Рішення

від 15.11.2011 по справі 6/120-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р. Справа № 6/120-11

Господарський суд Київ ської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засідан ні справу за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Дім спецій” до Спільно го Українсько-Польського під приємства “Контекс” про стяг нення боргу,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (до в. від 31.10.2011р.),

відповідача: не з' яви вся.

СУТЬ СПОРУ:

В жовтні 2011 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “Дім спецій” (далі - позива ч) звернулось до господарськ ого суду Київської області з позовом до Спільного Україн сько-Польського підприємств а “Контекс” (далі - відповідач ) про стягнення боргу за поста влений товар.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги неналежним виконан ням відповідачем своїх зобов ' язань за договором поставк и № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р., щодо оплат и отриманого товару, згідно в идаткової накладної № 00144 від 26 .04.2011р. і довіреності № 045706 від 27.04.2011р . та видаткової накладної № 00164 від 13.05.2011р. і довіреності № 045730 від 13.05.2011р. З цих підстав, позивач пр осить суд стягнути з відпові дача, всього 14 017,43 грн, з яких: 13 206,3 6 грн - основний борг, 675,90 грн - пеня та 135,17 грн - 3% річних.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 21.10.2011р . порушено провадження у спра ві № 6/120-11 та призначено її до роз гляду на 01.11.2011р.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 01.11.2011р. представник ів сторін та неподанням ними витребуваних документів, су д відклав розгляд справи на 15. 11.2011р., згідно ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у суд овому засіданні 15.11.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх о бґрунтованими та такими, що п ідлягають задоволенню в повн ому обсязі з підстав, викладе них у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011р. знову не з'явився, про причини неявк и суд не повідомив, витребува ні документи суду не надав, хо ча про час і місце розгляду сп рави був повідомлений належн им чином ухвалою господарськ ого суду Київської області в ід 01.11.2011р., що підтверджується н аявним в матеріалах справи п овідомленням про вручення по штового відправлення.

Таким чином, відповідач вва жається належним чином повід омленим про час та місце судо вого засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК Ук раїни господарський суд відк ладає в межах строків, встано влених ст. 69 ГПК України, розгл яд справи, коли за якихось обс тавин спір не може бути виріш ено у даному засіданні.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можлив е розглянути справу за відсу тності відзиву на позовну за яву за наявними в ній матеріа лами та без участі представн ика відповідача, так як його н ез' явлення та не подання ві дзиву не перешкоджає вирішен ню спору.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши докази та оцінивши їх в сук упності, суд

Установив:

10.01.2011р. між Товариством з обм еженою відповідальністю “Ді м спецій” (далі - постачальн ик, позивач у справі) та Спільн им Українсько-Польським підп риємством “Контекс” (далі - покупець, відповідач у справ і) було укладено договір пост авки № ДГ-ДС 00008 (далі - договір ), відповідно до умов якого (п. 1. 1.) постачальник зобов' язуєт ься постачати і передавати у власність покупця товар, а по купець в свою чергу приймати і оплачувати його вартість н а умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору предм етом поставки є спеції та хар чові добавки для м' ясної пр омисловості.

Пунктом 2.1. договору передба чено, що загальна сума цього д оговору складається з окреми х сум операцій поставки, що вк азується в товарних накладни х.

Сторонами погоджено (п. 5.1. до говору), що розрахунок за пост авлений товар здійснюється п окупцем шляхом перерахуванн я грошових коштів на розраху нковий рахунок постачальник а не пізніше 30 календарних дні в з моменту поставки товару.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сто ронами та діє до 31.12.2011р. (п. 9.1. дого вору).

Як свідчать матеріали спра ви, позивач поставив, а відпов ідач за довіреностями: № 045706 від 27.04.2011р. та № 045730 від 13.05.2011р. о тримав товар на загальну сум у 13 206,36 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладни х: № 00144 від 26.04.2011р. та № 00164 від 13.05.2011р.

