Постанова

від 09.10.2006 по справі 07/3874а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/3874а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                       Справа №  07/3874а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2006 р.

16год., м. Черкаси

За адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю  „Преміум –Пак - Україна”

до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучеренко О.М. - за довіреністю від 03.07.2006р. ;

від відповідача: Савченко В.О. –за довіреністю від 17.08.2006р., Грязон Р.М. - за довіреністю від 05.09.2006р.

Заявлено адміністративний позов до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним її податкового повідомлення-рішення від 19.06.2006р. №0001152301/3, за яким позивачу була визначена сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119грн., у тому числі 45724грн. за січень 2004р., 51522грн. за лютий 2004р., 109051грн. за квітень 2004р., 15439грн. за червень 2004р., 15396грн. за липень 2004р., 2466грн. за вересень 2004р., 36461грн. за жовтень 2004р., 17702грн. за грудень 2004р., 4447грн. за лютий 2005р., 11041грн. за квітень 2005р., 45772грн. за травень 2005р. і 93098грн. за липень 2005р.

За клопотанням державної податкової інспекції у Монастирищенському районі господарський суд на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну відповідача –Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції, яка з 1 липня 2006р. відповідно до наказу державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 була припинена як юридична особа, на її правонаступника –державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі.

В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства. При цьому позивач визнав встановлені Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією обставини здійснення ним з ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна”  господарських операцій, за якими йому і було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Позивач вважає, що Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція неправильно застосувала  до встановлених нею обставин Закон України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР), безпідставно пов'язавши виникнення у позивача права на включення до податкового кредиту і відповідно на отримання бюджетного відшкодування відповідних сум податку на додану вартість зі сплатою ним таких сум продавцям товарів (робіт, послуг) та з надходженням їх (сум) до бюджету. На думку позивача за Законом 168/97-ВР таке право виникло у нього внаслідок фактичного отримання ним  від продавців товарів (робіт, послуг) та податкових накладних за цими операціями з нарахованим податком на додану вартість.

Крім того, позивач зазначив про неправомірність зменшення йому за спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. через те, що цей звітний місяць Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією не перевірявся.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що правильно застосував Закон №168/97-ВР. Зменшення позивачу за спірним податковим-повідомленням суми бюджетного відшкодування за липень 2005р. на думку відповідача також є правомірним, оскільки у зв'язку з набранням чинності з 01.06.2006р. змін і доповнень до Закону №168/97-ВР, внесених Законом від 25.03.2005р. №2505-ІУ, ця суму податку на додану вартість була включена позивачем до податкового кредиту  у податковій декларації за червень 2005р., а до суми бюджетного відшкодування –у податковій декларації за липень 2005р.

У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

У жовтні, листопаді 2005р. Христинівської міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності від 01.01.2004р. по 01.07.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 22.11.2005р. №195/23-009/31324320.

Перевіркою було встановлено, що в період, який перевірявся, позивач:

_- списав на брак придбані ним товарно-матеріальні цінності на суму 129535грн., витрати на придбання яких не включив до складу валових витрат, але в порушення вимог 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту 25907грн. податку на додану по цим товарно-матеріальним цінностям,  у тому числі 2148грн. у квітні 2004р., 171грн. у травні 2004р., 3175грн. у червні 2004р., 6467грн. у липні 2004р., 2601грн. у серпні 2004р., 1067грн. у вересні 2004р., 2350грн. у жовтні 2004р., 3834грн. у листопаді 2004р., 329грн. у лютому 2005р., 2212грн. у березні 2005р., 957грн. у квітні 2005р., 227грн. у травні 2005р. і 369грн. у червні 2005р.;

- в порушення вимог 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту вересня 2004р. 7000грн. податку на додану вартість по маркетингових послугах, наданих ПП „Арбо”, витрати на які не підлягають включенню до складу валових витрат, та до податкового кредиту червня 2005р.- 10000грн. податку на додану вартість по інформаційно-довідкових послугах, наданих ТОВ „Біт”, витрати на які не були включені позивачем до складу валових витрат;

- в порушення вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту 16942грн. витрат по сплаті податку на додану вартість, підтверджених не належно оформленими податковими накладними, у тому числі:

19грн. за січень 2004р. на підставі податкової накладної від 30.01.2004р. №338, виписаній ТОВ „Видавництво Форт”;

2459грн. за березень 2004р. на підставі податкових накладних від 11.11.2003р. №3010, виписаній ТОВ „Нова пак” і від 30.12.2003р. №1407, виписаній Монастирищенською нафтобазою;

282грн. за квітень 2004р. на підставі податкової накладної від 23.04.2004р. №680, виписаній ВАТ „Малинівська паперова фабрика”;

160грн. за червень 2004р. на підставі податкової накладної від 18.05.2004р. №0000889, виписаній ТОВ „Десса”;

2158грн. за вересень 2004р. на підставі податкових накладних від 31.08.2004р. №0001206 і №0001679, виписаних ТОВ „Десса”;

1316грн. за грудень 2004р. на підставі податкової накладної від 28.12.2004р. №350, виписаній ПП „Дуо”;

7367грн. за березень 2005р. на підставі податкових накладних від 18.05.2005р. №49, виписаній Санепідемстанцією і від 24.05.2005р. №106, виписаній ПП „Дуо”.

