Рішення

від 22.11.2011 по справі 5010/1960/2011-3/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/1960/2011-3/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 р.   Справа № 5010/1960/2011-3/96   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Фрич М. М.   , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:       ТзОВ "МВМ-Київ",

                    вул.Героїв Космосу,4 оф.801,Київ 148,03148

до відповідача: ПП "Фірма "Талант-ІТК"

                          вул.Франка,1,Джурів,Снятинський район, Івано-Франківська область,78354

про повернення обладнання за договором №09013 від 04.02.09

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" заявило позовну вимогу до Приватного підприємства "Фірма "Талант-ІТК" про повернення обладнання за договором №09013 від 04.02.09р.

Ухвалою суду від 05.10.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.10.11 р.

Судові засідання відбувались 18.10.11 р., 03.11.11р.,22.11.11р.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, проте у попередніх засіданнях позовні вимоги підтримав, позов просив  задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач  в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив.  Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень,  а отже відповідач про час та місце слухання  справи  повідомлений належним чином.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача , запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

04.02.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" та Приватним підприємством "Фірма "Талант-ІТК" укладено договір зберігання №09013 (далі - Договір) згідно якого поклажодавець  передав , а зберігач прийняв  на збереження "Складальну вайму модель ТА 480А-2"  в кількості 1 шт ( далі обладнання)

Факт передачі зазначеного обладнання позивачем та його прийняття відповідачем  підтверджується  актом приймання передачі від 04.02.09р., який підписаний представниками сторін  та скріплений печатками.

Згідно додатку №1 Договору загальна вартість обладнання складає 81 222,40грн.

Пунктом 3.1.5 Договору  сторони погодили обов"язок  зберігача повернути майно поклажедавцю на першу його вимогу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих№026 від 24.02.10) про повернення обладнання за договором №09013 від 04.02.09р., а саме "Складальної вайми модель ТА 480А-2"  в кількості 1 шт. Факт направлення вимоги відповідачу та отримання її Приватним підприємством "Фірма "Талант-ІТК" підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення , копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На підставі зазначеного повідомлення судом встановлено, що претензію відповідачем отримано 05.03.11р.. Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу та  доказів повернення обладнання  відповідачем.

Відповідно до ст. 509  Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 , частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України укладення між сторонами договору є однією з підстав виконання зобов'язання.

Положення частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 173 Господарського кодексу України визначають, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) повинна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасника господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 936 Цивільного кодексу України визначає , що за  договором   зберігання   одна   сторона   (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами статті 949 Цивільного кодексу України встановлено , що  зберігач  зобов'язаний  повернути поклажодавцеві річ,  яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.  Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Приписи наведеної статті кореспондуються зі статтею 953 цього ж кодексу , відповідно до якої  зберігач  зобов'язаний  на   першу   вимогу   поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Наведене дає підстави для висновку суду про те , що  відповідач повинен був у відповідності до п.3.1.5 Договору повернути позивачу обладнання, що було предметом договору зберігання №09013  на першу  вимогу поклажодавця.

Докази повернення відповідачем   обладнання  зі зберігання у суду відсутні .

Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:

- копія договору №09013 від 04.02.09р.;

- копія акту приймання передачі від 04.02.09р.;

- копія вимоги вих №026 від 24.02.10р.;

- копія опису та квитанції про відправку вимоги;

- копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення;

- копія акту про засвідчення факту щодо використання Деревообробного обладнання, переданого за договором зберігання №09013 від 04.02.09р. за місцем його зберігання, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що  обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів повернення обладнання із зберігання.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.  Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України , ст.ст. 193  Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610,  629,  936, 949  Цивільного кодексу України, ст. 33, 49, 75,   82  82  - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити

Зобов"язати Приватне підприємство "Фірма "Талант-ІТК" (78354, Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Джурів, вул.І.Франка,1 корпус А, р/р 260208001506701 АКБ "Європейський" у Львівському регіональному управлінні, МФО 336871, ЄДРПОУ 35925140) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" (03148, м.Київ, вул.Героїв Космосу,4, оф.801 р/р 2600100930067 в ПАТ КБ"Правекс-Банк" м.Києва МФО 321983, ЄДРПОУ 33154568) складальму вайму модель: ТА 480А-2 в кількості 1 шт.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Талант-ІТК" (78354, Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Джурів, вул.І.Франка,1 корпус А, р/р 260208001506701 АКБ "Європейський" у Львівському регіональному управлінні, МФО 336871, ЄДРПОУ 35925140) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" (03148, м.Київ, вул.Героїв Космосу,4, оф.801 р/р 2600100930067 в ПАТ КБ"Правекс-Банк" м.Києва МФО 321983, ЄДРПОУ 33154568) 85 грн державного мита та  236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Фрич М. М.

Повне рішення складено 23.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"