Рішення

від 17.11.2011 по справі 3/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/263

17.11.11

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Місцеві види палива»

                      (далі відповідача-1)                  

                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест ЛЛС»(далі відповідач-2)

Про                зобов‘язання повернути майно

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № б/н від 01.02.2010

Від відповідача-1    не з‘явився

Від відповідача-2    не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»про зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Місцеві види палива»протягом 3 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути позивачу брикетувальну машину В-80 заводський № 12 в комплекті вартістю 226 250,00 грн., яка була передана відповідачу згідно договору зберігання № 12/01 від 03.02.2009.                   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 порушено провадження у справі № 3/263 та призначено її до розгляду на 03.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/263 від 03.11.2011 до участі у справі іншим відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімінвест ЛЛС»та у зв‘язку з не з’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 21.10.2011, розгляд справи був відкладений на 17.11.2011.

Позивач в судовому засіданні 17.11.2011 позовні вимоги  підтримав повністю.

Відповідач-1 в судове засідання 17.11.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 08.08.2011 та ухвалі від 03.11.2011 не виконав.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась відповідачу-1 у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців є місцзнаходженям : м. Київ, вул. Гарматна, 56.

Відповідач-2 в судове засідання 17.11.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі від 03.11.2011 не виконав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим поштою на адресу суду повідомленням про вручення відправлення відповідачу-2  - 08.11.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Місцеві види палива»(зберігач) та Відкритим  акціонерним товариством «Пресмаш»(поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 12/02 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає для зберігання обладнання назване у подальшому майно, а саме: брикету вальну машину мод. В-80, зав. № 12 у кількості 1 штуки, загальною вартістю 226 250,00 грн.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем-1 в порушення умов договору на вимогу позивача не було повернуто майно, що було предметом зберігання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов‘язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 1.3. договору при передачі майна підписується акт прийому-передачі на відповідальне зберігання з вказівкою вартості майна на момент передачі.

З наявних матеріалів справи вбачається, що згідно акту прийому-передачі від 03.02.2009 позивач передав, а відповідач-1 прийняв на відповідальне зберігання брикетувальну машину В-80 заводський № 12 в кількості 1 штука, загальною вартістю 226 250,00 грн.

Пункт 1 статті 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов‘язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно п. 6.1. договору цей договір вступає в силу з 03.02.2009 до 31.12.2009.

Відповідно до п. 2.2. договору зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавця те саме майно. Майно має бути повернуто в тому само сому стані, у якому воно було прийнято на зберігання.

Згідно п. 2.3. договору зберігач приймає всі необхідні міри для забезпечення зберігання майна в період дії договору.

Частина 1 статті 943 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов‘язаний виконувати свої обов‘язки за договором зберігання особисто.

Проте згідно п. 2 вказаної статті зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов‘язаний своєчасно повідомити поклажодавця.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 03.09.2009 вбачається, що відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв на зберігання брикетувальну машину В-80 заводський № 12 в кількості 1 штука, загальною вартістю 226 250,00 грн.

Доказів того, що виникли обставини за яких відповідач-1 не може зберігати майно особисто та виникла необхідність передачі майна іншій особі, а також докази того що відповідач-1 належним чином повідомив позивача про передання майна іншій особі сторонами не подано.

Відповідно до п. 3.2. договору позивач має право у будь-який час вимагати у зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні, навіть якщо строк його зберігання не закінчився.

Згідно статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов‘язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогою повернути майно, проте відповіді не отримав.

Також позивач звертався до відповідача-2 з вимогою № 17/02 від 03.02.2010 повернути майно, на що відповідач-2 надав відповідь № 101 від 05.02.2010 в якій підтвердив, що майно знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест ЛЛС» та відповідач-2 готовий повернути майно позивачу проте, в зв‘язку з аварійним станом моста та проведенням відновлювальних робіт, зробити це на даний момент не можливо.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про зобов‘язання відповідача-2 повернути майно.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача порівну.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімінвест ЛЛС» (м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 35918746) протягом 3 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Відкритому акціонерному товариству «Пресмаш»(м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 1, код ЄДРПОУ 13643567) брикетувальну машину В-80 заводський № 12 в комплекті вартістю 226 250,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місцеві види палива» (м. Київ, вул. Гамарника, 56, код ЄДРПОУ 34840187) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»(м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 1, код ЄДРПОУ 13643567) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест ЛЛС»(м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 35918746) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пресмаш»(м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 1, код ЄДРПОУ 13643567) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 23.11.2011.