Рішення

від 23.11.2011 по справі 10/321-07/13-8/14-36/277-51/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/321-07/13-8/14-36/277-51/120 23.11.11

За позовом Державного підприємства Міністерства о борони України «Білоцерків ський військовий торг»

до 1) Міністерства об орони України

2) Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1

3) Державної акціонерної к омпанії «Національна мереж а аукціонних центрів»

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача 1 - Квартирно-експлуат аційний відділ міста Біла Це рква

про визнання недійсни м договору комісії в ч астині передачі приміщенн я на реалізацію приміщення м агазину та витребування і ма йна з чужого незаконного вол одіння

Судді Пригунова А.Б. (гол овуюча)

Чебикіна С.О.

Івченко А.М.

Представники: не з' яв ились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Го сподарського суду Київської області з вимогами про визна ння недійсним договору купів лі-продажу нежитлового примі щення № 74/192 від 23.03.2006 р. в частині п родажу приміщення магазину № 3 загальною площею 51, 3 кв.м.

Ухвалою Господарського су ду Київської області від 19.06.2007 р . порушено провадження у спра ві № 10/321-07.

Під час розгляду справи поз ивач змінив свої позовні вим оги та просив визнати недійс ним договір комісії від 11.08.2005 р. № 254/18-19, укладений між Міністерс твом оборони України та Державною акціонерною компанією «Національна мере жа аукціонних центрів», в час тині передачі на реалізацію приміщення магазину № 3 інвен таризаційний № 192, та визнати н едійсним договір купівлі-про дажу від 23.03.2006 р., укладений між Д ержавною акціонерною компан ією «Національна мережа аукц іонних центрів»та Фізичною о собою - підприємцем ОСОБА_1 в частині продажу приміщенн я магазину № З загальною площ ею 51,3 кв. м.

Ухвалою Господарського су ду Київської області від 14.08.2007 р . здійснено заміну неналежно го відповідача - Міністерств а оборони України Квартирно- експлуатаційного відділу на належного - Міністерство обо рони України.

Ухвалою Господарського су ду Київської області від 25.09.2007 р . залучено до участі у справі т ретьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча - Квартирно-експлуатацій ний відділ міста Біла Церква , та залучено до участі у справ і іншим відповідачем - Держав ну акціонерну компанію «Наці ональна мережа аукціонних це нтрів».

Рішенням Господарського с уду Київської області від 23.10.20 07 р. позовні вимоги Державног о підприємства Міністерства оборони України «Білоцеркі вський військовий торг» задо волено повністю, визнано нед ійсним договір комісії на ре алізацію нерухомого військо вого майна № 254/18-19 від 11.08.2005 р., укла дений між Міністерством обор они України та Державною акц іонерною компанією «Націона льна мережа аукціонних центр ів», в частині передачі Держа вній акціонерній компанії «Н аціональна мережа аукціонни х центрів»на реалізацію війс ькового нерухомого майна при міщення магазину № 3 (інв. № 192) за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним договір купівлі-п родажу від 23.03.2006р., укладений мі ж Державною акціонерною комп анією «Національна мережа ау кціонних центрів»та Фізично ю особою - підприємцем ОСОБ А_1, посвідчений 23.03.2006 р. приват ним нотаріусом Київського мі ського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій з а № 754, в частині продажу військ ового нерухомого майна примі щення магазину) № 3 (інв. № 192) за а дресою: АДРЕСА_1.

Постановою Київського між обласною апеляційного госпо дарською суду від 25.03.2008 р. рішен ня Господарського суду Київс ької області від 23.10.2007 р. у справ і № 10/321-07 скасовано та прийнято н ове рішення у справі, яким від мовлено позивачу у задоволен ні позову повністю.

Постановою Вищого господа рського суду України від 17.09.2008 р . рішення Господарського суд у Київської області від 23.10.2007 р. та постанову Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 25.03.2008 р. у сп раві № 10/321-07 скасовано, а справу передано на новий розгляд в і ншому складі суду до Господа рською суду Київської област і.