- в порушення вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту 3073грн. витрат по сплаті податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними, у тому числі: 1749грн. за травень 2004р. і 1324грн. за грудень 2004р.;

- в порушення вимог п. 1.8 ст. 1та п. 7.4.1 пп. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту 694910грн. податку на додану вартість, нарахованого, але фактично не сплаченого позивачем продавцю товарів, (робіт, послуг) - ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна” на підставі виписаних останнім податкових накладних, у тому числі: 85419грн. за січень 2004р., 100795грн. за лютий 2004р., 31261грн. за березень 2004р., 106621грн. за квітень, 2004р., 32124 за травень 2004р., 30002грн. за червень 2004р., 8929грн. за липень 2004р., 42235грн. за серпень 2004р., 3678грн. за вересень 2004р., 34111грн. за жовтень 2004р., 20168грн. за грудень 2004р., 10084грн. за січень 2005р., 20168грн. за березень 2005р., 10084грн. за квітень 2005р., 76502грн. за травень 2005р. і 82729грн. за червень 2005р.

Внаслідок приведених вище порушень вимог податкового законодавства за результатами перевірки позивачу була визначена сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119грн.

На підставі акта від 22.11.2005р. №195/23-009/31324320 Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийняте і надіслане позивачу податкове повідомлення-рішення від 30.11.2005р. №0001152301/0/143, за яким позивачу була визначена сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119грн., у тому числі 45724грн. за січень 2004р., 51522грн. за лютий 2004р., 109051грн. за квітень 2004р., 15439грн. за червень 2004р., 15396грн. за липень 2004р., 2466грн. за вересень 2004р., 36461грн. за жовтень 2004р., 17702грн. за грудень 2004р., 4447грн. за лютий 2005р., 11041грн. за квітень 2005р., 45772грн. за травень 2005р. і 93098грн. за липень 2005р.

Позивач в порядку і строки, встановлені п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” оскаржив рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції про визначення йому суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119грн.  

Рішенням Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.02.2006р. №565/23-007 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення від 30.11.2005р. №0001152301/0/143 була залишена без задоволення, а саме податкове повідомлення-рішення –без змін.

Рішенням державної податкової адміністрації в Черкаській області від 05.04.2006р. №4830/25-010 скарга позивача була задоволена частково, податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.11.2005р. №0001152301/0/143 було скасоване в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2005р. на суму 4118грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 14.06.2006р. №11151/7/25-0115 податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.11.2005р. №0001152301/0/143 з урахуванням рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області від 05.04.2006р. №4830/25-010 було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Після отримання рішення Державної податкової адміністрації України від 14.06.2006р. №11151/7/25-0115 Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція видала спірне податкове повідомлення–рішення від 19.06.2006р. №0001152301/3, за яким знову визначила позивачу суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119грн., у тому числі 45724грн. за січень 2004р., 51522грн. за лютий 2004р., 109051грн. за квітень 2004р., 15439грн. за червень 2004р., 15396грн. за липень 2004р., 2466грн. за вересень 2004р., 36461грн. за жовтень 2004р., 17702грн. за грудень 2004р., 4447грн. за лютий 2005р., 11041грн. за квітень 2005р., 45772грн. за травень 2005р. і 93098грн. за липень 2005р.

Видаючи спірне податкове повідомлення-рішення Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція не врахувала рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області від 05.04.2006р. №4830/25-010 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2005р. №0001152301/0/143 про визначення позивачу суми бюджетного відшкодування за лютий 2005р. у розмірі 4118грн..

Позивач ні у позові ні у засіданні суду не заперечив встановлені перевіркою обставини здійснення ним господарських операцій і відображення їх у податковому обліку.

У пунктах 1.6, 1.7 та 1.8 ст. 1 Закону №169/97-ВР термін „податкове зобов'язання визначається як загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом, термін „податковий кредит” - як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а термін „бюджетне відшкодування” –як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пункт 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №169/97-ВР передбачав, що податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною до внесення змін і доповнень, передбачених Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ, було встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

З урахуванням внесених Законом від 25.03.2005р. №2505-ІУ до Закону №168/97-ВР змін і доповнень його пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 має наступний зміст:

„Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)”.

