Ухвала

від 23.10.2006 по справі а38/190-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А38/190-06

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2006                                                                                             Справа № А38/190-06  

  Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Крутовських В.І.,

суддів: Прокопенко  А.Є. –доповідач,  Дмитренко А.К.      

При секретарі судового засідання: Врона С.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Миханський В.О., довіреність №11  від 05.05.06,  адвокат;

від позивача: Суханов В.Л., наказ №24  від 01.12.05,  директор;

Матяш В.І., довіреність №26  від 15.05.06,  держподатінспектор;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.06р. у справі № А 38/190-06

за позовом приватного підприємства “Інтерсервіс-Ніко”, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровської області

про  визнання протиправним та скасування рішення

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.06р. по справі № А38/190-06 (суддя Бишевська Н.А.) задоволено позовні вимоги приватного підприємства “Інтерсервіс-Ніко”, м. Нікополь до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції. Визнано протиправним та скасовано рішення Нікопольської ОДПІ від 08.02.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302342/0/4237, відповідно до якого до ПП “Інтерсервіс Ніко” на підставі п.1 ст.3, п.1 ст.17 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 98250 грн. та рішення №0000302342/1/13260 від 04.04.2006р. Стягнуто з Нікопольської ОДПІ на користь ПП “Інтерсервіс-Ніко” витрати по судовому збору в сумі 3,40 грн.

Оскаржуючи постанову господарського суду Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція просить її скасувати, оскільки вважає, що господарським судом неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до винесення постанови з порушенням норм матеріального права –п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки вважає, що в даному випадку йдеться про реалізацію товару у розстрочку.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство “Інтерсервіс-Ніко” просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольською ОДПІ в період з 11.01. по 24.01.2006р. проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємством “Інтерсервіс-Ніко” (далі ПП “Інтерсервіс-Ніко”) за період діяльності з 01.01.2005р. по 30.09.2005р.

На підставі акту перевірки №99/23-1.13452034 від 30.01.2006р. начальником Нікопольської ОДПІ 08.02.2006р. прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302342/0/4237.

Відповідно до вказаного рішення до ПП “Інтерсервіс-Ніко” на підставі п.1 ст.3, п.1 ст.17 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 98250 грн.

ПП “Інтерсервіс-Ніко” оскаржило вказане рішення до Нікопольської ОДПІ, ДПА у Дніпропетровській області, а також ДПА України. Скарга ПП “Інтерсервіс-Ніко” залишилась без задоволення.

У зв'язку із оскарженням, Нікопольською ОДПІ 04.04.2006р. прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302342/1/13260 з тих же підстав та в тій же сумі.

У п.3.2.1 акту перевірки зазначено, що ПП “Інтерсервіс-Ніко” порушило п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: провело розрахунки готівковими коштами за реалізацію товарів не власного виробництва на суму 19650 грн. До каси підприємства 06.07.2005р. та 07.07.2005р. надійшли грошові кошти на підставі прибуткових ордерів №20 від 06.07.05р. в сумі 9970 грн. та №21 від 07.07.05р. в сумі 6980 грн. за м'ясо курчат бройлерів 1 кат. без використання реєстратора розрахункових операцій, яке було реалізоване ТОВ “Ерматекс”.

Згідно ст.3 Закону №1776-ІІІ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжним карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (наданні послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції”.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону “реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку”.

Відповідно до довідки №5781 від 10.01.1997р. про включення до Єдиного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ПП “Інтерсервіс-Ніко” є оптова торгівля, посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання.

Відповідно матеріалам справи на підставі рішення засновника підприємства від 25.09.05р. змінено назву підприємства з ПМП “Інтерсервіс” на Приватне підприємство “Інтерсервіс-Ніко” (п.1.3. акту).

31.05.2005р. між ПМП “Інтерсервіс” (Продавець) та ТОВ “Ерматекс” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати ТОВ “Ерматекс” м'ясо курчат 1260 кг вартістю 8,42 грн. за 1 кг.

Згідно з п.3.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки на протязі 60 робочих днів.

30.06.05р. ПМП “Інтерсервіс” уклало з ТОВ “Ерматекс” договір купівлі-продажу, №30/06 відповідно до якого Продавець зобов'язався продати ТОВ “Ерматекс” м'ясо курчат 1081,9 кг вартістю 8,60 грн. за 1 кг.

Згідно з умовами п.3.2 вказаних договорів оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки на протязі 60 робочих днів.

Умови договорів сторонами було виконано в повному обсязі. 31.05.2005р. та 30.06.2005р. позивач передав, а ТОВ “Ерматекс” прийняв та здійснив перевезення продукції, що підтверджується документами, наданими позивачем з клопотанням від 20.09.06р. за №63.

06.07.2005р. та 07.07.2005р. до каси підприємства надійшли грошові кошти на підставі прибуткових ордерів №20 від 06.07.2005р. на суму 9970 грн. та №21 від 07.07.2005р. на суму 6980 грн. за м'ясо курчат бройлерів І категорії, яке було реалізоване ТОВ “Ерматекс”, тобто оплата здійснювалася відповідно умов договорів.

Пунктом 12 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля).

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника, що в даному випадку мова йде про реалізацію товару у розстрочку.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, що має місце в умовах укладених договорів.

Відповідно ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Продаж товарів у кредит регулюють Правила торгівлі у розстрочку, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1998р.

Ці правила встановлюють порядок продажу суб'єктами господарювання непродовольчих товарів фізичним особам, в тому числі громадянам –суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи, у розстрочку, тобто на умовах розстрочки кінцевого розрахунку, на певний строк і під процент.

Таким чином умови розрахунків і суб'єктний склад сторін, вказаний у договорах про продаж курчат від 31.05.05р. та 30.06.05р. не підпадають під ознаки договору про продаж товару в кредит або розстрочку, як помилково вважає відповідач.

Отже, посилання відповідача на лист Державної податкової адміністрації України від 17.12.2004р. за №11459/6/23-2119 слід вважати безпідставним.

Також апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що прибуткові касові ордери, за якими було проведено розрахунки на виконання умов договорів, слід ототожнювати в даному випадку з поняттям “розрахункового документу” при здійсненні розрахунків за місцем реалізації товарів відповідно визначення поняття розрахункова операція встановленому в Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до Закону розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (надану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

Тобто, за визначенням Закону операція купівлі-продажу і здійснення розрахунків повинна співпадати у часі, що не можна прирівнювати до проведення розрахунків відповідно умов укладених договорів (через 60 днів).

За таких підстав господарський суд дійшов правомірного висновку щодо того, що здійснення розрахунків підприємством на виконання умов укладених договорів не підпадає під визначення “розрахункова операція”, визначена Законом.

          Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

          Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.06р. у справі № А38/190-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                           В.І.Крутовських

Суддя                                                                                      А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                      А.К.Дмитренко

З оригіналом згідно.

Пом. судді                                                            О.С.Уманчук

23.10.06р.