Під час нового розгляду спр ави позивач змінив позовні в имоги та просив суд визнати н едійсним договір комісії від 11.08.2005 р. № 254/18-19, укладений між Міні стерством оборони України та Державною акціонерною компа нією «Національна мережа аук ціонних центрів», в частині п ередачі на реалізацію приміщ ення магазину № 3, інвентариза ційний № 192; витребувати нерух оме майно, а саме будівлю мага зину № 3 інв. № 192 з чужого незако нного володіння Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1 на к ористь Державного підприємс тва Міністерства оборони Укр аїни «Білоцерківський війсь ковий торг».

Рішенням Господарського с уду Київської області від 09.02.20 09 р. позов задоволено повніст ю, визнано недійсним договір комісії на реалізацію нерух омого військового майна № 254/18-1 9 від 11.08.2005 р., укладений між Мініс терством оборони України та Державною акціонерною компа нією «Національна мережа аук ціонних центрів», в частині п ередачі Державній акціонерн ій компанії «Національна мер ежа аукціонних центрів»на ре алізацію військового нерухо мого майна приміщення магази ну № 3 (інв. № 192) за адресою: АДРЕ СА_1; витребувано нерухоме м айно, а саме будівлю магазину № 3 інв. № 192, який належить на пра ві господарського відання Де ржавному підприємству Мініс терства оборони України «Біл оцерківський військовий тор г»з чужого незаконного волод іння Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_1 на користь Дер жавного підприємства Мініст ерства оборони України «Біло церківський військовий торг ».

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 10.06.2009 р. ріш ення Господарського суду Киї вської області від 09.02.2009 р. спра ві № 10/321-07/13-08 залишено без змін.

Постановою Вищою господар ського суду України від 22.09.2009 р. рішення Господарською суду Київської області від 09.02.2009 р. т а постанову Київського міжоб ласного апеляційного господ арського суду від 10.06.2009 р. у спра ві № 10/321-07/13-08 скасовано, а справу п ередано на новий розгляд в ін шому складі суду до Господар ського суду Київської област і.

Ухвалою Господарського су ду Київської області від 14.01.2010 р . прийнято до провадження спр аву № 10/321-07/13-08 та присвоєно їй ном ер № 10/321 -07/13-08/14.

Ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 11.03.2010р. відмовлено в п орушенні касаційного провад ження з перегляду постанови Вищого господарського суду У країни від 22.09.2009р. у справі № 10/321-07/1 3-08.

Ухвалою Господарського су ду Київської області від 28.07.2010р . справу №10/321-07/13-08/14 на підставі ст . ст. 16, 17 Господарського процес уального кодексу України, пе редано за підсудністю до Гос подарського суду міста Києва .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 09.08.2010 р. судде ю Трофименко Т.Ю. справу № 10/321-07/13- 08/14 прийнято до свого провадже ння та присвоєний їй № 10/321-07/13-08/14-36/2 77.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 29.09.2010 р. у поз ові відмовлено повністю.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 15.12.2010 р. рішення Господар ського суду міста Києва від 29. 09.2010 р. у справі № 10/321-07/13-08/14-36/277 залишен о без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 07.04.2011 р . рішення Господарського суд у міста Києва від 29.09.2010 р. у справ і № 10/321-07/13-08/14-36/277 та постанову Київс ького апеляційного господар ського суду від 15.12.2010 р. скасова но, справу № 10/321-07/13-08/14-36/277 передано н а новий розгляд до господарс ького суду першої інстанції.

14.04.2011 р. матеріали справи № 10/321-07/ 13-08/14-36/277 надійшли до Господарськ ого суду міста Києва та згідн о автоматизованої системи до кументообігу передані на роз гляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 20.04.2011 р. судде ю Пригуновою А.Б. справу № 10/321-07/13- 08/14-36/277 прийнято до свого провад ження, присвоєно їй № 10/321-07/13-08/14-36/277-5 1/120 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2011 р. з а участю представників сторі н та третьої особи.

Розгляд справи переносивс я через нез' явлення у судов е засідання повноважних пред ставників відповідачів та тр етьої особи та неналежне вик онання учасниками проваджен ня у справі вимог суду.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 29.06.2011 р. призн ачено колегіальний розгляд с прави № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 у складі трь ох суддів.

