Рішення

від 29.11.2011 по справі 5008/1664/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1664/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

29.11.2011                                                             Справа  № 5008/1664/2011

 12/5008/1664/2011   13179/2011

за позовом публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 9 Закарпатської філії публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Рахів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі”, м. Рахів

про стягнення заборгованості в сумі 3 238,99 грн. (в т.ч. 2 918,33 грн. –основного боргу; 114,73 грн. –пені та 205,93 грн. –інфляційних збитків).

                                                                                                       Суддя    Тисянчин  В. М.

                 Представники:

Від позивача –не з'явився (явка на власний розсуд)

Від відповідача –не з'явився (явка на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов публічним акціонерним товариством „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 9 Закарпатської філії публічного акціонерного товариства „Укртелеком”,                  м. Рахів до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі”, м. Рахів про стягнення заборгованості в сумі 3 238,99 грн. (в т.ч. 2 918,33 грн. –основного боргу; 114,73 грн. –пені та 205,93 грн. –інфляційних збитків).

             На повторну вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Повідомлення підтверджують завчасне вручення відповідачу           04.11.2011 року ухвали від 03.11.2011 року про порушення провадження у  справі та 23.11.2011 року ухвали від 17.11.2011 року про відкладення розгляду справи, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист                (п.4  ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано

                                                                                               продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                  Закарпатської області по справі № 5008/1664/2011

                                                                                                  від 29.11.2011 року

суду будь  –яких доказів про відсутність боргу.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Через задоволення клопотання відповідача розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 2 918,33 грн.  –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 269 від 19.09.2003 року, телекомунікаційні послуги за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

       -   рахунками за період 01.07.2010 року по 30.06.2011 року;

     -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                     Заявлені вимоги позивача (претензія № 24 від 20.07.2011 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

                   Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації”              (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання – кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання телекомунікаційних послуг (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих                                                                                                                                                                                          

                                                                                     продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                  Закарпатської області по справі № 5008/1664/2011

                                                                                                   від 29.11.2011 року

телекомунікаційних послуг є безспірним.

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.2 договору нарахована до сплати пеня в розмірі 114,73 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 205,93 грн. –інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини,  обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і  заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період договірних відносин.

                   Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

                                                                                           продовження рішення  Господарського суду

                                                                                                  Закарпатської області по справі № 5008/1664/2011

                                                                                                  від 29.11.2011 року

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.             Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі”                      (м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 70; код 30960950) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 9 Закарпатської філії публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (м. Рахів, вул. Миру, 46;                 код 25438186) суму 3 238,99 (три тисячі двісті тридцять вісім грн. 99 коп., в т. ч. 2 918,33 грн. – основного боргу; 114,73 грн. – пені;              205,93 грн. – інфляційних збитків та 102 грн. – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. – у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу). Видати наказ.

          Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим  до виконання на всій території України.

           Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.