Зі змісту вищезазначених в идаткових накладних вбачаєт ься, що вони оформлені відпов ідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Укра їні»та Положення «Про докуме нтальне забезпечення записі в бухгалтерського обліку»за твердженого наказом Міністе рства Фінансів України від 24 т равня 1995 року № 88 щодо зазначен ня обов' язкових в них рекві зитів, а саме:

· найменування п ідприємства, установи, від ім ені яких складений документ;

· назву документа (форми);

· дату і місце скла дення документа;

· зміст та обсяг го сподарської операції;

· одиницю виміру г осподарської операції(у нату ральному та\або вартісному в иразі);

· посади і прізвищ а осіб, відповідальних за зді йснення господарської опера ції і правильність її оформл ення;

· особистий чи еле ктронний підпис або інші дан і, що дають змогу ідентифікув ати особу, яка брала участь у з дійсненні господарської опе рації.

Відповідно до п. 2. Інструк ції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і викори станих довіреностей на одерж ання цінностей” затверджено ї Наказом Міністерства фінан сів України від 16 травня 1996 рок у N 99 (далі - Інструкція) сировин а, матеріали, товари, основні з асоби та інші товарно-матері альні цінності, відпускаютьс я покупцям тільки за довірен істю одержувачів. При від пуску цінностей довіреність залишається у постачальника .

При цьому, суд звертає увагу , що в ухвалах суду про порушен ня провадження у справі та пр о відкладення розгляду справ и відповідачу було запропоно вано подати відзив на позовн у заяву, однак останній не ско ристався своїм процесуальни м правом.

Будь-яких яких доказів того , що відповідач заперечує фак т отримання товару, у визначе них видаткових накладних, ма теріали справи не містять.

Отже, факт передання відпо відачу матеріальних цінност ей підтверджується видатков ими накладними, про що свідча ть підписи представника відп овідача (ОСОБА_2), доданих д о позовної заяви та довірено стями на отримання матеріаль них цінностей, які надав пози вач на підтвердження факту п ередачі товару, (належні копі ї довіреностей знаходяться в матеріалах справи), тобто, за документами оформленими у ві дповідності до вимог чинного законодавства та за відсутн ості у відповідача заперечен ь щодо найменування (номенкл атури), кількості, якості та що до ціни отриманої продукції.

Водночас, суд вважає за нео бхідне зазначити, що у видатк ових накладних відсутнє поси лання на договір поставки № Д Г-ДС 00008 від 10.01.2011р., яким позивач о бґрунтовує у своїй позовній заяві поставку товару відпов ідачу.

Проте, згідно ч. 2 ст. 9 Закону У країни “Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні” основними реквізи тами первинних бухгалтерськ их документів, які є підставо ю для бухгалтерського обліку господарських операцій, є: на зва документа (форми); дата і м ісце складання; назва підпри ємства, від імені якого склад ено документ; зміст та обся г господарської операції , одиниця виміру господарськ ої операції; посади осіб, відп овідальних за здійснення гос подарської операції і правил ьність її оформлення; особис тий підпис або інші дані, що да ють змогу ідентифікувати осо бу, яка брала участь у здійсне нні господарської операції.

Зазначена норма не визна чає в якості обов' язкового реквізиту номер та дату дого вору, який може бути підст авою для господарської опера ції, а лише вказує на обов' язковість, зокрема, зазначен ня змісту та обсягу господар ської операції, якою, згід но ст. 1 Закону та абз. 2 п. 2.1. Полож ення про документальне забез печення записів у бухгалтерс ькому обліку, затвердженого наказом Міністерства фінанс ів України від 24.05.1995 року №88, є ді я або подія, яка викликає змін и в структурі активів та зобо в' язань, власному капіталі підприємства (у даному вип адку зазначені накладні підт верджують здійснення господ арської операції - дії /пост авки спецій та харчових доба вок для м' ясної промисловос ті/, що викликає певні зміни у структурі зобов' язань).

Відтак, з вищенаведеного сл ідує, що підстава для здійсне ння господарської операції н е є обов' язковим реквізитом документів, що підтверджуют ь рух товарно-матеріальних ц інностей, до яких відноситьс я, зокрема, накладна, форма яко ї є типовою формою первинног о обліку, затвердженою відпо відними нормативно-правовим и актами.

Аналогічний правовий висн овок викладений у постановах Вищого господарського суду України від 24.11.2010 року у справі №7/021-10, від 06.04.2011 року у справі №6/335-10 та від 13.04.2011 року у справі №55/257-10.

Суд звертає увагу на те, що п ри відпуску цінностей відпов ідачу довіреності виписані о станнім на ім' я уповноважен ої особи від покупця на отрим ання товару залишилися у пос тачальника та містяться в ма теріалах справи.