Розпорядженням Голови Гос подарського суду міста Києва від 29.06.2011 р. визначено склад суд у для розгляду справи № 10/321-07/13-08/14- 36/277-51/120 - суддя Пригунова А.Б. (го ловуюча), Гулевець О.В. та Ломака В.С.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 04.07.2011 р. суддя ми Пригуновою А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Ломака В.С. справу № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 прийн ято до свого провадження, при значено її до розгляду у судо вому засіданні на 20.07.2011 р. за уча стю представників сторін та третьої особи.

Розпорядженням Голови Гос подарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. справу № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 пе редано на розгляд колегії су ддів Пригунова А.Б. (головуюча ), Гулевець О.В. та Івченк о А.М.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 05.09.2011 р. справ у № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (го ловуюча), Гулевець О.В. та Івченко А.М. прийнято до сво го провадження.

Розпорядженням Голови Гос подарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. у зв?язку з перебуван ням суді Гулевець О.В. у ві дпустці справу № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 пе редано на розгляд колегії су ддів: суддя Пригунова А.Б. (гол овуюча), Чебикіна С.О. та Івченко А.М.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 03.10.2011 р. справ у № 10/321-07/13-08/14-36/277-51/120 колегією суддів у складі: суддя Пригунова А.Б. (головуюча), Чебикіна С.О. т а Івченко А.М. прийнято до свого провадження.

У дане судове засідання пре дставники сторін та третьої особи не з' явились, про пова жні причини неявки суд не пов ідомили.

Приймаючи до уваги, що учасн ики провадження у справі бул и належним чином повідомлені про дату та час судового засі дання, враховуючи, що матеріа ли справи містять достатньо документів для розгляду спра ви по суті, суд вважає, що неяв ка у судове засідання предст авників сторін та третьої ос оби не є перешкодою для прийн яття рішення у даній справі.

Судове рішення у даній спра ві прийнято у нарадчій кімна ті за результатами оцінки до казів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 23.11.2011 р. в ідповідно до ст. 85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни судом проголошено вст упну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, Господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Мі ністра оборони України «Про створення Державного підпри ємства Міністерства оборони України «Білоцерківський ві йськовий торг»від 20.02.2001 р. № 53 на основних фондах, обігових ко штах та інших цінностях Держ авного підприємства Міністе рства оборони України «Управ ління торгівлі Північного оп еративного командування», за кріплених за філіалом № 24 «Бі лоцерківський військовий то рг», який виділявся з підприє мства за роздільним актом (ба лансом), створено Державне пі дприємство Міністерства обо рони України «Білоцерківськ ий військовий торг»із закріп ленням за новоствореним підп риємством вищевказаного май на, коштів та цінностей на пра ві повного господарського ві дання.

За актом прийому-передачі б удівлі-магазину № 3 від 25.05.2001 р. Б ілоцерківська квартирно-екс плуатаційна частина на підст аві рішення Міністра оборони України від 15.07.2000 р. передала на баланс військового торгу № 65 9 будівлю магазину № 3 (за генпл аном № 192) військового містечк а № 74, міста Біла Церква.

За актом прийому-передачі в ід 06.07.2001 р. на підставі наказу Мі ністра оборони України № 53 від 20.02.2001 р. «Про створення Державн ого підприємство Міністерст ва оборони України «Білоцерк івський військовий торг»поз ивачу передано основні фонди , обігові засоби, інші матеріа льні цінності, майнові права та обов' язки Державного пі дприємства Міністерства обо рони України «Військовий тор г № 659», який є правонаступнико м філіалу № 24 Державного підпр иємства Міністерства оборон и України «Управління торгів лі Північного оперативного к омандування»Державному під приємству Міністерства обор они України «Білоцерківськи й військовий торг».

Рішенням засідання Кабіне ту Міністрів України від 08.06.2005 р ., яке оформлено протоколом № 27, затверджено додатковий пер елік № 3 нерухомого військово го майна Збройних Сил Україн и, яке може бути відчужено від повідно до розпорядження Каб інету Міністрів України від 28.07.2004 № 518-р, до якого, зокрема, вкл ючено службове приміщення бу дівлі № 192.

