Рішення

від 04.08.2008 по справі 35/119-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/119-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.08р.

Справа № 35/119-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКарго",      м. Київ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЄМЄНТАЛЬ Б'ЮТІ КОНСЕПТ",

                     м. Дніпропетровськ

про                стягнення 33 130, 22 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Данилова Л.А., представник, дов. від 01.07.2008р.

відвідповідача - Литвин Ю.С., представник, дов. від 25.06.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

  Позивач просить стягнути з Відповідача суму боргу 33130,22 грн.  Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору №1/8 від 01.01.2006р. транспортного експедирування надавав Відповідачу послуги щодо організації перевезень його вантажів авіаційним транспортом та в грудні 2007р. організував два перевезення згідно авіанакладних №235-56035884 та № 187-00391252, про виконання яких сторонами складено акти № ОУ-0000680 від 25.12.2007р. та № 04-0000710 від 28.12.2007р. Вказує також, що за спірні перевезення сплатив авіаперевізнику 25 290,79 грн, а Відповідач до цього часу не виконав зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг. Вважає, що в зв'язку з цим Відповідач повинен сплатити пеню, інфляційні втрати та 3% річних згідно розрахунку.

 Відповідно до заяви №552 від 25.07.2008р. позивач збільшив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції –33 060,86 грн, пеню –2 953,95 грн, 3% річних –486,88 грн, додаткові витрати понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи –10000,00 грн, з тих же підстав та посилаючись додатково на договір про надання юридичних послуг від 01.07.2008р.

В поясненнях до позову позивач наводить перелік експедиторських послуг, що були надані відповідачу; різниці між сплаченими ним авіапере-візнику сумами та тими, які позивач виставляв в рахунках відповідачу, пояснює зміною курсу гривні до ЕВРО; вважає, що договір був чинним в спірний період, оскільки позивач виконував, а відповідач приймав його послуги на протязі 2007р.; стверджує, що його ціна за послуги є нижчою за ту, що пропонує ринок ідентичних послуг, посилаючись на листи-відповіді інших перевізників.

Представник позивача заявив клопотання, в якому просить стягнути з відповідача в доход держави штраф за ненадання відповіді на його претензію.

       Клопотання судом відхилено з огляду на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. використання досудових процедур врегулювання спорів  є правом, а не обов'язком сторін.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне: сторонами не узгоджена істотна умова - ціна на послуги, яка відповідно до умов п. 2.4 та 7.2 договору узгоджується сторонами шляхом виставлення рахунків-фактур. Стверджує, що Позивач такі рахунки йому не надавав, отже ціна на послуги є непогодженою, а, як наслідок цього, договір №1/8 від 01.08.2006 р. - неукладеним та таким, що не може породжувати прав та обов'язків сторін. Вважає, що спірні послуги надані за межами строку дії договору, який відповідно до п. 12.1. договору встановлено до 01.01.2007 р. та права і обов'язки сторін відносно спірних перевезень не можуть регулюватися умовами цього договору. Вважає, що нарахування пені є необгрунтованим, оскільки сторони в договорі не визначили конкретний її розмір. З огляду на свої доводи просить в позові відмовити. Додаткові вимоги позивача також не визнає та заявив клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку з ненаданням позивачем доказів, витребуваних судом.

Дане клопотання судом відхилено, оскільки позивач надав докази, які вважав за необхідне та можливе, та справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на те, що у відповідача відсутні оригінали авіаційних накладних, просить не враховувати при розгляді справи надані позивачем їх копії без належного перекладу.

Судом клопотання відхилено, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України належними доказами у справі є також копії письмових доказів, засвідчені у встановленому порядку, та із зазначених копій авіанакладних  при вирішення спору необхідні дані, які є загально зрозумілими (номер, дата, одержувач).

       За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

         Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Між ТОВ «СТАРКарго»- експедитор (надалі позивач) та ТОВ "ЕЛЄМЄНТАЛЬ Б'ЮТІ КОНСЕПТ" –клієнт (надалі відповідач) було укладено договір №1/8 від 01.08.2006р. транспортного експедирування строком дії до 01.01.2007р.