Крім того, господарський су д приймає до уваги те, що матер іали справи не містять будь-я ких доказів того, що між сторо нами існує інший договір, ніж той, на який посилається пози вач, і який є у матеріалах спра ви. Тим більше, визначення та н аповнення доказової бази пер еданого на розгляд суду спор у покладаються саме на сторо ни, а не на суд. Суд вирішує спі р на підставі поданих та витр ебуваних в порядку ст. 38 ГПК Ук раїни сторонами доказів.

Проте, відповідач не надає д оказів існування між сторона ми іншого договору, на підста ві якого цей товар передавав ся та не заперечує проти отри мання вказаного товару.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України г осподарський суд оцінює дока зи за своїм внутрішнім перек онанням, що ґрунтується на вс ебічному, повному і об'єктивн ому розгляді в судовому проц есі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закон ом.

Відтак, оцінивши подані сто ронами докази в їх сукупност і, господарський суд встанов ив, що наявні в матеріалах спр ави видаткові накладні та до віреності оформлені сторона ми на виконання взятих на себ е зобов' язань, саме за дог овором поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів спра ви, судом встановлено, що пози вач виконав взяті на себе зоб ов' язання щодо поставки тов ару у відповідності до вимог договору.

Проте, як свідчать матеріа ли справи, відповідач в поруш ення свого грошового зобов' язання за договором поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р. вартість от риманого товару не сплатив.

Відтак, на час вирішення сп ору вартість неоплаченого то вару відповідачем за договор ом становить 13 206,36 грн, у зв' яз ку з чим позивач звернувся з д аним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми .

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 5.1. договору, відповідач зобо в' язаний був оплатити варті сть отриманого по видатковим накладним товару у строк не п ізніше 30 календарних днів з мо менту поставки.

Оскільки, поставки товару з а видатковою накладною № 00144 ві дбулася 26.04.2011, то останній день, коли відповідач повинен був виконати свій обов' язок з о плати отриманого товару є 26.05.20 11р. та за видатковою накладною № 00164 від 13.05.2011р. останній день, ко ли відповідач повинен був ви конати свій обов' язок з опл ати отриманого товару є відп овідно 12.06.2011р., як правильно виз начено позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України , строком є певний період у час і, зі спливом якого пов'язана д ія чи подія, яка має юридичне з начення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, дня ми або годинами.

Терміном є певний момент у ч асі, з настанням якого пов'яза на дія чи подія, яка має юридич не значення. Термін визначає ться календарною датою або в казівкою на подію, яка має нем инуче настати.

Проте, доказів сплати варто сті отриманого за договором поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р. тов ару відповідач суду не надав .

Факт прострочення виконан ня відповідачем своїх зобов' язань перед позивачем щодо о плати отриманого товару за д оговором доведено позивачем належними та допустимими до казами.

Таким чином, враховуючи ві дсутність в матеріалах справ и доказів оплати відповідаче м вартості отриманого товару у розмірі 13 206,36 грн, господарсь кий суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед пози вачем за договором поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р. становить - 13 206,36 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 ст атті 11 Цивільного кодексу Укр аїни підставами виникнення ц ивільних прав та обов' язків є договори та інші правочини .

Згідно приписів статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов' язанням є таке правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (к редитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надат и послугу, сплатити гроші тощ о) або утриматися від певної д ії, а кредитор має право вимаг ати від боржника виконання й ого обов' язку.

За договором поставки прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов'язується передат и у встановлений строк (строк и) товар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з ос обистим, сімейним, домашнім а бо іншим подібним використан ням, а покупець зобов'язуєтьс я прийняти товар і сплатити з а нього певну грошову суму (ст . 712 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК Украї ни господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог Цивільного кодексу Украї ни, одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається.

Відповідач, на якого, відпов ідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК Ук раїни, покладається обов' яз ок доказування, не надав дока зів на підтвердження проведе ння оплати за отриманий това р по договору поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р.

Ні копій платіжних доручен ь, ні будь-яких інших доказів р озрахунків в рахунок оплати боргу (13 206,36 грн) за отрим аний товар відповідачем нада но не було.