11.08.2005 р. між Державною акціон ерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" т а Міністерство оборони Украї ни укладено договір комісії на реалізацію нерухомого вій ськового майна № 254/18-19, за умовам и якого відповідач 1 доручив в ідповідачу 3 реалізувати від свого імені, в інтересах Міні стерства оборони України та за рахунок останнього на кон курентних засадах військове нерухоме майно: будівлі № 190 (ш таб), загальною площею 754 м2, № 192 ( службове приміщення), загаль ною площею 320 м2, № 178 (сховище), за гальною площею 930 м2, № 183 (сховищ е), загальною площею 1761 м2, № 186 (сх овище), загальною площею 2366 м2, № 40 (сховище), загальною площею 1 400 м2, № 45 (сховище), загальною пло щею 854 м2, № 46 (сховище), загальною площею 930 м2, № 47 (сховище), загаль ною площею 930 м2, № 48 (сховище), заг альною площею 930 м2, № 188 (сховище ), загальною площею 320 м2, № 181 (нав іс), загальною площею 145 м2, № 199 (с ховище), загальною площею 972 м2, № 198 (пункт технічного обслуго вування та ремонту), загально ю площею 790 м2, № 43 (пункт технічн ого обслуговування та ремонт у), загальною площею 180 м2, № 44 (сар ай-насосна), загальною площею 8 м2, № 42 (автозаправна станція), загальною площею 15 м2, військо вого містечка № 74 за адресою: АДРЕСА_1.

Додатковою угодою від 10.01.2006 р . про зміну договору комісії н а реалізацію нерухомого війс ькового майна № 254/18-19 від 11.08.2005 р. ст орони погодили, що аукціон пр оводиться за участі офіційно го (узгодженого) представник а Міністерства оборони Украї ни.

16.03.2006 р. Державною акціонерно ю компанією "Національна мер ежа аукціонних центрів" пров едено аукціон з продажу війс ькового нерухомого майна, пе реможцем якого визнано Фізич ну особу - підприємця ОСОБА _1, яка запропонувала найвищ у ціну - 1 693 896, 00 грн., про що склад ено протоколом № 1 від 16.03.2006 р.

Серед іншого, до складу майн а увійшло службове приміщенн я № 192 загальною площею 480, 1 кв.м. в ійськового містечка № 74 за ад ресою: АДРЕСА_1.

Відомостей щодо оскарженн я учасниками аукціону його р езультатів та порядку його п роведення суду не надано.

23.03.2006 р. між Державною акціоне рною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" т а Фізичною особою-підприємце м ОСОБА_1 на підставі прот околу № 1 проведення аукціону з продажу військового нерух омого майна від 16.03.2006 р. укладен о договір купівлі-продажу не жилих приміщень по АДРЕСА_1 .

За актом прийому - передачі нерухомого майна Збройних Си л України від 25.04.2006 р. викуплене за договором купівлі-продаж у майно від 23.03.2006 р. в т.ч. приміще ння магазину № 33 (інв. 192) за адрес ою: АДРЕСА_1, передано Фізи чній особі-підприємцю ОСОБ А_1

Також у вищевказаному акті зазначається, що Фізичною ос обою-підприємцем ОСОБА_1 с плачено вартість проданого з а договором купівлі-продажу майна від 23.03.2006 р. у сумі 1 693 896, 00 грн .

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач стверджує, що будівл я магазину № 3 (за генпланом № 192 ) є загальнодержавною власні стю та закріплена за Державн им підприємством Міністерст ва оборони України «Білоцерк івський військовий торг»на п раві повного господарського відання та його відчуження в якості військового майна є п ротизаконним, а тому, на думку позивача, договір комісії ві д 11.08.2005 р. № 254/18-19 підлягає визнанню недійсним в частині передач і на реалізацію приміщення м агазину № 3 (за генпланом № 192), а с аме приміщення має бути витр ебувано з чужого незаконного володіння.

Оцінюючи подані докази та н аведені обґрунтування за сво їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об' єктивному роз гляді в судовому засіданні в сіх обставин справи в їх суку пності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задово ленню, виходячи з наступного .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господ арського процесуального код ексу України доказами у спра ві є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Відповідно до ст. 92 Конститу ції України виключно законам и України визначається право вий режим власності.

Згідно зі ст. 117 Конституції У країни Кабінет Міністрів Укр аїни здійснює управління об' єктами державної власності в ідповідно до закону.

