Рішення

від 29.11.2011 по справі 4427-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4427-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-33/4427-2011

за позовом малого підприємства «Пілот»

(95034, м. Сімферополь, вул. Бокуна, 32)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю  «Стайер»

(95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47)

про стягнення 87634.26 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився, МП «Пілот»

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Стайер»   

Суть спору: мале підприємство «Пілот» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер»,  та просить суд стягнути 87 634.26 грн., у тому числі 5 753.76 грн. заборгованості за договором поставки № 450974 від 01 травня 2011 року та 81 880.50  грн. заборгованості за договором поставки № 450028 СС від 11 жовтня 2010 року.  

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами  поставки  в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару та обґрунтовані посиланнями на статті 193, 216, 218, 232 Господарського кодексу України та статті 509, 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.    

Сторони в судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про причини відсутності суд не повідомили. Про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином за адресами, зазначеними у позовній заяві та довідках з ЄДРПОУ (а.с. 3, 84-86, 91). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.  

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних  осіб або  місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, судом були виконані усі вимоги щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.  

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

11 жовтня 2010 року між малим підприємством «Пілот» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладений договір поставки № 450028СС, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є не відмовною частиною договору, а покупець – прийняти та оплатити його на умовах, обумовлений в  додатку № (а.с. 28-37).

Також, 01 травня 2011 року між малим підприємством «Пілот» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладений договір поставки № 450974, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є невід'ємною  частиною договору, а покупець – прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених в  додатку № 4 (а.с. 11-20).

Асортимент та ціна товару погоджується в специфікаціях до договору. Специфікація  затверджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1) та є його невід'ємною частиною    (пункти 2.1 договорів).

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору поставки від 11 жовтня 2010 року № 450028СС відстрочка оплати товару складає 60 календарних днів  (а.с.44).

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору поставки від 01 травня 2011 року  № 450974 відстрочка оплати товару складає  55 календарних днів (а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаних договорів позивач протягом 2011 року поставляв на адресу відповідача товар, що підтверджується  видатковими накладними (а.с. 45-69).

Однак, за твердженням позивача, відповідачем систематично порушувалися взяти на себе за договорами зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати вартості товару, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в сумі 87 634.26 грн.   

23 вересня 2011 року позивач направив на адресу відповідача рахунки-фактури на оплату поставленого товару за вищеназваними накладними (а.с. 72-73).

30 вересня 2011 року між сторонами за спірними договорами був складений акт звірення взаємних розрахунків, згідно з яким відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 87 634.26 грн.  (а.с. 75).

Несплата відповідачем суми заборгованості за договорами поставки з'явилася підставою для звернення малого підприємства «Пілот» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини з поставки, які були оформлені договорами № 450028СС від 11 жовтня 2010 року та № 450974 від 01 травня 2011 року, у зв'язку з чим вони повинні регулюватися відповідно до умов цих договорів, правил глави 54 Цивільного кодексу України та загальних положень про виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частин  1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, 11 жовтня 2010 року між малим підприємством «Пілот» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладений договір поставки № 450028СС, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є не відмовною частиною договору, а покупець – прийняти та оплатити його на умовах, обумовлений в  додатку № (а.с. 28-37).

Також, 01 травня 2011 року між малим підприємством «Пілот» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (покупець) укладений договір поставки № 450974, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлень покупця, які є не відмовною частиною договору, а покупець – прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених в  додатку № 4 (а.с. 11-20).

Так, факт передачі позивачем товару відповідачеві на підставі вказаних договорів поставки підтверджується видатковими  та податковими накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на цих накладних (а.с.  45-69, 99-153).

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.  

Аналогічні вимоги містяться в пункті 6 додатку № 4 до договору поставки від 11 жовтня 2010 року № 450028СС, відповідно до якого покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом

60 календарних днів   з моменту поставки (а.с.44), та пункті 6 додатку № 4 до договору поставки від 01 травня 2011 року  № 450974 –  протягом  55 календарних днів з моменту поставки (а.с. 27).

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 60 днів з моменту поставки, однак дані зобов'язання відповідачем належним чином виконані не були, у зв'язку з чим за ним створилася заборгованість в сумі 87 634.26 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами доказування, не можуть  підтверджуватися  іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 87634.26 грн. відповідачем суду не представлено.

Крім того, у вересні 2011 року сторонами складений акт звірення взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідачем визнана заборгованість перед позивачем в сумі  87634.26 грн. (а.с. 75).   

Так, суд приймає до уваги, що матеріали справи містять докази укладення договорів поставки; докази здійснення поставки товару, що підтверджується видатковими та податковими накладними, в яких містяться посилання на укладені договори;  наявність заборгованості за договорами поставки була також підтверджена відповідачем в акті звіряння взаємних розрахунків. Отже, вказані обставини та поведінка сторін достовірно засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, що, в свою чергу, є підставою для виникнення зобов'язальних правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд  при вирішенні аналогічної категорії спорів (постанова від 15.06.10 у справі № 2-33/1588-2010).

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з   товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» заборгованості за поставлений товар в сумі  87 634.26 грн.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 05 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю  «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, р\р 2600701183367 в КО ЦФ ПАТ «Кредобанк» у м. Сімферополі МФО 325365, ЄДРПОУ 32973371) на користь  малого підприємства «Пілот» (95034, м. Сімферополь, вул. Бокуна, 32, р\р 26007213285 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 16324408) 87 634.26 грн. - заборгованості, 876.34 грн. державного мита та 236.00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.