Рішення

від 04.08.2008 по справі 17/267-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/267-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.08.08                                                                                          Справа №  17/267-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Блиставиця”

до  відповідачів:  1. Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”

                               2. Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані”

третя особа, на стороні позивача, без самостійних вимог на предмет спору - Міністерство транспорту та зв'язку України

про     визнання договору оренди недійсним          

     Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Блиставиця” (далі –Позивач) до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі –Відповідач-1)  та Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані” (далі –Відповідач-2) про визнання договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007 недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що, незважаючи на те, що між позивачем і відповідачем-1 укладено і діє договір оренди індивідуально визначеного майна № 2.6.25-356 від 27.12.2002 р. на оренду резервуарів для зберігання нафтопродуктів, відповідачі уклали між собою договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007 р. на ті ж самі резервуари. Недійсність спірного договору оренди, на думку позивача, полягає в порушенні відповідачами вимог закону щодо порядку його укладення і в порушенні його переважного права орендаря на переукладення договору оренди.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що договір оренди  № 2.6.25-356 від 27.12.2002 р., укладений між позивачем та відповідачем-1, припинив свою дію через закінчення терміну, на який був укладений, а договір оренди № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007 р., укладений між відповідачами у передбаченому законом порядку.

          Відповідач-2  позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що позивач не є стороною договору оренди, укладеного між відповідачами; заяву щодо участі в конкурсі на право оренди державного майна  не подавав і за цієї обставини проведення конкурсу на укладення договору оренди між відповідачами не було необхідним, оскільки була відсутня умова щодо проведення конкурсу за наявності двох і більше учасників; передання предмету оренди від відповідача-1 до відповідача-2 відбулося за рішенням Господарського суду Київської області по справі 39/104-08; спірний договір оренди набув чинності не з дати підписання договору, а за п. 15.1 з дати підписання сторонами акту передачі-приймання майна від 01.03.2008 р.; порушення переважного права орендаря на переукладення договору оренди не мало місця.

Ухвалою суду від 03.06.2008р. за клопотаннями представника позивача і представника Міністерства транспорту та зв'язку України, заявленими в судовому засіданні, залучено до участі в справі як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Міністерство транспорту та зв'язку України.

Третя особа позовні вимоги підтримала і в своїх поясненнях, наданих суду, зокрема вказала, що відповідач-1, як юридична особа, входить до сфери управління Мінтрансзв'язку України, майно належить йому на праві господарського відання і надається в оренду за згодою уповноваженого органу управління; відповідачу-1 була надана згода на проведення конкурсу на право оренди чотирнадцяти резервуарів; Мінтрансзв'язку України в листі № 2418/15/10-08 від 23.03.2008 звернувся до відповідача-1 з проханням врегулювати орендні відносини на підприємстві відповідно вимогам чинного законодавства та розірвати собою договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007 р., укладений між відповідачами; комісією Мінтрансзв'язку України проведено документальну перевірку відносин між ДП «МА «Бориспіль», ТОВ «Блиставиця»та ТОВ «ЛІМ і Компані», яка виявила порушення вимог законодавства при укладенні відповідачами договору оренди і виклала їх в акті; фактів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем обов'язків орендаря, комісією не виявлено.

У зв'язку з неявкою представника відповідача-2 та його клопотанням про відкладення, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів  розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 07.07.2008р. була оголошена перерва до 04.08.2008р.

04.08.2008р. в судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 позов усно визнав повністю. Представник  відповідача-2 проти позову заперечив.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані” подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи господарського суду Київської області № 3/018-08. Представник відповідача-1 послався на розсуд суду. Представник позивача та третьої особи проти даного клопотання заперечили. Суд не задовольняє подане клопотання відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача-1, представника відповідача-2 та третьої особи,                               суд  в с т а н о в и в:

27.12.2002р. між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та Товариством  з обмеженою відповідальністю “Блиставиця” був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна № 2.6.25-356 на оренду 14 резервуарів для зберігання нафтопродуктів терміном на п'ять років –до 27.12.2007р., з умовою пролонгації на кожний наступний рік.

          Доказів щодо порушень виконання обов'язків орендаря з боку позивача протягом терміну дії договору суду не надано. Доказів щодо дострокового припинення або розірвання цього договору суду також не надано.