Згідно зі ст. 133 Господарсько го кодексу України основу пр авового режиму майна суб'єкт ів господарювання, на якій ба зується їх господарська діял ьність, становлять право вла сності та інші речові права - п раво господарського відання , право оперативного управлі ння. Майно суб'єктів господар ювання може бути закріплено на іншому праві відповідно д о умов договору з власником м айна.

Відповідно до положень ст. 1 0 Закону України «Про Збройні Сили України»забезпечення о кремих видів діяльності Збро йних Сил України може провод итися державними підприємст вами, що створюються у встано вленому порядку Міністерств ом оборони України.

Згідно зі ст. 14 Закону Україн и «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України можуть здійснювати господарську ді яльність згідно із законом. З емля, води, інші природні ресу рси, а також майно, закріплені за військовими частинами, ві йськовими навчальними закла дами, установами та організа ціями Збройних Сил України, є державною власністю, належа ть їм на праві оперативного у правління та звільняються ві д сплати усіх видів податків відповідно до законів з пита нь оподаткування. Особливост і правового режиму майна Збр ойних Сил України визначають ся відповідним законом.

Правовий режим майна, закрі пленого за військовими части нами, закладами, установами т а організаціями Збройних Сил України, і повноваження орга нів військового управління т а посадових осіб щодо управл іння цим майном визначається Законом України «Про правов ий режим майна у Збройних Сил ах України».

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про правовий режим ма йна у Збройних Силах України »військове майно - це державн е майно, закріплене за військ овими частинами, закладами, у становами та організаціями З бройних Сил України. До війсь кового майна належать будинк и, споруди, передавальні прис трої, всі види озброєння, бойо ва та інша техніка, боєприпас и, пально-мастильні матеріал и, продовольство, технічне, ае родромне, шкіперське, речове , культурно-просвітницьке, ме дичне, ветеринарне, побутове , хімічне, інженерне майно, май но зв'язку тощо.

У відповідності до ст. 2 Зако ну України «Про правовий реж им майна у Збройних Силах Укр аїни»прийняття рішень вилуч ення і передачі військового майна до сфери управління це нтральних або місцевих орган ів виконавчої влади, інших ор ганів, уповноважених управля ти державним майном, самовря дним установам і організація м та у комунальну власність т ериторіальних громад сіл, се лищ, міст або у їх спільну влас ність належить до компетенці ї Кабінету Міністрів України . Міністерство оборони Украї ни як центральний орган упра вління Збройних Сил України здійснює відповідно до закон у управління військовим майн ом, у тому числі закріплює вій ськове майно за військовими частинами (у разі їх формуван ня, переформування), приймає р ішення щодо перерозподілу ць ого майна між військовими ча стинами Збройних Сил України , в тому числі у разі їх розфор мування.

Статтею 3 Закону України «Пр о правовий режим майна у Збро йних Силах України»визначен о, що військове майно закріпл юється за військовими частин ами Збройних Сил України на п раві оперативного управлінн я. З моменту надходження майн а до Збройних Сил України і за кріплення його за військовою частиною Збройних Сил Украї ни воно набуває статусу війс ькового майна. Військові час тини використовують закріпл ене за ними військове майно л ише за його цільовим та функц іональним призначенням. Облі к, інвентаризація, зберіганн я, списання, використання та п ередача військового майна зд ійснюються у спеціальному по рядку, що визначається Кабін етом Міністрів України.

Як встановлено судом, наказ ом Міністра оборони України від 20.02.2001 р. № 53 спірне майно закр іплено за Державним підприєм ством Міністерства оборони У країни «Білоцерківський ві йськовий торг»на праві повно го господарського відання та передано останньому за акто м від 06.07.2001 р.

Відповідно до ст. 136 Господар ського кодексу України право господарського відання є ре човим правом суб'єкта підпри ємництва, який володіє, корис тується і розпоряджається ма йном, закріпленим за ним вл асником (уповноваженим ним о рганом), з обмеженням право мочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодо ю власника у випадках, передб ачених цим Кодексом та іншим и законами. Власник майна, зак ріпленого на праві господарс ького відання за суб'єктом пі дприємництва, здійснює контр оль за використанням та збер еженням належного йому майна безпосередньо або через упо вноважений ним орган, не втру чаючись в оперативно-господа рську діяльність підприємст ва.