З огляду на вищенаведене, г осподарський суд дійшов до в исновку про доведеність існу вання боргу відповідача пере д позивачем в розмірі 13 206,36 грн, а відтак заявлена позовна ви мога є обґрунтованою та підл ягає задоволенню.

Крім того, у зв' язку з про строченням виконання грошов ого зобов' язання за договор ом поставки № ДГ-ДС 00008 від 10.01.2011р. щодо проведення розрахунку з а отриманий товар, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за явлено вимогу про стягнення з відповідача:

42,16 грн 3% річних нарахованих н а прострочену суму боргу у ро змірі 3753,36 грн згідно накладної № 00144 від 26.04.2011р., за період простр очення з 27.05.2011р. по 10.10.2011р.;

93,01 грн 3% річних нарахованих н а прострочену суму боргу у ро змірі 9453 грн згідно накладної № 00164 від 13.05.2011р., за період простр очення з 13.06.2011р. по 10.10.2011р., разом - 135,17 грн.

Стаття 625 ЦК України передба чає, що боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж 3 % річних від простроченої с уми, якщо інший розмір не вста новлений договором.

Оскільки, три проценти річн их - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто не є санкціями у розумінні ст. ст . 233 ГК та ст. 83 ГПК, а тому господа рський суд дійшов висновку п ро правомірність нарахуванн я позивачем 3% річних на суму б оргу.

Така ж правова позиція викл адена у Постанові Верховного Суду України від 08.11.2010р.

Для всебічного, повного і об ' єктивного розгляду в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності суд пови нен перевірити обґрунтовані сть і правильність здійснено го позивачем нарахування штр афних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов' язати позива ча здійснити перерахунок від повідно до закону чи договор у або зробити це самостійно (а налогічна правова позиція ви кладена в ч. 1 п. 18 інформаційног о листа Вищого господарськог о суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені в доповідних записках про роботу господа рських судів у 2004 році”).

Відтак, здійснивши перерах унок заявлених до стягнення сум 3% річних згідно наданого р озрахунку позивача та врахов уючи строки виникнення зобов ' язання за договором, періо ди нарахування 3% річних, заявл ені позивачем, частини 2 статт і 625 ЦК України, господарський суд встановив, що надані пози вачем розрахунок 3% річних є ар ифметично не вірним.

За розрахунком господарсь кого суду Київської області, вірна сума 3 % річних за наклад ною № 00144 від 26.04.2011р. складає 42,26 грн , а за накладною № 00164 від 13.05.2011р. ск ладає 93,24 грн, всього - 135,50 грн.

Оскільки вірна сума 3% річн их за розрахунком суду, за вка зані періоди, складає 135,50 грн (42, 26 грн + 93,24 грн), а суд, приймаючи рі шення, не може виходити за меж і позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з від повідача 135,17 грн 3% річних підля гає задоволенню у заявленій сумі (135,17 грн).

Також, у зв' язку з ненале жним виконанням відповідаче м грошового зобов' язання за договором поставки, позивач просить суд стягнути з відпо відача:

210,82 грн пені нарахованих на п рострочену суму боргу у розм ірі 3753,36 грн згідно накладної № 00144 від 26.04.2011р., за період простроч ення з 27.05.2011р. по 10.10.2011р.;

465,08 грн пені нарахованих на п рострочену суму боргу у розм ірі 9453 грн згідно накладної № 00 164 від 13.05.2011р., за період простроч ення з 13.06.2011р. по 10.10.2011р., разом - 675,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України в иконання зобов'язання може з абезпечуватися неустойкою, п орукою, гарантією, заставою, п ритриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, в иконання зобов'язання (основ ного зобов'язання) забезпечу ється, якщо це встановлено до говором або законом.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України пе редбачено, що правочин щодо з абезпечення виконання зобов ' язання вчиняється у письмо вій формі.

Під неустойкою (штрафом, пен ею), відповідно до статті 549 цьо го Кодексу розуміється грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов'язань є спеціал ьними мірами майнового харак теру, які стимулюють належне виконання зобов'язання борж ником шляхом встановлення до даткових гарантій задоволен ня вимог кредитора, а тому заб езпечення виконання зобов'яз ань будь-яким з видів передба чених статтею 546 ЦК України, та кож створює зобов'язальні пр авовідносини між кредитором та боржником.

