Постанова

від 04.08.2008 по справі ас14/229-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС14/229-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.08           Справа №АС14/229-08.

За позовом: Державної податкової інспекції в м. Суми

До відповідачів: 1.Виробничо-торгівельної приватної фірми “Вікос”

                            2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Втортехна”

про визнання правочину недійсним та стягнення 188 803 грн.20 коп.

                                                                                суддя          Миропольський С.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідачів: 1. не прибув; 2. не прибув

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М. Міщенко.  

Суть спору: позивач просить суд визнати правочин у формі угоди укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “Втортехна” та Виробничо-торгівельною приватною фірмою “Вікос” за № 15 від 25.03.2007 року на загальну суму 188803 грн. 20 коп. недійсним з моменту його укладення, визнати господарські зобов'язання Виробничо-торгівельної приватної фірми “Вікос” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Втортехна” за угодою на загальну суму 188803 грн. 20 коп. відповідно до договору та податкової накладної № 64 від 28.04.2007 року недійсними з моменту їх виникнення відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства та стягнути в доход держави грошові кошти в сумі 188803 грн. 20 коп.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, додаткових пояснень на адміністративний позов суду не надали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, повноважних  представників позивача та першого відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне:

Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Втортехна».

Проведеною документальною перевіркою встановлено, що ТОВ «Втортехна» мало взаємовідносини з Виробничо-торгівельною приватною фірмою «Вікос», код 25595716, (далі ВТ ПФ «Вікос»).

Згідно договору № 15 від 25.03.07р. укладеного між відповідачами, ВТ ПФ «Вікос» повинна була виконати, на користь ТОВ «Втортехна», роботи по заміні покрівлі в осях 15-7 складу готової продукції ЦНП. Від імені ВТ ПФ «Вікос» договір було підписано Припишнюком Т.Н.

Постановою Господарського суду Сумської області від 10.10.2006р. по справі № 7/163-06, ВТ ПФ "Вікос" була визнана банкрутом, ліквідатором боржника було призначено арбітражного керуючого Красножона Сергія Вадимовича та покладені на нього виконання дій до ліквідації боржника відповідно до Закону України     "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 23, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992р №23 43-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном та з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута та інші права передбачені вищевказаним законом. Таким чином, після призначення ліквідатора ВТ ВФ «Вікоса», право укладати угоди від імені підприємства та право підпису на бухгалтерських та податкових документах має - Красножон С.В.

З пояснень Красножона С.В. вбачається, що після призначення Господарським судом Сумської області його ліквідатором ВТ ПФ "Вікос", він виніс два розпорядження про те, що всі права по керівництву даним підприємством переходять до нього, також про передачу йому печаті, штампів , всіх бухгалтерських документів даного підприємства. Ним був направлений лист на юридичну адресу підприємства з проханням передати йому печатки, штампів та всіх бухгалтерських документів, який через деякий час повернувся з відміткою пошти про те, що підприємство за даною адресою не знаходиться. Тому ніяких документів, печатей та штампів у нього не було.

Крім того, ухвалою господарського суду Сумської області №7/163-06 від 15.02.07р. було затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано Виробничо-торгівельну приватну фірму «Вікос» і 26.03.2007р. ВТ ПФ "Вікос" була виключена з державного реєстру підприємств та організацій України, про що зроблено запис в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2007р. загальна вартість виконаних ВТ ПФ "Вікос" робіт з вартістю матеріалів склала 188803,20 грн. в т.ч. ПДВ - 31467,20 грн., вартість робіт та матеріалів, без врахування ПДВ - 157336,0 грн. Підприємством ТОВ "Втортехна" в 2 кварталі 2007р. було віднесено до складу валових витрат по податку на прибуток суму 157336,0 грн. та включено до складу податкового кредиту загальну суму податку на додану вартість в розмірі 31467,20 грн.

Розрахунки ТОВ "Втортехна" з ВТ ПФ "Вікос" по договору за № 15 від 25.03.2007р. проведені не були. Станом на 30.09.2007р. по бухгалтерському рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" на підприємстві обліковується кредиторська заборгованість в сумі 188802,20 грн.