Таким чином, Держава Україн а, як власник спірного майна, в особі Кабінету Міністрів Ук раїни, який, в свою чергу, деле гував функції власника Мініс терству Оборони України, зак ріпила з позивачем спірне ма йно на праві повного господа рського відання.

Разом з тим, у зв' язку із за кріпленням вищевказаного ма йна за Державним підприємств ом Міністерства оборони Укра їни «Білоцерківський військ овий торг»на праві повного г осподарського відання, воно не вибуло із володіння держа ви.

Крім того, у чинному законод австві відсутні норми, які б п ередбачали зміну статусу вій ськового майна у зв' язку з й ого передачею у господарське відання державного підприєм ства.

При цьому, у суду відсутні в ідомості щодо прийняття упов новаженими органами рішень п ро зміну статусу спірного ма йна.

З огляду на вищевикладене, с уд дійшов висновку, що переда ча спірного майна на баланс Д ержавного підприємства Міні стерства оборони України «Б ілоцерківський військовий т орг»не тягне за собою втрату ним статусу військового.

Також суд відзначає, що пере бування майна на балансі та у повному господарському віда нні не є ознакою, за якою визна чається право власності на т аке майно іншим суб'єктом гос подарювання.

Баланс підприємства (орган ізації) є формою бухгалтерсь кого обліку, визначення скла ду і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на ко нкретну дату. Баланс не визна чає підстав знаходження майн а у власності (володінні) підп риємства. Що ж до права держав ної власності, то незалежно в ід того, на балансі якого держ авного підприємства знаходи ться майно, воно не втрачає ст атусу державної власності.

Зазначена позиція викладе на також у роз'ясненнях прези дії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 р. № 02-I 5/225 „Про де які питання практики вирішен ня спорів, пов'язаних з судови м захистом права державної в ласності" та у постанові Вищо го господарського суду Украї ни № 40/268-3/131 від 14.01.2010 р.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про правовий режим ма йна у Збройних Силах України »рішення про відчуження війс ькового майна, що є придатним для подальшого використання , але не знаходить застосуван ня у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових ком плексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Мініс трів України за поданням Мін істерства оборони України.

Постановою Кабінету Мініс трів України № 1919 від 28.12.2000 р. затв ерджено Положення про поряд ок відчуження та реалізації військового майна Збройних С ил у пункті 2 якого зазначаєть ся, що відчуження військовог о майна - вилучення військово го майна із Збройних Сил у рез ультаті його реалізації чере з уповноважені підприємства (організації)

Також пунктом 2 вказаного по ложення визначено, що реаліз ація військового майна - госп одарська операція, що здійсн юється уповноваженим підпри ємством (організацією) згідн о з договорами купівлі-прода жу, міни, поставки та іншими ци вільно-правовими договорами , які передбачають передачу п рав власності на військове м айно іншим юридичним або фіз ичним особам на платній або к омпенсаційній основі;

Рішення про відчуження вій ськового майна, згідно пункт у 6 вказаного Положення, прийм ає Кабінет Міністрів України за пропозицією Міноборони п огодженою з Мінекономіки із затвердженням переліку тако го майна.

Крім того, постановою Кабін ету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002 р. затверджено Порядок ви лучення і передачі майна Збр ойних Сил, у якому зазначаєть ся, що вилучення військового майна з оперативного управл іння військових частин - це пр ийняття Міноборони рішення щ одо безоплатної передачі йог о до сфери управління органі в, уповноважених управляти д ержавним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність тери торіальних громад сіл, селищ , міст або у їх спільну власніс ть

Отже, Міністерство оборони України, як центральний орга н управління Збройних Сил Ук раїни, здійснює з дозволу Каб інету Міністрів України упра вління військовим майном. Мі ністерство оборони України б ез дозволу Кабінету Міністрі в України тільки закріплює в ійськове майно за військовим и частинами у разі їх формува ння, переформування та розфо рмування, а також приймає ріш ення щодо перерозподілу цьог о майна між військовими част инами Збройних Сил України.

Відповідно до статуту Держ авного підприємства Міністе рства оборони України «Білоц ерківський військовий торг» останнє засноване на державн ій власності та підпорядкова не Міністерству оборони Укра їни.