Частина 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною до внесення змін і доповнень, передбачених Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ, не дозволяла включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Частина 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ має наступний зміст:

„Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)”.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Підпункти 7.7.1 та 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною до внесення змін і доповнень, передбачених Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ, передбачали що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підпункти 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ містять такі правила:

„”Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Стаття 9 Закону України від 23.12.2004р. №2285-ІУ „Про Державний бюджет України на 2005 рік” передбачала таку норму:

„База оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки)”.

Згідно з пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. А згідно з п. 6.5 ст.6 цього ж Закону  у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства з урахуванням приведених сторонами доводів щодо правильності застосування Христинівської міжрайонною державною податковою інспекцією податкового законодавства у спірних правовідносинах господарський суд прийшов до таких висновків.

Закон №168/97-ВР у редакції, що була чинною у період, який перевірявся, передбачав право платника податків на включення до податкового кредиту нарахованих, але не сплачених ним сум витрат з податку у на додану вартість якщо такий платник податків отримав податкові накладні, що засвідчують факт придбання ним товарів (робіт, послуг).

Здійснення бюджетного відшкодування у період до 01.06.2005р. Закон №168/97-ВР дійсно пов'язує з надходженням до Державного бюджету України від продавців товарів (робіт, послуг) відповідних сум податку на додану вартість.

У даному випадку несплата позивачем ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна” нарахованих останнім сум податку на додану вартість не означає про ненадходження їх до Державного бюджету України, оскільки за правилами пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язань за операціями з поставки позивачу товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна” виникло у момент відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –у момент оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).

Відповідач на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів того, що ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна” не включило до податкового зобов'язання і не сплатило до Державного бюджету України нараховані ним суми податку на додану вартість за здійсненими з позивачем господарськими операціями з поставки товарів (робіт, послуг).

У податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2005р. позивач не заявляв суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, Тому зроблений Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією у акті від 22.11.2005р. №195/23-009/31324320 висновок про зменшення за результатами перевірки позивача суми податку що підлягає відшкодуванню із бюджету за червень 2005р. у розмірі 93098грн. є безпідставним.

Зменшення позивачу Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією за спірним податковим повідомленням рішенням бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005р. на суму 93098грн. є протиправним, оскільки перевірка позивача проводилася за період його діяльності з 01.01.2004р. по 01.07.2005р. і в акті перевірки від 22.11.2005р. №195/23-009/31324320, на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не зазначені ніякі відомості за липень 2005р., що б могло свідчити про те, що вони перевірялися у ході цієї перевірки.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005р. у сумі 93098грн. було прийняте без проведення перевірки, що суперечить вимогам пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Після скасування рішенням державної податкової адміністрації в Черкаській області від 05.04.2006р. №4830/25-010 податкового повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.11.2005р. №0001152301/0/143 в частині зменшення бюджетного відшкодування позивача за лютий 2005р. на суму 4118грн. і залишення цього рішення в силі Державною податковою адміністрацією України Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція не мала права знову зменшувати за спірним податковим повідомленням-рішенням цю ж суму бюджетного відшкодування позивача за лютий 2005р.

Позивач ні у позові ні у засіданні суду не привів будь-яких конкретних доводів щодо невідповідності спірного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства в частині що стосуються інших, встановлених перевіркою правопорушень, не пов'язаних з операціями, здійсненими ним з ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна”.

Таким чином, виключення Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією із податкового кредиту позивача сум податку на додану вартість, нарахованих по операціям, здійснених позивачем з ТОВ „Гейдельберг Друкарські машини Україна” та 4118грн. за лютий 2005р. і 93098грн. за липень 2005р. є незаконним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково. Нечинним підлягає визнанню податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 19.06.2006р. №0001152301/3 в частині визначення позивачу суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 423718грн., у тому числі: 45705грн. за січень 2004р.; 51522грн. за лютий 2004р., 106621грн. за квітень 2004р., 12104грн. за червень 2004р., 8929грн. за липень 2004р., 34111грн. за жовтень 2004р., 15062грн. за грудень 2004р., 4118грн. за лютий 2005р., 10084грн. за квітень 2005р., 42364грн. за травень 2005р. і 93098грн. за червень 2005р.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 3грн. 20коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 19.06.2006р. №0001152301/3 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Преміум –Пак _- Україна” суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 423718грн., у тому числі: 45705грн. за січень 2004р.; 51522грн. за лютий 2004р., 106621грн. за квітень 2004р., 12104грн. за червень 2004р., 8929грн. за липень 2004р., 34111грн. за жовтень 2004р., 15062грн. за грудень 2004р., 4118грн. за лютий 2005р., 10084грн. за квітень 2005р., 42364грн. за травень 2005р. і 93098грн. за червень 2005р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум –Пак _- Україна” (вул. Леніна, буд. 122, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код 31324320, поточний рахунок №260025247 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 354411) –3грн. 20коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.