Постанова

від 06.08.2008 по справі 5/345-07-8467

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/345-07-8467

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" серпня 2008 р. Справа № 5/345-07-8467

Одеський апеляційний господарський суд у складі:  

Головуючого судді  Ліпчанської Н.В.             

Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.,

При секретарі Лисіній О.В., Юзьковій А.В.

За участю представників сторін:

від позивача -  Шевченко Т.А. по дов. №57 від 03.01.08р.

від відповідача —Геращенко Р.М. по дов. №31-30-03 від 03.01.08р.                                           

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал”, Одеська область, м. Білгород-Дністровський.  

на рішення  господарського суду Одеської області від 12.03 2008р.

по справі № 5/345-07-8467

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”

до КП “Білгород-Дністровськводоканал”

про стягнення 64420,16грн.

Встановив:

В листопаді 2007р. Відкрите акціонерне товариство Енергетична компанія "Одесаобленерго" (далі - Компанія) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" (далі - Водоканал) про стягнення заборгованості в сумі 64420,10 грн., яка складається із 8816,44 грн. - пені; 49039,58 грн. - індексу інфляції; та трьох процентів річних в сумі 6564,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Компанія посилається на неналежне виконання Водоканалом умов договору №198 від 15.07.2005р. в частині своєчасного проведення розрахунків за спожиту електроенергію в період з 01 жовтня 2004р. по 01.10.2007р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначаючи у відзиві, що заборгованість за активну та реактивну електроенергію в сумі 171800 грн. повністю погашена.

В процесі розгляду справи, позивач надав уточнення до позовної заяви, згідно яких загальна сума заборгованості збільшена і становить 112094,62 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2008р., винесеного суддею Могил С.К. позовні вимоги задоволено частково суд стягнув з відповідача:

- 500,00 грн. - пені;

- 88147,31 грн. - індексу інфляції;

- 8850,37 грн. - трьох процентів річних;

- 1100,66 грн. - держмита;

- 115,88 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зменшив розмір нарахованої пені на підставі п.3 статті 551 Цивільного Кодексу України; ст. 233 Господарського Кодексу України та п.3 ст. 83 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Водоканал звернувся із апеляційною скаргою та надав доповнення до неї. В апеляційній скарзі, відповідач вказує на порушення господарським судом норм процесуального права а саме: ст.4-2; ст.22 ГПК України, норм матеріального права ст.27 Закону України "Про електроенергетику"  п.п.7.8; 7.26; 7.31; 7.32 Правил Користування електричною енергією (Постанова НКРЕ 31.07.1996р. №28 у редакції Постанови НКРЕ від 22.08.2002р. №928) Постанова Кабінету Міністрів України №2045 від 26.12.2003р.; ст.5 ГПК України; ст.526 ЦК України.

На підставі зазначених норм, Водоканал вважає, що рішення господарського суду слід скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Компанії.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважає, що рішення господарського суду потрібно залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами, 15.07.2005р. укладений договір №198 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти електроенергію,  а  відповідач  оплачувати  її  вартість  та  здійснювати  інші  платежі,  згідно  з  умовами  цього договору  та  додатків  до  нього,  які  є  невід'ємними  його  частинами ( Т.7 а.с. 8-56).

          Із  встановлених  місцевим  господарським  судом  обставин  вбачається,  що  станом  на  12.03.2008р.  у Водоканалу відсутня заборгованість за  спожиту електричну енергію.

          Однак, відповідачем  несвоєчасно проводилась оплата за спожиту  електричну енергію, що підтверджується  звітами про спожиту електричну енергію та виставленими щомісячними рахунками на оплату.

          Згідно положень ст. 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання  має  виконуватися  належним чином,  відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства,  а  за  відсутності  таких  умов  та  вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту,  або інших  вимог,  що  звичайно  ставляться.

          Згідно п. 4.2.1  договору,  за  внесення  платежів  з  порушенням  термінів,  визначених  додатком, споживач сплачує  постачальнику  електричної  енергії  пеню  у  розмірі  подвійної   облікової  ставки НБУ,  яка  діяла  на  той  період,  за  кожен  день  прострочення  платежу,  враховуючи  день фактичної оплати.          

          Відповідно до  положень ст. 546 Цивільного Кодексу України  виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися  неустойкою. Неустойкою (штрафом,  пенею)  є  грошова  сума  або інше  майно,  які  боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення  боржником  зобов'язання.  Пенею  є  неустойка,  що  обчислюється  у  відсотках  від  суми  несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання,  за  кожен  день прострочення  виконання (ч.1; 3 ст. 549 ЦК України).

          Згідно зі  ст. 625 Цивільного Кодексу України  боржник  не  звільняється  від  відповідальності  за  неможливість  виконання  ним   грошового  зобов'язання.  Боржник,  який  прострочив  виконання  грошового зобов'язання,  на  вимогу  кредитора   зобов'язаний сплатити  суму боргу,  з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь час  прострочення,  а  також  три  проценти  річних від  простроченої  суми,  якщо  законом  або  договором не  встановлений  інший  розмір  процентів.