Відповідно до п. 4. 2. статуту Д ержавного підприємства Міні стерства оборони України «Бі лоцерківський військовий то рг»майно підприємства є держ авною власністю і закріплюєт ься за ним на праві повного го сподарського відання, здійсн юючи яке підприємство володі є, користується і розпоряджа ється зазначеним майном на с вій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечат ь чинному законодавству Укра їни та цьому статуту.

Згідно з п. 4.4. статуту Держав ного підприємства Міністерс тва оборони України «Білоцер ківський військовий торг»ві дчуження засобів виробництв а, що є державною власністю і з акріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управлінням майно м у порядку, встановленому чи нним законодавством України .

Спірне майно рішенням Кабі нету Міністрів України від 08.0 6.2005 р., яке оформлено протоколо м № 27, включено до переліку вій ськового майна Збройних Сил України, яке може бути відчуж ено відповідно до розпорядже ння Кабінету Міністрів Украї ни від 28.07.2004 № 518-р.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що включення спір ного майна до переліку війсь кового майна, яке підлягає ві дчуженню є реалізацією Кабін етом Міністрів України повно важень щодо розпорядження де ржавним майном.

Також суд вважає за необхід не відзначити, що рішенням Ка бінету Міністрів України від 08.06.2005 р. на реалізацію передано службове приміщення № 192 зага льною площею 320, 0 кв.м., про що заз начено, зокрема, в договорі ко місії на реалізацію нерухомо го військового майна № 254/18-19 від 11.08.2005 р., в той час як за договоро м купівлі-продажу від 23.03.2006 р. пр одано приміщення № 192 загально ю площею 480, 1 кв.м.

Разом з тим, позивач оспорює договір комісії на реалізац ію нерухомого військового ма йна № 254/18-19 від 11.08.2005 р. в частині пе редачі на відчуження нерухом ого майна - будівлі магазину № 3 інв. № 192, а відтак - суд розгл ядає вимоги позивача в межах заявлених ним вимог та навед ених ним підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент укла дення оспорюваного договору , нежитлові приміщення у міст і Біла Церква, Київської обл., вул. Січневий прорив на час пр одажу належала Державі Украї на в особі Верховної Ради Укр аїни, що підтверджується Сві доцтвом про право власності серії САА № 008986, виданого 07.08.2005 р. Б ілоцерківським управлінням житлово-комунального господ арства на підставі рішення В иконавчого комітету Білоцер ківської міської ради № 283 від 22.07.2005 року.

Крім того, право власності н а нежитлові приміщення у міс ті Біла Церква, Київської обл ., вул. Січневий прорив, зокрем а, приміщення № 192, зареєстрова но в Білоцерківському міжміс ькому бюро технічної інвента ризації за №11642257, про що зроблен о запис № 792 в реєстрі № 14.

При цьому, суд відзначає, що позивачем не надано суду док азів, що приміщення магазину № 3 (інв.192) площею 51,3 кв.м. є окремо ю будівлею, а відтак - суд дій шов висновку, що останнє вход ить до приміщення побутового корпусу № 192.

Таким чином, наведене свідч ить, що станом на момент уклад ення оспорюваного договору п озивач не був власником прим іщення магазину № (інв.192) площ ею 51,3 кв.м., а використовував йо го з дозволу власника - Держав и Україна, що делегувала свої повноваження на управління майном Кабінету Міністрів Ук раїни в силу п. 5 ст. 116, ст. 117 Конст итуції України.

Таким чином, Кабінет Мініст рів України через Міністерст во Оборони України здійснюва в управління державним майно м військового містечка № 274 в м істі Біла Церква, а після його розформування, у відповідно сті до ч.2 ст. 6 Закону України «П ро правовий режим майна у Збр ойних Силах України»було при йнято рішення про його відчу ження.

