Постанова

від 05.07.2012 по справі 5010/1960/2011-3/96

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа № 5010/1960/2011-3/96

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого -судді Кравчук Н.М.

Суддів Якімець Г.Г.

Мирутенко О.Л.

за участю представників:

від позивача: Фіцулін О.О. (довіреність 3117 від 12.10.2011р.),

від відповідача: Лишенко С.С. (довіреність №1/12 від 23.02.2012р.),

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) "Фірма Талант-ІТК"від 22.05.2012р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2011р.

у справі № 5010/1960/2011-3/96, суддя Фрич М.М.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" (далі ТзОВ), м. Київ

до відповідача приватного підприємства "Фірма Талант-ІТК", с. Джурів, Снятинський район, Івано-Франківська область

про повернення обладнання за договором №09013 від 04.02.2009р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2011р. у справі №5010/1960/2011-3/96 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" задоволено. Приватне підприємство "Фірма "Талант-ІТК" зобов'язано повернути товариству з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" складальну вайму моделі ТА 480А-2 в кількості 1 шт. та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що відповідач у встановленому законом порядку не подав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним умов договору зберігання. В свою чергу, правомірність вимог позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копіями договору №09013 від 04.02.09р., акта приймання передачі від 04.02.09р., вимоги №026 від 24.02.10р., опису та квитанції про відправку вимоги, поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, акта про засвідчення факту щодо використання Деревообробного обладнання, переданого за договором зберігання №09013 від 04.02.09р. за місцем його зберігання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, приватне підприємство "Фірма "Талант-ІТК" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, зокрема, що 04.02.2009р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №09012, факт існування якого позивач приховав під час розгляду справи в суді першої інстанції. За таких обставин, на думку скаржника, місцевий господарський суд не міг всесторонньо та об'єктивно дослідити всі обставини справи.

Окрім того, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, розглянувши справу без представника ТзОВ "Фірма Талант-ІТК", позбавив останнього можливості скористатись правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 13.06.12р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчук Н.М., суддів: Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2012р. апеляційну скаргу прийнято судом до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05. 07.2012р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням виконуючого обов'язки голови суду від 04.07.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

На виконання вимог ухвали суду від 15.06.2012р., 5 липня 2012р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу №086 від 02.07.2012р., в якому заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав обґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оспорюваному судовому акті.

В судовому засіданні 05.07.2012р. представник відповідача підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи та надав суду для огляду оригінали договору зберігання №09013 від 04.02.2009р. та договору купівлі-продажу №09012 від 04.02.2009р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду Івано-Франківської області у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи 04.02.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" та приватним підприємством "Фірма "Талант-ІТК" було укладено договір зберігання №09013 (далі -договір).

Відповідно до умов п.1 договору поклажодавець (позивач) передав, а зберігач (відповідач) прийняв на збереження речі, зазначені в додатках до договору, а саме складальну вайму моделі ТА 480А-2 в кількості 1 шт., загальною вартістю 81 222, 40 грн. (додаток до договору №1 від 04.02.2009р.).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі товару зберігачеві до 10.03.2009р. Якщо після закінчення зазначеного терміну товар не буде витребувано поклажедавцем, умови договору зберігають чинність протягом фактичного знаходження товару на зберіганні, крім випадків, передбачених законом або договором.

Факт передачі позивачем на зберігання відповідачеві складальної вайми моделі ТА 480А-2 підтверджується актом приймання-передачі від 04.02.2009р. (а.с. 12), підписаним директором товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" Шепелевою Т.І. та директором приватного підприємства "Фірма "Талант-ІТК" Кіф'яком І.Т. та скріплений відтисками печаток сторін.

Згідно з п. 3.1.5 договору зберігач зобов'язаний повернути майно поклажедавцю на першу його вимогу.

24.02.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №026 про повернення обладнання за договором №09013 від 04.02.2009р., а сааме: складальної вайми моделі ТА 480А-2 в кількості 1 шт.

Вказану вимогу відповідач отримав 05.03.2010р., що підтверджується копією поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи.

Проте, відповідач вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" не виконав, прийняту на зберігання річ не повернув та не надав жодної відповіді на вимогу позивача. У зв'язку з цим товариство з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ" звернулось до суду з позовною заявою про повернення обладнання за договором зберігання №09013 від 04.02.2009р.

Місцевий господарський суд, з врахуванням фактичних обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до вимог ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ст.944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ст.949 ЦК України). Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. (ст. 953 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

24 лютого 2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №026 (а.с. 13-14) про повернення складальної вайми моделі ТА 480А-2, переданої йому на зберігання за договором №09013 від 04.02.2009р. Проте, відповідач вимоги ТзОВ "МВМ-Київ" не виконав, прийняту на зберігання річ не повернув та не надав жодної відповіді на вимогу позивача.

Таким чином, вимоги позивача про повернення складальної вайми моделі ТА 480А-2 переданої на зберігання відповідачу за договором №09013 від 04.02.2009р. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтовані та підставно задоволені місцевим господарським судом.

В судовому засіданні 05.07.2012р. було встановлено, що, дійсно, 04.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено два договори: договір зберігання №09013 та договір купівлі-продажу №09012. Проте, посилання скаржника лише на договір купівлі-продажу №09012, як на підставу для відмови у задоволенні позову є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1. договору №09012 позивач продає, а відповідач купляє обладнання - складальну вайму моделі ТА 480А-2 в кількості 1 шт. загальною вартістю 81 222, 40 грн. Відповідно до п.3.2. договору №09012 право власності на обладнання (складальну вайму моделі ТА 480А-2) переходить до покупця з моменту 100% оплати вартості даного обладнання та підписання видаткової накладної.

Проте, відповідачем не надано суду доказів здійснення проплати вартості обладнання згідно умов договору купівлі-продажу №09012 від 04.02.2009р.

Окрім того, відповідно до довідки, вих.33136 від 03.07.2012р., виданої філією "Розрахунковий центр" ПриватБанку, за період з 04.02.2009р. по 30.06.2012р., платіж в сумі 81 222, 00 грн. за договором купівлі продажу №09012 від 04.02.2009р. від відповідача на поточний рахунок позивача не надходив.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що приватне підприємство "Фірма "Талант-ІТК" не набуло права власності на складальну вайму моделі ТА 480А-2 за договором №09012 від 04.02.2009р.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції, прийнявши рішення у справі без участі відповідача, позбавив останнього можливості на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, (договір зберігання №09013 з додатком (а.с.9-11), Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №962215 (а.с.33-35)), Приватне підприємство "Фірма "Талант - ІТК" знаходиться за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Снятинський район, с. Джурів, вул. І.Франука, 1, корпус А. Така ж адреса зазначена і у апеляційній скарзі приватного підприємства "Фірма "Талант - ІТК", і у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №506044, доданого до апеляційної скарги .

Саме на вказану адресу місцевим господарським судом надсилалась уся кореспонденція, пов'язана з розглядом справи №5010/1960/2011-3/96 і була отримана уповноваженими відповідачем особами, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.2, 26, 29).

Відтак, з врахуванням положень ч.1 ст.64 ГПК України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом при винесенні рішення у справі №5010/1960/2011-3/96 не було порушено прав відповідача на судовий захист.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2011р. у справі № 5010/1960/2011-3/96 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 13.07.2012р.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

Суддя Якімець Г.Г.

Суддя Мирутенко О.Л.