Вищенаведені факти свідчать про те, що спірне господарське зобов'язання виникло після того як по справі ВТ ПФ "Вікос" було закрито ліквідаційну процедуру та дане підприємство виключено з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що свідчить про ухилення від оподаткування та вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Відповідно до п. 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" № 1056 від 25 липня 2002 року «доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про ... неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше».

Крім того, актом ДПІ в м. Суми від 10.10.2006р. № 216 було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 25760802 ВТ ПФ "Вікос", яке було видане 30.03.2001р.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р., № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому "статтею 9 вищевказаного закону. Отже, податкові накладні, що видані ВТ ПФ «Вікос», не надають ТОВ «Втортехна» права віднести відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Конституції України , кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах встановлених законом. Пункт 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" також встановлює обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів( обов'язкових платежів ) у встановлені законом терміни.

Позивач вважає що господарське зобов'язання, яке виникло між ТОВ "Втортехна" з ВТ ПФ "Вікос" про виконання робіт по заміні покрівлі повинно бути визнано недійсним, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України з наступних підстав:

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Виходячи зі змісту ст. ст. 92, 93 Цивільного кодексу України дієздатність юридичної особи виникає одночасно з правоздатністю, тобто з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як зазначалося вище, договір між ТОВ "Втортехна" та ВТ ПФ "Вікос" був укладений вже після набрання законної сили ухвали господарського суду Сумської області про ліквідацію ВТ ПФ "Вікос" та внесення даних до єдиного державно реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про виключення ВТ ПФ "Вікос" з реєстру, тобто вже після припинення цивільної правоздатності та дієздатності ВТ ПФ "Вікос".

Відповідно до ч. 2 ст. 527 ЦК кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Таким чином, угода укладена між ТОВ «Втортехна» та ВТ ПФ «Вікос» була укладена з порушенням чинного законодавства, з метою ухилення від оподаткування. Виходячи з обставин справи, наявність умислу полягає в тому, що сторона, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність вчиненого господарського зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Невідома посадова особа, яка підписала бухгалтерські та податкові документи ВТ ПФ «Вікос» повинна була усвідомлювати, що виконання господарського зобов'язання суперечить інтересам держави і мали на меті вчинення господарського зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, мали за мету приховування доходів від оподаткування від здійснення підприємницької діяльності.

Дане господарське зобов'язання дало можливість ТОВ «Втортехна» включити до валових витрат 157336,0 грн. та до податкового кредиту з ПДВ 31467,20 грн., тоді як у ВТ ПФ «Вікос» на момент вчинення правочину не було необхідного обсягу цивільної дієздатності, відповідно не взяло та не могло взяти на себе зобов'язання по сплаті податків до бюджету. В свою чергу ТОВ «Втортехна» на підставі актів виконаних робіт виписаних не уповноваженою особою зменшило собі об'єкт оподаткування по податку на прибуток, та на підставі податкових накладних, виписаних не платником податку на додану вартість зменшило собі податкове зобов'язання по ПДВ. В наслідок даних протиправних дій збитки державі склали 70801,20 грн., в т. ч. по податку на прибуток 39 334,00 грн. та по ПДВ 31 467,20 грн.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то ... У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тому позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати правочин у формі угоди укладеної між Товариством з обмеженою

відповідальністю "Втортехна" та Виробничо - торгівельною приватною фірмою

"Вікос" № 15 від 25.03.2007р на загальну суму 188 803 грн. 20 коп.. недійсним з

моменту його укладення.  

3. Визнати господарські зобов'язання ВТ ПФ "Вікос" та ТОВ «Втортехна» за угодою на загальну суму 188 803, 20 грн. відповідно до договору та податкової накладної №46 від 28.04.2007р.недійсними з моменту їх виникнення по ст. 207 ГК України, як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Втортехна» (40024, м. Суми, пр-т. Лушпи, 10/55, ід. код 30452558) в дохід держави грошові кошти в сумі 188 803 грн. 20 коп.

5. Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою господарського суду Сумської області 29.05.2008 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.