          Як  встановлено  матеріалами  справи  та  підтверджено  представниками  сторін,  станом  на  26.02.2008р.  Водоканал перерахував  Компанії 171800,00грн.,  розрахувавшись за  спожиту  реактивну  та  активну  електричну  енергію.

          Вирішуючи  питання  про  стягнення  пені,  господарський  суд  враховуючи  ті  обставини,  що  відповідач  є  підприємством,  яке  надає  певні  послуги  з  водопостачання  та  водовідведення  в  м. Білгород—Дністровський  та  є  Комунальним  підприємством,  власником  якого  являється  територіальна  громада  в  особі Білгород—Дністровської міської  ради та за  формою  фінансування  знаходиться  на госпромрозрахунку,  на  підставі  ст. 233  Господарського  Кодексу України,  та п.3 ст. 551  Цивільного Кодексу  України  зменшив  розмір  пені до 500,00грн.

          З  такою  позицією  місцевого  господарського  суду  погоджується  судова  колегія,  оскільки п. 3 ст. 83 ГПК України  передбачено,  що  господарський суд, приймаючи  рішення,  має  право  зменшувати  у  виняткових  випадках   розмір  неустойки (штрафу,  пені)  яка  підлягає  стягнення  зі  сторони  що  порушила  зобов'язання.

          Звертаючись  із  позовом  щодо  стягнення  індексу  інфляції  Компанія  надала  суду первісний  розрахунок на  суму 49039,58 грн.  В  процесі  розгляду  справи,  позивачем  збільшена  сума  індексу інфляції  яка  становить 90175,05.

          Заперечуючи  проти  даної  суми  Водоканал  надав  до  апеляційної  скарги, лист  та  попередження Компанії  про  припинення  постачання електричної  енергії № 198  від 26.02.2008р.  згідно  яких  заборгованість  по  активній  електроенергії  становить: - 167038,64 грн.  по  реактивній  - 2929,06грн.,  пені —13306,81грн.,  перевищенні договірної величини —218551,91грн., індексу інфляції —32431,44грн., 3%  річних —8890,66грн.

В процесі розгляду апеляційної скарги, апеляційна інстанція зобов'язала сторони здійснити звірку взаєморозрахунків та надати акт, підписаний представниками обох сторін.

Із наданого акту за даними Компанії вбачається, що розмір пені становить 13069,20 грн.; 3% річних - 8850,37 грн. а індекс інфляції складає 90175,05 грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками, однак Водоканал не визнає зазначені суми.

В доповненні до апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що ступінь виконання його зобов'язань щодо сплати послуг за електроенергію знаходиться в прямій залежності від сплати послуг населенням та підприємствами, які знаходяться на бюджетному фінансуванні, що складає 92% усіх споживачів.

Станом на 01.04.2008р. заборгованість споживачів перед Водоканалом складає населення - 1985357,27 грн.; інші споживачі (підприємства, державні установи) - 813486,60 грн., а разом це становить - 2798843,81 грн.

Водоканал в свою чергу не може нарахувати своїм абонентам - населенню штрафні санкції, так як тарифи сформовані згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення" №959 від 12.07.2006р. згідно п.19 якої забороняється нараховувати фінансові санкції у вигляді штрафу, пені, 3 % річних у разі несвоєчасної оплати послуг.

Згідно Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20 лютого 2003р. №554-ІV, Водоканалом укладено декілька договорів з населенням про реструктуризацію заборгованості на суму 282916,94 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення індексу інфляції в сумі 88147,31грн., місцевий господарський суд виходив із наданих уточнень позовних вимог, враховуючи що при проведенні розрахунку були допущенні помилки, що призвело до збільшення позову в частині стягнення індексу інфляції.

Однак з такою позицією суду не може погодитись судова колегія, оскільки первісний розрахунок індексу інфляції є правильним та співпадає із фактичними в матеріалах справи рахунками та наданим Водоканалом розрахунком заборгованості.

Крім цього, слід зазначити, що в наданих до суду уточненнях по рахунку індексу інфляції наявні суттєві розбіжності щодо суми основного боргу та сплачених Водоканалом сум заборгованості за кожен місяць, починаючи з жовтня 2004р. по жовтень 2007р., а тому наданий уточнений розрахунок судовою колегією не приймається до уваги.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції підлягає частковій зміні в частині щодо стягнення індексу інфляції, яка буде становити 49039,58 грн.

Керуючись ст.ст. 99; 101; 103-105 ГПК України суд,-

Постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал” - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2008р. - частково змінити.

Пункт другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал” на користь ВАТ "Одесаобленерго"

- 49039,58 грн. індексу інфляції;

- 582,40 грн. держмита;

- 61,36 грн. ІТЗ судового процесу

В решті рішення суду залишити без змін.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючи суддя                                                          Н.В. Ліпчанська

Суддя                                                                               Е.І. Андрєєва                 

Суддя                                                                               П.Ф. Мацюра