За умовами п. 12.2 цього договору, якщо за 30 днів до дати закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не сповістила іншу сторону  про закінчення його дії, то термін дії даного договору буде продовжений на кожний наступний календарний рік автоматично. Заперечень щодо продовження дії договору в письмовій формі сторони не надавали та відповідно до цієї умови договору строк його дії продовжився на спірний період грудень 2007р. А заперечення відповідача, що угода про продов-ження дії договору повинна бути складена в письмовій формі безпідставні, оскільки не ґрунтуються на умовах договору, які передбачають продовження дії договору «автоматично»без укладення додаткової письмової угоди.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених  договором  послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови  договору  транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін,  якщо інше на встановлено законом,  іншими нормативно-правовими актами.

         Згідно умов договору, укладеного сторонами, експедитор зобо-в'язався за плату і за рахунок клієнта здійснити транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) та надати супутні послуги при перевезенні експортних, імпортних та транзитних вантажів клієнта. Обов'язки експедитора визначені в р. 3 договору, а клієнта –в р. 4 договору.

На виконання умов цього договору позивач організував авіаційні перевезення вантажу відповідача за маршрутом аеропорт Марсель – аеропорт Дніпропетровськ, що підтверджується авіанакладною №235-56035884 від 14.12.2007р. та за маршрутом аеропорт Париж –аеропорт Дніпропетровськ, що підтверджується авіанакладною №187-00391252 від 26.12.2007р., отримання якого не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 2.4 договору на кожне перевезення оформляється окремий додаток, в якому погоджуються умови перевезення, надання послуг та базові ставки ТЕО. Такі додатки сторонами не укладалися. Разом з тим, в п. 7.2. договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється відповідно до виставлених рахунків-фактур. Виставлені рахунки-фактури є протоколами узгодженої ціни. В п. 3.1. договору сторонами обумовлено складання актів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедиторові розумну плату. З огляду на приписи вказаної норми, навіть в разі неузгодження сторонами  плати експедиторові за його послуги, договір  транспортного експедирування не може вважати неукладеним, оскільки в цьому разі порядок визначення плати встановлено законом. Доводи відповідача про те, що спірний договір є неукладеним, не ґрунтуються на вказаних нормах закону та судом відхиляються.

Як слідує з наведеного, клієнт повинен відшкодувати експедитору витрати, пов'язані із виконанням доручення, та сплатити експедитору плату (винагороду) за виконання доручення.

Понесені експедитором витрати на організацію спірного перевезення підтверджуються авіанакладною №235-56035884 від 14.12.2007р. та авіанакладною №187-00391252 від 26.12.2007р., актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) №UI-0006680 від 14.12.2007р. на суму 14 367,14 грн та №UI-0006668 від 27.12.2007р. на суму 10 923,65 грн, що складені між ДП «Квеєнбергер Україна»та ТОВ «СТАРКарго», договором №443/1 від 03.01.2007р. між ДП «Квеєнбергер Україна»та ТОВ «СТАРКарго», рахунками-фактурами №UI-0006680 від 14.12.2007р. на суму 14 367,14 грн та №UI-0006668 від 27.12.2007р. на суму 10 923,65 грн, що пред'явлені ДП «Квеєнбергер Україна», доказами оплати позивачем цих рахунків, що знаходяться в матеріалах справи (арк. спр. 63-105).

Про виконання послуг за договором №1/8 від 01.08.2006р. між позивачем та відповідачем були підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-0000680 від 25.12.2007р. на загальну суму 16 234,37 грн та № 04-0000710 від 28.12.2007р. на суму 12 317,06 грн.

З вказаних сум плата за авіаперевезення становить відповідно 13 826,51 грн та 10 661,74 грн, всього 24 488,25 грн, що не перевищує вище наведені витрати позивача.  Вказані витрати доведені матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Надані позивачем листи-відповіді інших перевізників суд не приймає до уваги, оскільки клієнтом відшкодовуються експедитору фактичні витрати, понесені на виконання доручення, а приписи ст. 931 Цивільного кодексу України стосуються виключно розміру плати експедиторові.