Саттею 203 Цивільного кодекс у України встановлено загаль ні вимоги, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину, зокрема:

- зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним;

- правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Відповідно до роз' ясненн я Вищого арбітражного суду У країни «Про деякі питання пр актики вирішення спорів, пов 'язаних з визнанням угод неді йсними»від 12.03.1999 р. № 02-5/111, вирішую чи спори про визнання угод не дійсними, господарський суд повинен встановити наявніст ь тих обставин, з якими закон п ов'язує визнання угод недійс ними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідні сть змісту угод вимогам зако ну; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкр етно полягає неправомірніст ь дій сторони та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову п рактику розгляду цивільних с прав про визнання правочинів недійсними»зміст правочину не може суперечити Цивільно му кодексу України, іншим зак онам України, які приймаютьс я відповідно до Конституції України та Цивільного кодекс у України, міжнародним догов орам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента Ук раїни, постановам Кабінету М іністрів України, актам інши х органів державної влади Ук раїни, органів влади Автоном ної Республіки Крим у випадк ах і в межах, встановлених Кон ституцією України та законом , а також моральним засадам су спільства. Зміст правочину н е повинен суперечити положен ням також інших, крім актів ци вільного законодавства, норм ативно-правових актів, прийн ятих відповідно до Конституц ії України.

Тож, відповідно до положень чинного законодавства Украї ни, визнання правочину недій сним ставиться в залежність від його відповідності вимог ам чинного законодавства та актам органів державної влад и.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

З урахуванням вищенаведен их обставин, суд дійшов висно вку про відсутність обставин , з якими закон пов' язує неді йсність правочину, а відтак - вимоги позивача про визнання недійсним договору комісії від 11.08.2005 р. № 254/18-19, укладеного між Міністерством оборони Украї ни та Державною акціонерною компанією «Національна мере жа аукціонних центрів», в час тині передачі на реалізацію приміщення магазину № 3, інвен таризаційний № 192.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивіль ного кодексу України правом власності є право особи на рі ч (майно), яке вона здійснює ві дповідно до закону за своєю в олею, незалежно від волі інши х осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного к одексу України власникові на лежать права володіння, кори стування та розпоряджання св оїм майном.

У відповідності до ст. 319 Циві льного кодексу України власн ик володіє, користується, роз поряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 Цивільно го кодексу України право вла сності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позба влений цього права чи обмеже ний у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 Цивільно го кодексу України власни к має право витребувати св оє майно від особи, яка незако нно, без відповідної правово ї підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту п рава власності застосовуєть ся в тому випадку, коли власни к фактично позбавлений можли вості володіти й користувати ся належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Позивачем за вказаним позо вом може бути неволодіючий в ласник (фізичні і юридичні ос оби, держава і територіальні громади в особі уповноважен их ними органів) та підставою позову є обставини, які підтв ерджують правомірність вимо г позивача про повернення йо му майна з чужого незаконног о володіння (це факти, що пі дтверджують право власності на витребуване майно, вибу ття його з володіння позивач а, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та і нші обставини становлять пре дмет доказування.

Як встановлено п. 6.1. Тимчасов ого положення про порядок ре єстрації прав власності на н ерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиці ї України від 07.02.2011 р. оформленн я права власності на об'єкти н ерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про прав о власності.

За таких обставин, доказом н а підтвердження прав власнос ті на об' єкт нерухомого май на є відповідне свідоцтво пр о право власності.

Разом з тим, позивачем не на дано суду доказів на підтвер дження наявності у позивача права власності на приміщенн я магазину № 3, інвентаризацій ний № 192 в місті Біла Церква, Киї вської обл., вул. Січневий про рив.

Відповідно до ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи (у тому числі інозе мні), громадяни, які здійснюют ь підприємницьку діяльність без створення юридичної осо би і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підп риємницької діяльності, мают ь право звертатися до господ арського суду згідно з встан овленою підвідомчістю госпо дарських справ за захистом с воїх порушених або оспорюван их прав і охоронюваних закон ом інтересів, а також для вжит тя передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запо бігання правопорушенням.

Підсумовуючи вищевикладен е, суд дійшов висновку про від сутність порушення прав та о хоронюваних законом інтерес ів Державного підприємства М іністерства оборони України «Білоцерківський військов ий торг».

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку про необґрунт ованість позовних вимог та в ідмовляє у задоволенні позов у повністю.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, Господарський суд м іста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову від мовити повністю..

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Судді: Пригунова А.Б. (голов уюча)

Чебикі на С.О.

Івченко А.М.

Повне рішення складено: 28.11.2011 р.