Рішення

від 06.12.2011 по справі 13/181/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 грудня 2011 р.                       Справа 13/181/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріант-Т" (код ЄДРПОУ 33623240, юр. адреса: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 7; пошт. адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 38-А, офіс 120)   

до: приватного підприємства "Тріумф-Т" (код ЄДРПОУ 35662496, юр.адреса: м. Вінниця, вул. Київська, 53/94, пошт. адреса: 21036, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 82, офіс 801)  

про стягнення 25 250,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1, - за довіреністю

від позивача : Савицька Л.В. - керівник, паспорт НОМЕР_1 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області

від позивача: Романюк В.В., паспорт НОМЕР_2 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 31.05.2002 року

від відповідача : не з'явився     

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоріант-Т" 08.11.2011 року звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Тріумф-Т"  про стягнення 25 250,00 грн..

Ухвалою суду від 09.11.2011 р. порушено провадження у справі № 13/181/2011/5003 за вказаним позовом з призначенням до слухання на 22.11.2011 року.

22.11.2011 року за вх. № 08-46/15343/11 від ПП "Тріумф-Т" надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту своїх інтересів. Зокрема відповідач вказує, що вимоги ТОВ «Флоріан-Т» ґрунтуються на твердженні про невиконання ПП «Тріумф-Т» умов двох договорів позички від 14 та 29 липня 2011 року в яких міститься  пункт 2.4.1. Вказаний пункт договорів є нікчемним, оскільки він суперечить ст. 834 ЦК України, згідно ч.2 якої позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо: 1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ самочинно передана у користування іншій особі; 4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена., і лише користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Позичкодавець же обґрунтував дострокове розірвання вищевказаних договорів так званим "припиненням взаємовідносин" між учасниками спору. Правовим наслідком неповернення речі після закінчення строку користування нею (ст. 836 ЦК України), право позичкодавця вимагати її примусового повернення, а не стягнення коштів.

В зв'язку з поданим клопотанням відповідача про відклення слухання ухвалою суду від 22.11.2011 р. судове засідання було відкладено на 06.12.2011 року.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення вх. № 6750 від 29.11.2011 року  та вх. № 6800 від 30.11.2011 року. Також від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. Відповідно до ч.3 ст.28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.  Тобто, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання у відсутності підстав, передбачених ГПК України для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка в судове засідання відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, водночас подавши заяву про зменшення позовних вимог з проханням стягнути 23250,00 грн. заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Між ТОВ "Флоріан-Т" (позичкодавець) та ПП "Тріумф-Т" (користувач) були укладені договори позички від 14.07.2011 року та № 29/07 від 29.07.2011 року. Договорами передбачено наступне. За договором позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором, грошові кошти (об'єкт позички), які користувач зобов'язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим договором (п.1.1); об'єктом позички за договором є грошові кошти, вартість якої на момент передачі користувачу становить 10000 грн. - за договором від 14.07.2011 року та 20000 грн. - за договором № 29/07 від 29.07.2011 року (п.1.2); позичкодавець має право у будь-який час розірвати договір та вимагати повернення об'єкту позички (п.2.4.1); строк на який надається об'єкт позички, становить три календарних місяці з моменту його передачі (п.4.1);  останнім днем строку користування об'єкту позички вважається 14 жовтня 2011 року-за договором від 14.07.2011 року та 29 жовтня 2011 року - за договором № 29/07 від 29.07.2011 року (п.4.2); при настанні дати, вказаної в п.4.2 договору, користувач зобов'язується протягом двох календарних днів повернути позичкодавцю об'єкт позички в такому самому стані, в якому він перебував на момент його передачі користувачу, з урахуванням його природного зносу (п.5.1);  договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Кожна сторона вправі вимагати дострокового розірвання договору (п. 8.2).    

На виконання умов договорів від 14.07.2011 та № 29/07 від 29.07.2011 року позивач надав відповідачу грошові кошти за платіжним дорученням № 3971 від 15.07.2011 року на суму 10000 грн. та за платіжним дорученням № 4068 від 29.07.2011 року на суму 20000 грн..

07.10.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 386 з повідомленням про те що в зв'язку з припиненням взаємовідносин з ПП "Тріумф", ТОВ "Флоріан-Т" вимагає достроково повернути позичку згідно п. 2.4.1 договору від 14.07.2011 року у сумі 10000 грн. та договору № 29/07 від 29.07.2011 року на суму 20000 грн. на поточний рахунок № 26008858 у філії ПАТ "Кредитпромбанк", м. Вінниця, МФО 302623.

Гарантійним листом № 15/10 від 15.10.2011 року відповідач повідомив, що ПП "Тріумф" гарантує ТОВ "Флоріан-Т" повернути йому до 30 грудня цього року раніше отриману позичку у сумі 30000 грн..  

Згідно одностороннього акту звірки взаєморозрахунків підписано позивачем станом на 05.12.2011 року відповідачем оплачено частково суму заборгованості на суму 2000 грн..

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог становить 23250,00 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача щодо позики коштів та дії відповідача по їх прийнятті й здійснення часткового розрахунку свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по поверненню отриманих грошових коштів.

Згідно ч. 1ст. 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

В силу ст. 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 836 Цивільного кодексу України, якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.   

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків у повному обсязі з позивачем суду не надав та наявну заборгованість відповідач підтверджує гарантійним листом № 15/10 від 15.10.2011року.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 23250,00 грн. заборгованості за надані в позику кошти, згідно договорів 14.07.2011 року та № 29/07 від 29.07.2011 року., підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ч.2 ГПК України.

Також оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 1477,50 грн. за платіжним дорученням № 4842 від 04.11.2011 року, тоді як необхідно було сплати 1411,50 грн., в зв’язку з чим зайво сплачений судовий збір у сумі 66,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".    

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49 ч.2, 82-85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Тріумф-Т"  (код ЄДРПОУ 35662496, юр.адреса: м. Вінниця, вул. Київська, 53/94, пошт. адреса: 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 82, офіс 801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріант-Т" (код ЄДРПОУ 33623240, юр. адреса: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 7; пошт. адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 38-А, офіс 120) 23250,00 грн. боргу та витрати на сплату судового збору в сумі 1360,47 грн..

3. Повернути позивачу з державного бюджету 66,00 грн. – зайво сплаченого судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                             Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 грудня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - відповідачу (юр.адреса: м. Вінниця, вул. Київська, 53/94, пошт. адреса: 21036, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 82, офіс 801)