Розмір плати експедиторі вказано в рахунках-фактурах №ІА-1325 від 25.12.2007р., №ІА-1335 від 27.12.2007р., а також в актах виконаних робіт, що підписані сторонами та становить відповідно: за організацію перевезення, що підтверджується авіанакладною №235-56035884 від 14.12.2007р., - 2407,86 грн (з ПДВ); за організацію перевезення, що підтверджується авіа накладною №187-00391252 від 26.12.2007р., - 1655,32 грн (з ПДВ), всього 4 063,18 грн.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві за вказані перевезення всього 28 551,43 грн. Обов'язок оплати та строки оплати встановлені умовами п. 4.2 та 7.3 договору, а саме при перевезеннях авіаційним транспортом оплата послуг здійснюється протягом трьох днів з дати прибуття вантажу в аеропорт призначення. Відповідач за надані послуги не сплатив, заборгованість становить 28 551,43 грн.

        Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

       Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи  суду не надано.

        Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, повинен сплатити суму бор-гу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.   Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за січень-червень 2008р. включно  становлять  3 998,57 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 18.12.2007р. по 17.07.2008р.  –486,88 грн.  Вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 510,86 грн судом відхиляються в зв'язку з невірним розрахунком та застосуванням індексу інфляції повністю  за грудень 2007р., в той час як порушення зобов'язання настало з 18.12.2007р.

       За умовами п. 8.3.1. договору в разі прострочення платежу відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка за період прострочення платежу в сумі 16234,37 грн з 18.12.2007р. по 29.04.2008р. (в межах заявленого позивачем) становить 1167,10 грн та за період прострочення платежу в сумі 12 317,06 грн  з 01.01.2008р. по 28.06.2008р. –1295,82 грн, всього 2462,92 грн.

        Вимоги щодо стягнення пені в сумі 491,03 грн за період прострочення платежу з 30.04. по 29.04.2008р. судом відхиляються в зв'язку з невірним нарахуванням.

        Заперечення відповідача щодо не визначення в договорі розміру пені, оскільки ставка НБУ не є сталою величиною, суд вважає безпідставними та відхиляє.Облікова ставка НБУ встановлюється у визначеному нормативно-правовими актами порядку та є сталою на конкретний період до її зміни Національним банком України, тобто в конкретний період прострочення платежу діє тільки одна облікова ставка НБУ.

    За приписом  частини  третьої  статті  48  Господарського процесуального кодексу України витрати,  що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому    Законом    України    "Про   адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб,  які  є адвокатами. Відповідно до   статті  2  Закону  України  "Про  адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином,  стаття  44   Господарського процесуального кодексу України  передбачає відшкодування як судових витрат сум,  що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників. З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення додаткових витрат в розмірі 10 000,00 грн, які поніс позивач  на оплату юридичної допомоги особи, що не являється адвокатом, задоволенню не підлягають.  

         Зважаючи на викладене, враховуючи всі встановлені обставини, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 28 551,43 грн, інфляційних втрат –3 998,57 грн, 3% річних –486,88 грн та пені –2 462,92 грн. В решті позову слід відмовити.

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 929,931 Цивільного кодексу України господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю                    "ЕЛЄМЄНТАЛЬ Б'ЮТІ КОНСЕПТ" –49000, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, код ЄДРПОУ 33908233 (р/р 26003201308826 у відділенні «Центральне» РБУ м. Дніпропетровськ, МФО 307071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКарго" –02660,  м. Київ, вул. М. Раскової, 11-А, офіс 406, код ЄДРПОУ 31954293 (р/р 26003085161 в «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175) борг  - 28 551,43 грн (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят одну грн 43 коп), інфляційні втрати –3 998,57 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн 57 коп), 3% річних –486,88 грн (чотириста вісімдесят шість грн 88 коп), пеню –2 462,92 грн (дві тисячі чотириста шістдесят дві грн 92 коп), витрати по сплаті державного мита –355,00 грн (триста п'ятдесят п'ять грн) та   витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 90,03 грн (дев'яносто  грн 03 коп).

        В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 4 серпня 2008 р.