При цьому, господарський су д зазначає, що пеня, як різнови д неустойки, характеризуєтьс я наступними ознаками: можли вість встановлення за такий вид порушення зобов' язання , як прострочення виконання (п орушення умови про строки); об числення у відсотках від сум и несвоєчасного виконання зо бов' язання. Нарахування пен і - носить триваючий характе р - за кожен день прострочен ня.

Крім того, пеня є триваючою неустойкою, яка стягується з а кожний послідуючий період прострочення невиконаного у строк зобов' язання. Аналог ічна правова позиція викладе на у постанові Вищого господ арського суду України від 08.02.20 07 року у справі №1/208.

Відповідно до частини 1 стат ті 230 ГК України, штрафними сан кціями у цьому Кодексі визна ються господарські санкції у вигляді грошової суми (неуст ойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобо в'язаний сплатити у разі пору шення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного ви конання господарського зобо в'язання.

Так, п. 6.2. договору передбаче но, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар , покупець зобов' язаний спл атити на користь постачальни ка пеню у розмірі подвійної о блікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен ден ь прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом, а згідно частини перш ої ст. 612 ЦК України боржник вва жається таким, що прострочив , якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Згідно до частини другої ст . 193 ГК України кожна сторона по винна вжити усіх заходів, нео бхідних для належного викона ння нею зобов'язання, врахову ючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос подарського інтересу. Поруше ння зобов'язань є підставою д ля застосування господарськ их санкцій, передбачених ГК У країни, іншими законами або д оговором.

Господарський суд зазнача є, що порушення відповідачем терміну сплати боргу за отри маний товар є простроченням боржника (відповідача у спра ві) в розумінні ст. 612 ЦК У країни, а тому нарахування по зивачем пені на суму боргу по договору господарський суд вважає правомірним та таким, що відповідає вимогам полож ень ст. 231 ГК України.

Також, слід зазначити, що зг ідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нара хування штрафних санкцій за прострочення виконання зобо в'язання, якщо інше не встанов лено законом або договором, п рипиняється через шість міся ців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, штрафні санкції з а порушення грошових зобов'я зань встановлюються у відсот ках, розмір яких визначаєтьс я обліковою ставкою Націонал ьного банку України, за увесь час користування чужими кош тами, якщо інший розмір відсо тків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК Украї ни).

Перевіривши заявлену до ст ягнення суму пені, враховуюч и строки виникнення зобов' я зання за договором, період на рахування пені, заявлений по зивачем, вимоги частини 6 стат ті 232 Господарського кодексу У країни, п. 6.2. договору та вимоги Закону України «Про відпові дальність за несвоєчасне вик онання грошових зобов' язан ь»господарський суд встанов ив, що наданий позивачем розр ахунок пені є арифметично не вірним.

За розрахунком господарсь кого суду Київської області, вірна сума пені за накладною № 00144 від 26.04.2011р. складає 218,36 грн, а з а накладною № 00164 від 13.05.2011р. склад ає 481,71 грн, всього - 700,07 грн.

Оскільки вірна сума пені з а розрахунком суду, за вказан і періоди, складає 700,07 грн (218,36 гр н + 481,71 грн), а суд, приймаючи ріше ння, не може виходити за межі п озовних вимог, тому вимога по зивача про стягнення з відпо відача 675,90 грн пені підлягає за доволенню у заявленій сумі (675 ,90 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК У країни сторони та інші особи , які беруть участь у справі, о бґрунтовують свої вимоги і з аперечення поданими суду док азами.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 13 206,36 грн о сновного боргу, 135,17 грн 3% річних та 675,90 грн пені є доведеними, пр авомірними, обґрунтованими, документально підтверджени ми, відповідачем належним чи ном не запереченими та не спр остованими, а тому підлягают ь задоволенню.

Судові витрати, відповідн о до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покла даються судом на відповідача .

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнит и повністю.

2. Стягнути з Спільного Українсько-Польського підпр иємства “Контекс” (код 20059521) на к ористь Товариства з обмежено ю відповідальністю “Дім спец ій” (код 34485173) 13 206,36 грн основ ного боргу, 135,17 грн 3% річни х та 675,90 грн пені, а також 140,17 грн судових витрат.

3. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Суддя А.Ф. Черногуз