Постанова

від 15.07.2008 по справі 11/131/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/131/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.08                                                                                       Справа №11/131/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників сторін:

представників позивача:  не з'явився

представників відповідача: Кузнецова І.В., довіреність № 204/1-09  від 09.10.06

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітополь-Автотранс», м. Мелітополь Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2008р. у справі № 11/131/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітополь-Автотранс»,                 м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

про визнання неправомірним і скасування рішення Мелітопольської  міської ради № 1/14 від 27.12.2007р. та зобов'язання надати згоду на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, площею 0,17 га

               Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітополь-Автотранс» звернулось до  господарського суду Запорізької області з позовом  про визнання неправомірним та скасування рішення Мелітопольської  міської ради № 1/14 від 27.12.2007 р.  на  підставі       ст. ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України. В порядку ст. 22 ГПК України, позивач  заявою (вх. № 69-85/1106 від 24.03.2008 р.)  збільшив  позовні  вимоги та просив  суд  також  зобов'язати Мелітопольську  міську  раду  надати ТОВ «Мелітополь-Автотранс»  згоду на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення  земельної  ділянки, площею 0,17 га для розміщення та експлуатації  автотранспортного підприємства (майданчик для відстою  громадського транспорту) під благоустрій, розташовану за адресою: Каховське шосе, 2,       м. Мелітополь Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2008 року по справі №11/131/08 (суддя С.А. Гончаренко) у задоволенні позовних вимог  відмовлено.

               Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідно до положень діючого законодавства розпорядження землями в місті і визначення розмірів та доцільності використання земельних ділянок за певним цільовим призначенням є виключною компетенцією міської ради, а тому своїм рішенням Мелітопольська міська рада не порушила прав позивача, а лише висловила свою незгоду щодо передачі йому земельної ділянки.   

               Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітополь-Автотранс» (позивач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати  рішення  господарського суду Запорізької  області від   14.04.2008 р. у справі № 11/131/08 та  прийняти  постанову, якою задовольнити позовні  вимоги ТОВ «Мелітополь-Автотранс». З підстав, викладених в апеляційній  скарзі, заявник вважає, що господарським судом Запорізької  області було  порушено та неправильно застосовано норми  матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та  долученим  до  справи доказам. Зокрема зазначає, що суд  першої інстанції  дійшов  помилкового  висновку про те, що позивач  не визначив, в  чому  полягає  порушення  його права. Вказує, що оскаржуваним  рішенням Мелітопольської  міської  ради  було  порушене  передбачене  законом  право  ТОВ «Мелітополь-Автотранс», як юридичної  особи, на отримання у користування  земельної  ділянки. Крім  того,  заявник  вважає хибним  висновок  суду  першої  інстанції про те, що доцільність відчудження об'єктів  комунальної  власності визначається відповідною радою.  На думку заявника, відмовляючи  в  надані  згоди на розробку  проекту  відведення земельної  ділянки відповідач вирішив  питання, що не входять до його компетенції, а саме визначив, що  розширення підприємства є  недоцільним, чим  допустив втручання в  господарську  діяльність підприємства.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.05.2008 р. апеляційна скарга  ТОВ «Мелітополь-Автотранс»  прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 17.06.2008 р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду за № 1188 від 17.06.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Яценко О.М., суддів: Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.       

              Колегія суддів прийняла справу до провадження.

          В судовому  засіданні  оголошувалась перерва до 15.07.2008 р.

          Повноважний  представник заявника в судовому  засіданні 17.06.2008 р.  підтримав доводи  в обґрунтування  вимог  по апеляційній  скарзі. Просив рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2008 року по справі № 11/131/08 скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги  ТОВ «Мелітополь-Автотранс».

          15.07.2008 р. повноважний представник  заявника  в судове  засідання не з'явився, причини  неявки суду не відомі. Про  час і місце  слухання  справи був  повідомлений  належним чином.

Відповідач у справі – Мелітопольська міська рада з апеляційною скаргою не погоджується. Повноважний представник у судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що розпорядження землями в місті і  визначення  розмірів та  доцільність використання  земельних  ділянок  за певним  цільовим  призначенням є  виключною  компетенцією  міської  ради. Вказує, що оскаржуваним рішенням  Мелітопольська  міська  рада не  порушила  прав   позивача, а  лише  висловила  свою  незгоду щодо  передачі  спірної  земельної  ділянки саме за  таким  цільовим  призначенням. На підставі викладеного, відповідач просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського  суду Запорізької області – без  змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           По закінченні судового засідання 15.07.2008 р. за згодою представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

               Згідно державного акту  на право  постійного користування  землею (із  змінами внесеними рішенням міськвиконкому № 268/27 від 30.07.1998 р.) ТОВ «Мелітополь-Автотранс» (позивачу у справі) надано у постійне  користування  для  розташування авто кранової дільниці  0,25 гектарів землі за адресою Каховське шосе у м. Мелітополі (арк. справи 10-12).

          05.11.2007 р. позивач  звернувся  із заявою  до  відповідача  про надання  йому в оренду земельної  ділянки площею 0,16 га.

          Розглянувши  заяву та надані  до  неї  документи  Мелітопольська міська  рада рішенням від 27.12.2007 р. № 1/14 «Про відмову»  відмовила  ТОВ «Мелітополь-Автотранс» в надані згоди на розроблення  проекту  землеустрою  щодо  відведення  земельної ділянки по Каховському шосе, 2 площею 0,17 га для  розміщення  та експлуатації  автотранспортного  підприємства (майданчик для відстою громадського  транспорту) у зв'язку з недоцільністю розширення  автотранспортного  підприємства під  розміщення  відстою  вантажного  автотранспорту  за рахунок земель загального  користування  (вулиці).

               Визнання неправомірним та скасування рішення Мелітопольскої міської ради № 1/14 від 27.12.2007 р. «Про відмову» було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що  не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

               Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

               Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає  правових підстав для задоволення позову.

            Аналіз  документів, які  містяться в матеріалах справи, норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дозволяє зробити висновок, що рішення  Мелітопольської  міської ради № 1/14 від 27.12.2007 р. про відмову в наданні  згоди на  розроблення  проекту землеустрою щодо відведення  земельних  ділянок прийняте в межах компетенції  та повноважень,  визначених  законом, що підтверджується наступним.   

               Статтями 13 і 41 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

              Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.  

          В силу ст.  80 ЗК України суб'єктами права  власності на землі  комунальної  власності є територіальні  громади, які реалізують  це  право безпосередньо або  через  органи місцевого  самоврядування.

          Згідно з ч. 1          ст. 319  ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається  своїм  майном  на  власний  розсуд.

              Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом.

              В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Згідно зі  ст. 12  ЗК України  до повноважень сільських, селищних, міських рад  у галузі земельних відносин  зокрема, належить  розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із  земель комунальної власності  відповідно до цього  Кодексу.

              Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

          У зв'язку з цим є безпідставним твердження  заявника про відсутність у  відповідача  повноважень на визначення  питання про доцільність відчудження об'єктів  комунальної  власності, зокрема земельних ділянок.

           Як  зазначалося  вище, 05.11.2007 р. позивач  звернувся  із заявою  до  відповідача  про надання  йому в оренду земельної  ділянки площею 0,16 га по Каховському шосе, 2 під розширення території автотранспортного підприємства.

          Мелітопольська  міська рада, розглянувши заяви фізичних  та юридичних  осіб рішенням від 27.12.2007 р. № 1/14  відмовила  ТОВ «Мелітополь-Автотранс» у  наданні  згоди на розроблення  проекту  землеустрою  щодо  відведення  земельної  ділянки по Каховському шосе, 2 площею 0,17 га з посилання на недоцільність розширення  автотранспортного  підприємства  під  розміщення  відстою вантажного автотранспорту  за рахунок земель загального користування (вулиці).

          Колегія суддів  вважає, що Мелітопольська міськрада прийнявши рішення  про відмову позивачу у  наданні  згоди на розроблення  проекту  землеустрою  щодо  відведення земельної  ділянки, відповідно до ст. 319  ЦК України на власний  розсуд  здійснювала  право  власності належної їй комунальної землі. Міська рада, врахувавши функціональне  призначення вказаної  земельної  ділянки, як  об'єкту  загального користування у сфері благоустрою населених  пунктів,  для  забезпечення  сприятливих  умов  життєдіяльності  людини на  засадах їх раціонального  використання  та охорони, з урахуванням вимог правил  благоустрою  території  населених  пунктів, місцевих  правил забудови тощо, висловила свою  незгоду  щодо передачі земельної  ділянки позивачу під розміщення  відстою  вантажного  автотранспорту, при цьому не  порушивши  його  прав.

          Крім того, вимога  позивача про зобов'язання Мелітопольську  міську  раду  надати ТОВ «Мелітополь-Автотранс»  згоду на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення  земельної  ділянки, площею 0,17 га для розміщення та експлуатації  автотранспортного підприємства (майданчик для відстою  громадського транспорту) під благоустрій, розташовану за адресою: Каховське шосе, 2, м. Мелітополь Запорізької області є неправомірною та  не ґрунтується на вимогах  закону з огляду на таке.

          Відповідно до ст. 152  ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

          Отже, покладення  на міську  раду  обов'язку надати згоду на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення  земельної  ділянки порушує права  ради  самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо надання  в користування земельної ділянки.

          Безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі є твердження позивача, що звернення суб'єкта  права з  клопотанням про  надання  згоди на розробку  проекту відведення  земельної  ділянки  є безумовною підставою для  отримання  такої згоди.  Частина 5 ст. 123 ЗК України зобов'язує  відповідну  районну  державну  адміністрацію або сільську, селищну,  міську ради розглянути клопотання у місячний строк і  дати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. В той же час, ч. 9 вказаної  норми передбачає право особи оскаржити в  судовому  порядку в установлений строк  відмову  органів  місцевого  самоврядування  або  органів виконавчої  влади  у  наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду.

          Не відповідає дійсності посилання позивача на те, що оскаржуваним  рішенням  відповідач  втрутився  у  господарську  діяльність підприємства. Із  змісту п. 1.3 оскаржуваного рішення вбачається, що міська  рада  визначила  недоцільність саме територіального розширення  автотранспортного  підприємства за рахунок земель  загального користування.             

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника.

     Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

П О С Т А Н О В И В:

               Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітополь-Автотранс», м. Мелітополь Запорізької області   залишити без задоволення.

               Рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2008 р. по справі                 № 11/131/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.