Рішення

від 28.11.2011 по справі 55/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

55/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  55/261

28.11.11

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

За участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 48 672,20 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –не з'явився.

від Відповідача  –  не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення  заборгованості у розмірі 48 672,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань  внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 13.07.2011р.

04.07.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Довідку Головного міжрегіонального управління статистики станом на 15.06.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння розрахунків станом на 01.07.2011р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

04.07.2011р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.07.2011р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 13.07.2011р. представник Відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 27.07.2011р.

В судове засідання призначене на 27.07.2011р. представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011р. провадження у справі № 55/261 зупинено до прийняття рішення у справі № 38/212 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авекс-пром»про визнання факту отримання товару за договором № 2011/11 від 13.01.2011р. та зобов'язання підписати акт приймання-передачі товару за договором № 2011/11 від 13.01.2011р.

15.11.2011р. від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з доказами усунення обставин, які зумовили зупинення провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011р. провадження у справі № 55/261 було поновлено, розгляд справи призначено на 28.11.2011р.

В судове засідання 28.11.2011р. представник Позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання судової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом надсилання судової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Стронгами клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Зважаючи на достатність представлених документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ»(Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш»(Продавець) був укладений Договір поставки запчастин від 13.01.2011р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, за даним Договором Продавець зобов'язується передати у власність покупцю а покупець зобов'язується оплатити та прийняти Гідромолот у кількості 1 шт. (далі - товар).

Згідно до п.1.2 Договору, вартість договору складає 40 000, 00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 6666,67 грн.

Як вбачається з п.2.1.1 Договору, до  зобов'язань Продавця належить на протязі трьох днів після здійснення Покупцем 100% передплати Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар.

Відповідно до п.2.2.1 Договору, до зобов'язань Покупця належить зобов'язання сплатити вартість Товару відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, вартість Товару сплачується Покупцем шляхом передоплати у розмірі 100% що становить 40 000,00грн. в т.ч. ПДВ у сумі 6666,67грн.

Як вбачається з п.4.4 Договору право власності на Товар переходить із моменту передачі товару Покупцеві, що підтверджується актом-прийому передачі та іншими первинними документами, що підтверджують прийняття Товару Покупцем.

Відповідно до п.5.2 Договору, у випадку затримки поставки товару Продавець на вимогу Покупця зобов'язується сплатити останньому неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, від вартості не поставленого в строк Товару.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами й діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. (п.8.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем 14.01.2011р. було здійснено оплату на умовах передоплати згідно п.3.2 Договору у розмірі 40 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.01.2011р. та оплату у розмірі 4 982,00 грн. за монтаж згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-01/025 від 27.01.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 08.02.2011р., які містяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору, Відповідач не здійснив поставку оплаченого товару, у строки встановлені п.2.1.1 Договору.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією (листом-вимогою) від 30.03.2011р., відповідно до якого вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача суму передоплати за Договором у розмірі за Договором у розмірі 44 982,00грн. протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту вручення вимоги.

Вимогу отримано Відповідачем 30.03.2011р., про що свідчить підпис працівника Відповідача на листі.

У зв'язку з тим, що Відповідач не надав відповіді на вимогу та не перерахував грошові кошти, Позивачем 05.04.2011 р. було направлено Відповідачу Претензію на юридичну та фактичну адреси Відповідача, про що свідчать документи відділення зв'язку.

У відповідь на претензію Відповідач направив Позивачу лист-вимогу з щодо підписання Акту приймання-передачі, яка датована 27.04.2011р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору Позивачем 14.01.2011р. було здійснено оплату на умовах передоплати згідно п.3.2 Договору у розмірі 40 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.01.2011р. та оплату у розмірі 4 982,00 грн. за монтаж згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-01/025 від 27.01.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 08.02.2011р., які містяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору, Відповідач не здійснив поставку оплаченого товару.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією (листом-вимогою) від 30.03.2011р., відповідно до якого вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача суму передоплати за Договором у розмірі за Договором у розмірі 44 982,00грн. протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту вручення вимоги.

Вимогу отримано Відповідачем 30.03.2011р., про що свідчить підпис працівника Відповідача на листі.

У зв'язку з тим, що Відповідач не надав відповіді на вимогу та не перерахував грошові кошти, Позивачем 05.04.2011 р. було направлено Відповідачу Претензію на юридичну та фактичну адреси Відповідача, про що свідчать документи відділення зв'язку.

У відповідь на претензію Відповідач направив Позивачу лист-вимогу з щодо підписання Акту приймання-передачі, яка датована 27.04.2011р., проте грошові кошти не повернув.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Судом встановлено, що Відповідач не надав доказів виконання свого обов'язку за Договором від 13.01.2011р. щодо поставки товару.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення грошової суми (попередньої оплати) у розмірі 44 982,97 грн. у відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості (не поверненя попередньої оплати) перед Позивачем, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 44 982 ,97 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 371,10 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок  інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 539,78 грн. за період який визначений Позивачем з лютого 2011р. по квітень 2011р. не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 539,78 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення поставки сформульована безпосередньо у п. 5.2. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення строків поставки  Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, суд керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, здійснивши арифметичних розрахунок  в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1 852,88 грн.

Суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 926,44грн., оскільки одночасне стягнення судом з Відповідача процентів за користування чужими коштами та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, є безпідставним.

При цьому суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими коштами задоволенню не підлягають оскільки розмір процентів за користування безпідставно одержаними грошовими коштами законодавством не встановлений, доказів встановлення його сторонами в договорі або в інший спосіб Позивачем не надано, а посилання на приписи ст. 1048 ЦК України є безпідставними, оскільки зазначена стаття регулює відносини позики, а вони не є подібними за змістом правовідносинам, які виникають з договорів поставки, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування аналогії закону відповідно до статті 8 ЦК України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ», м.Київ задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш», м.Київ, ідентифікаційний код 37164669 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ», м.Київ, ідентифікаційний код 37119857, основну суму боргу у розмірі 44 982,00 грн., 1 852,88 грн. пені, 3% у розмірі –371,10 грн. та інфляційні нарахування у розмірі –539,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог –відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Будшляхмаш», м.Київ, ідентифікаційний код 37164669 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕКС-ПРОМ», м.Київ, ідентифікаційний код 37119857 державне мито в розмірі 477,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 05.12.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                          Н.І. Ягічева