          20.12.2007р. між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані” був укладений спірний договір оренди окремого індивідуально визначеного майна                        № 02.1.2-24-079 на ті ж об'єкти оренди.

Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У ч.6 ст. 283 ГК України зазначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті 1 статті 763 ЦК України вказано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Наведене свідчить, що спірний Договір № 02.1.2-24-079 був укладений під час дії договору № 2.6.25-356. Таким чином, ДПМА “Бориспіль” фактично було взято зобов'язання щодо передачі орендованого майна ТОВ “ЛІМ і Компані”, в той час, як воно на законних підставах перебувало в оренді іншого суб'єкта.

Посилання відповідача-2 на те, що цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами акту передачі-приймання  –01.03.2008 і дата такого акту є датою укладення договору не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У п. 15.1 спірного договору № 02.1.2-24-079 зазначено, що “Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами Акту передачі-приймання майна і укладений строком на один рік”. Зазначена умова спірного договору не відповідає приписам п.1 ст. 638 ЦК України та п.1 ст. 12 Закону України “Про оренду”.

Також, станом на дату укладення спірного договору позивачем і відповідачем-1 не ставилося і було вирішено питання щодо припинення дії укладеного між ними договору оренди № 2.6.25-356. За таких умов відповідач-1 не мав права на укладення договору оренди на той же об'єкт з іншим орендарем, оскільки об'єкт оренди перебував у володінні іншого орендаря.

          Отже, спірний договір оренди укладений в період чинності договору, раніше укладеного між позивачем і відповідачем-1 на той же об'єкт. Спірний договір є укладеним саме з дати 20.12.2007 р., оскільки згідно п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, і згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про оренду державного та

комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який

належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших

рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови

договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У

разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря

на укладення договору припиняється.

Згідно з ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Отже, при укладанні договору № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007 з ТОВ “ЛІМ і Компані” не було враховано переважного права ТОВ “Блискавиця” на укладання зазначеного договору.

          Листом Державіаадміністрації № 1.20-6278 від 12.11.2007 відповідачеві-1 надано згоду на проведення конкурсу щодо передачі в оренду 14 резервуарів для зберігання нафтопродуктів, що є об'єктом оренди двох договорів. Відповідач-1, не вирішивши на конкретну дату питання щодо чинності договору оренди, укладеного з позивачем, не оголосивши і не провівши конкурсу, уклав договір оренди з відповідачем-2. При цьому, згідно зазначеного листа Державіаадміністрації та ст. 118 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»укладення договору оренди з відповідачем-2 через процедуру конкурсу було обов'язковим. Позивач в цей час мав статус законного володільця об'єкту оренди і він згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»ще був наділений переважним правом на переукладення договору оренди, що не вимагало для нього обов'язкового проведення конкурсу і участі в ньому. До того ж, на дату укладення спірного договору –20.12.2007 позивачем  і відповідачем-1 ще не було реалізоване право пролонгації дії укладеного між ними договору (п. 11.1). Зазначені обставини підтверджують факт недодержання відповідачами встановленого законом порядку при укладенні спірного договору оренди.

          Посилання відповідача-2 на те, що передання об'єкту оренди за спірним договором оренди відбулося за рішенням Господарського суду Київської області по справі 39/104-08 не може бути прийняте судом як обставина, що спростовує позовні вимоги, оскільки додержання вимог закону щодо порядку укладення спірного договору оренди державного майна не було  предметом судового дослідження по зазначеній справі, а є предметом спору у даній справі.

          Також не заслуговують на увагу посилання відповідача-2 на те, що позивач не є належним, оскільки не є стороною спірного договору оренди. Виходячи з норми ст. 1 ГПК України відповідачі, уклавши спірний договір оренди на той самий об'єкт, порушили права позивача як законного орендаря і володільця орендованого майна.

Виходячи з викладеного, позов про визнання договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007, укладеного між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль“ та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані” недійсним підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно.

Керуючись ст.ст.  49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

        2. Визнати  недійсним договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-24-079 від 20.12.2007, укладений між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль“ (код 20572069) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані” (код 33354540).

3. Стягнути з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”                 (код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Блиставиця” (код 22891382) судові витрати: держмито у розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІМ і Компані”                 (код 33354540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Блиставиця” (код 22891382) судові витрати: держмито у розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.          

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.