Рішення

від 15.11.2011 по справі 23/106 (17/37-63)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/106 (№17/37-63)

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.11.11 р.                                                                                 Справа № 23/106 (№17/37-63)                               

за позовом: Одеської залізниці м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Восточно-регіональне підприємство Шельф”  с. Молодецьке  

про стягнення 32 115 грн.   

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача:  не з'явились

Від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Одеська залізниця м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Восточно-регіональне підприємство Шельф” с. Молодецьке, про стягнення 32 115 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 50995845 масу вантажу у вагоні № 65809816.                 

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відправлення відповідачем у листопаді  2010р. зі станції Постниково Донецької залізниці на станцію Ізмаіл Одеської залізниці за залізничною накладною № 50995845 у вагоні № 65809816 вантажу - ”антрацит марки АС”;

-          здійснення на станції Знам'янка Одеської залізниці перевірки маси вантажу, що прибув у вищевказаному вагоні, внаслідок якої було виявлено, що фактична маса вантажу нетто на 5 900 кг менше, ніж зазначено у накладній № 50995845;

-          засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом № 056445/965/307 від 11.11.2010р.;  

-          ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі-Статут залізниць України), ст.ст. 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 920, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ТОВ ”Восточно-регіональне підприємство Шельф” надало заперечення на позовну заяву №21/10/2011, в яких просило суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне: внесення даних до залізничної накладної № 50995845 здійснювалось після зважування вагону на вагонних вагах ПАТ ”Вантажно-транспортне управління ”Шахтарськвантажтранс” по станції Постниково-Руднична, в результаті якого і була визначена маса нетто вантажу у спірному вагоні; в комерційному акті № 056445/965 від 11.11.2010р. в порушення вимог п.9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 (далі-Правила складання актів), не зазначено належним чином стан захисного маркування у спірному вагоні; позивачем не доведено, що 150-тонні вагонні тензометричні ваги станції Знам'янка Одеської залізниці, на яких здійснювалося контрольне зважування спірного вагону, є технічно справними; на думку відповідача, позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений ч.5 ст.315 Господарського кодексу України (далі - ГК України).     

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06.11.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ ”Восточно-регіональне підприємство Шельф” (вантажовідправник) зі станції Постниково Донецької залізниці на станцію Ізмаіл Одеської залізниці відвантажило на адресу Белгород-Дністровського прикордонного загону в/ч 2197 (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 50995845 у напіввагоні № 65809816 антрацит марки АС. При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 50995845 у вагоні № 65809816 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 68 500 кг.

Навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника Миронов Р.І. у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів). Вантаж маркований вапном, про що свідчить відповідна відмітка в залізничній накладній.              

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

При прийманні поїзда № 2265, у складі якого був вагон № 65809816, 10.11.2010р. на станції Знам'янка Одеської залізниці в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 50995845 фактичним параметрам. Працівниками станції 10.11.2010р. складені акти загальної форми   № 29483 та № 29510, а вагон був відчеплений для проведення контрольного переважування на статичних вагах.  

11.11.2010р. при контрольному переважуванні вагону № 65809816 з вантажем на              150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка виявилось: вага нетто - 62 600 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5 900 кг.

Факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 50995845, засвідчено комерційним актом № 056445/965/307 від 11.11.2010р., де зазначено: навантаження  в вагоні рівномірне нижче бортів 800мм; просипання вантажу відсутнє; в вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті; на поверхні вантажу мається захисне маркування вапном не пошкоджене; слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено.      

Із вищевказаного комерційного акту вбачається, що контрольне зважування спірного вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці здійснено на 150-тонних вагонних вагах станції (держповірка ваг 06.09.2010р.). Згідно технічного паспорту вагонних ваг на станції Знам'янка, доданим до позовної заяви,  цей ваговимірювальний технічний засіб пройшов повірку та контроль придатності відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279. Отже, доводи відповідача щодо не доведення позивачем придатності вищевказаних ваг до зважування  вантажів не приймаються судом до уваги.   

Посилання відповідача не те, що у залізничній накладній № 50995845 відображена  саме та вага вантажу, яка була визначена на станції Постниково-Руднична на підставі договору №4-7/154 від 21.01.2010р., укладеного між відповідачем та ДВАТ ”ВТУ ”Шахтарськвантажтранс”, судом не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відбувалось із завантаженим вагоном після зважування та до передачі його залізниці на станції відправлення.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.     

Комерційний акт № 056445/965/307 від 11.11.2010р., що засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, є складеним у відповідності до вимог, пред'явлених до їх складання Правилами складання актів.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.      

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній  масу вантажу  з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначену у залізничній накладній № 50995845 маси вантажу у вагоні № 65809816 позивач нарахував відповідачу як вантажовідправнику штраф в порядку ст.122 Статуту залізниць України в розмірі 32 115 грн. Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд встановив, що він відповідає вимогам Статуту залізниць України.     

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.  

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

    Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України,  суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 3 провізних плати, тобто до суми 12 846 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє.

          Заява відповідача про застосування позовної давності судом не задовольняється, оскільки позивачем позовна давність не пропущена.

  Частиною 5 ст.315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

   Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

   Комерційний акт № 056445/965/307, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, складений 11.11.2010р. Таким чином, саме з цього дня почався перебіг позовної давності. В матеріалах справи міститься фіскальний чек про відправлення позову 05.05.2011р., тому суд вважає, що 6-ти місячний строк, встановлений ч.5 ст.315 ГК України, позивачем не пропущений.  

  На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 306-308 Господарського кодексу України,               ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                        В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Восточно-регіональне підприємство Шельф” (с. Молодецьке, вул. Цвєточна, 11, ЄДРПОУ 34027465) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ ”Експрес-банк”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) - 12 846 грн. штрафу, 321 грн. 15 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя                                                               Забарющий М.І.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

В судовому засіданні 15.11.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                                                  Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2011р.