9/119
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.08 Справа № 9/119
За позовом Приватного підприємства “САГ”, м. Краматорськ Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алчевськстройсервіс”, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 50 638 грн. 72 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –Гур‘єв В.М., довіреність № б/н від 18.02.2008;
від відповідача –Портна Г.В., довіреність № б/н від 01.07.2008;
Розпорядженням в.о. голови суду Вороньком В.Д. справу №9/119 в зв‘язку з відпусткою судді Ворожцова А.Г., передано на розгляд судді Фоновій О.С.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 30 581 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 4299 грн. 73 коп. та штрафних санкцій у сумі 15757 грн. 94 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, котра здана у судовому засіданні 01.07.2008, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у частині стягнення пені та провести перевірку розрахунку інфляційних нарахувань. Відповідач зазначає, що згідно з ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність про стягнення пені складає один рік. Відповідно до ч.2 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, тобто у даному випадку з 09.08.2006. Таким чином, останнім днем пред‘явлення вимог про сплату штрафних санкцій (пені) був 09.08.2007. Крім того, відповідач зазначає, що середньорічний індекс інфляції позивачем завищено, у зв‘язку з чим сума інфляційних нарахувань розрахована невірно.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
встановив:
18.07.2006 між Приватним підприємством «САГ»(позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алчевськстройсервіс” (відповідач у справі) було укладено договір підряду № АСС-06/1807. За вказаним договором в подальшому утворилась заборгованість з боку відповідача у розмірі 94258 грн. 40 коп. Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2008 у справі № 14/30, яке набрало чинності 17.03.2008, було встановлено, що відповідач порушив грошове зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт. У зв'язку з чим з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 94258 грн. 40 коп. та видано наказ.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 30 581 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 4299 грн. 73 коп. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та штрафних санкцій у сумі 15757 грн. 94 коп., що передбачені п. 4.1 Договору № АСС-06/1807 від 18.07.2006.
Заявою № 18 від 11.06.2008 позивач уточнив розрахунок позовних вимог, а саме суму інфляційних нарахувань –39342 грн. 03 коп. та суму 3% річних - 4632 грн. 86 коп., у період з 10.09.2006 по 30.04.2008.
Заявою б/н від 14.07.2008, зданою у судовому засіданні, позивач відмовився від вищевказаної заяви № 18 від 11.06.2008, просив вважати її недійсною, та відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 15757 грн. 94 коп.
Відповідач проти позову заперечує частково з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.
Згідно статей 33-35 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2008, що набрало чинності 17.03.2008, у справі № 14/30 за участю тих саме сторін був встановлений факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті виконаних робіт за договором підряду. Як встановлено судом, на виконання судового рішення, сума боргу була перерахована відповідачем на рахунок позивача платіжним дорученням № 322 від 19.03.2008.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача у частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 30 581 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 4299 грн. 73 коп. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повінню або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.
Стосовно стягнення штрафних санкцій у сумі 15757 грн. 94 коп. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині їх нарахування. Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 15757 грн. 94 коп. слід припинити.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме державне мито у сумі –348 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 81 грн. 28 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 78, п.4ст.80, 82, 84, ст.85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 15575 грн. 94 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алчевськстройсервіс”, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенка, буд. 2в, код 33077722 на користь Приватного підприємства «САГ», Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тельмана, буд. 29, код 32496136 інфляційні нарахування у сумі 30581 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 4299 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 348 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 81 грн. 28 коп., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 17.07.2008.
Суддя О.С. Фонова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2008 |
Оприлюднено | 11.09.2008 |
Номер документу | 1988986 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні