність податкових зобов”язань з ПДВ у січні-лютому 2004 року, але податкові зобов”язання сплачені не в повному обсязі. Остання податкова звітність подана ПП „Таврія-Юг” в грудні 2004 року.

За фактом ухилення службовими особами ПП „Таврія-Юг” від сплати ПДВ в сумі 364,4 тис. грн. порушено кримінальну справу 16 червня 2004 року. В якому стані знаходиться кримінальна справа, суду не повідомлено.  

  ПП „Промхоз" придбано товар (металобрухт) у ТОВ „Югагроресурси", а останнє -  у ТОВ „ТПК „Стиль". ТОВ „ТПК „Стиль" придбано товар в жовтні 2004 року у ПП „Промбудмонтаж". ПП „Промхоз"  включено до податкового кредиту ПДВ у жовтні 2004р. на суму 42983,62грн. з вартості 169,2 тн металобрухту, постачальником якого в третьому ланцюгу було ПП „Промбудмонтаж" . Акт ДПІ у м. Херсоні від 31 січня 2006 року № 255/23-4/32725940 свідчить про те, що ПП „Промбудмонтаж" за юридичною адресою не знаходиться . За даними податкової інспекції (т. 2 аркуш справи 13), за жовтень 2004 року ПП „Промбудмонтаж” заявило до відшкодування з бюджету  20053 грн. податку на додану вартість, сплати до бюджету немає. Остання звітність  була надана до ДПІ  за червень 2005 року без показників здійснення фінансово-господарської діяльності.    

     ДП ХВЗП ВАТ „Цветмет", яке було постачальником 514,518 тн металобрухту для ТОВ “Югагроресурси” (податкова накладна №29 від 29 жовтня 2004 року на суму 502433 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ 83738 грн. 85 коп.), придбано товар у ПП „Промсировина", що підтверджується податковою накладною  № 28 від 28 жовтня 2004 року на суму 504229 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 84038 грн. 78 коп.. ПП „Промсировина” повідомила податкову інспекцію, що металобрухт придбано у  ПП „КСТ - Південь" (податкова накладна № 71 від 28.10.04 на суму 502092 грн. 80 коп. у т.ч. ПДВ 83682 грн. 13 коп.), яке є  юридичною особою, зареєстровано  виконкомом Миколаївської міської ради  16 лютого 2004 року, є платником податку на додану вартість. . ПП „Промхоз" включено до податкового кредиту ПДВ у жовтні 2004р. на суму 95673,35грн. з операції купівлі 514, 518  тн металобрухту у ТОВ “Югагроресурси”. 23.03.2006р. слідчим відділом УПМ ДПА у Миколаївській області відносно посадових осіб порушено кримінальну справу за ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення від сплати податків до бюджету (несплата податку на прибуток становить 136,6тис. грн., ПДВ - 935тис. грн.) при здійсненні операцій в посередництві торгівлі різними товарами використовуючи в своїй діяльності підприємства з ознаками „фіктивності". Як повідомило відповідача  УПМ ДПА в Миколаївській області, під час проведення розслідування директор ПП „КТС - Південь" Садовський С.Є. надав пояснення, що фактично господарської діяльності він не здійснював, а лише подавав звітність по місцю реєстрації підприємства та ставив підпис на чистих бланках бухгалтерської, податкової та іншої документації, діяльністю підприємства займався гр.-н Білай М.М., відносно якого прокуратурою Херсонської області порушено кримінальну справу № 500115-05 за ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України, по якій посадові особи ПП „КСТ - Південь" проходять як спільники в організації фіктивного підприємства (арк. справи 40). За жовтень 2004року  ПП “КСТ-Південь” звітувало з  такими показниками: податкові зобов'язання –915866 грн., податковий кредит –915487 грн.

 Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Отже,  Закон України ""Про податок на додану вартість" на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ПП „ визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:

- у разі, коли вартість придбаних товарі не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковим накладними.

ПП „Промхоз”  виконало всі зобов'язання перед постачальником товарів, товар був фактично одержаний позивачем, податкові накладні отримані, сплата  вартості товарів здійснена в безготівковій формі. Вартість придбаного товару    віднесена до складу валових витрат; сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем у складі ціни придбаного товару. Претензій зі сторони податкової інспекції до  податкових накладних ТОВ "Югагроресурси", які стали підставою для включення позивачем  сум ПДВ до податкового кредиту, немає.

Податкова інспекція не довела того, що на час видачі податкових накладних ПП «Таврія-Юг», «Промбудмонтаж»,  ПП «КСТ-Південь» не мали  права видавати податкові накладні, або що була скасована реєстрація цих підприємств як платників податку на додану вартість.

Таким чином,  сума податкового кредиту позивача у розмірі  241990 грн. 30 коп. сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ “Югагроресурси”, зареєстрованого платником податку на додану вартість, вартість придбаного металобрухту, у складі ціни якого позивачем сплачено ПДВ, правомірно віднесена до складу валових витрат. А тому  правомірність віднесення позивачем у  2004 року до складу податкового кредиту зазначеної суми не спростована.

          Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який в період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету  або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, на  підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкова зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету, є надуманими. Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та  розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може    бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язок покупця сплачувати ПД, крім як продавцю товару у складі вартості товару, ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, який є добросовісним платником податків, що суперечить вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодовуються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 94, 161, 163 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити. Скасувати  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у м. Херсоні  від  14 липня 2006 року № 0005562301/0 про зменшення приватному підприємству “Промхоз” бюджетного відшкодування з ПДВ на 241990 грн. 30 коп.

2. Відшкодувати приватному підприємству “Промхоз” (м. Херсон, вул.21 Січня, 37, оф.505, код ЄДРПОУ 31653142) з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  В.В. Хом'якова

Постанова підписана

23 жовтня 2006 року