Рішення

від 08.11.2011 по справі 16/097-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03-"08" листопада 2011 р.                                                                  Справа № 16/097-11

      Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув позов  Публічного акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго”, м. Вишневе

до        Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енергія”, с. Рудня-Димерська,

           Вишгородський район

про      стягнення 46 322,00 грн.  

                                                       за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 довіреність № 70 від 11.05.2011 р., юрисконсульт;

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 26.09.2011 р., представник

                                                                        Суть спору:

Закрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 181 від 10.05.2011 р. (вх. № суду 2531 від 04.07.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енергія”(далі –відповідач) про стягнення боргу за використану активну та реактивну електроенергію в сумі 45 682,00 грн., 640,00 грн. пені та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 10862435 (220031719) від 16.12.2008 р., зокрема, щодо порядку та строків оплати за поставлену електричну енергію по Договору.

Відповідно до ухвали від 06.07.2011 р. порушено провадження у справі № 16/097-11 та призначено її розгляд на 19.07.2011 р. об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 19.07.2011 р. представники позивача та відповідача не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.07.2011 р. не виконали.

Розгляд справи було відкладено на 02.08.2011 р. о 10 год. 50 хв.

В судове засідання 02.08.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалами суду.

Розгляд справи було відкладено на 16.08.2011 р. о 14 год. 20 хв.

В судове засідання 16.08.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалами суду, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ станом на 15.08.2011 р.

В судовому засіданні 16.08.2011 р. представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи було відкладено на 27.09.2011 р. о 15 год. 30 хв.

В судовому засіданні 27.09.2011 р. відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 12.10.2011 р. 11 год. 00 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 13943 від 12.10.2011 р.) відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить залучити до участі у справі іншого відповідача –ОСОБА_3 та припинити провадження у справі № 16/097-11 за позовом ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»до ТОВ «Еко Енергія»про стягнення заборгованості за електричну енергію, оскільки відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2010 р., укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 відповідач передав у власність ОСОБА_3 мехмайстерню, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 а тому електроенергію в період з 10.09.2010 р. по 19.01.2011 р. використав ОСОБА_3 З посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відповідач просить припинити провадження у справі, оскільки суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Однак, позивач проти заміни відповідача заперечував, оскільки Договір про постачання електричної енергії укладений 16.12.2008 р. з відповідачем –ТОВ «Еко Енергія»та розірваний 19.01.2011 р. шляхом підписання позивачем та відповідачем додаткової угоди № 11 до Договору. Правовідносин з ОСОБА_3. у позивача у спірний період не було, жодних договорів з ним позивач не укладав.

Враховуючи вищевикладене, суд залишає клопотання відповідача про заміну первісного відповідача –ТОВ «Еко Енергія»належним відповідачем –ОСОБА_3. без задоволення, і у зв‘язку із цим залишається без задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також через канцелярію суду (вх. № 13942 від 12.10.2011 р.) відповідач надав заяву про надіслання повідомлення органам внутрішніх справи чи прокуратури про виявлений факт, що містить ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку громадянина ОСОБА_3. Зазначена заява обґрунтована тим, що за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2010 р. ОСОБА_3 придбав у відповідача мехмастерню та розпочав господарську діяльність з використанням найманої робочої сили, а оскільки ОСОБА_3 є фізичною особою і як суб‘єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, то в діях ОСОБА_3 вбачається порушення порядку зайняття господарською діяльністю передбачені ст. 203 КК України, в наслідок чого була порушена ст. 188-1 КК України за фактом незаконного використання електричної енергії.

Зазначена заява відповідача залишається судом без задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження викладеного, а саме, що ОСОБА_3 особисто здійснює підприємницьку діяльність з використанням нерухомого майна, придбаного у відповідача, що ОСОБА_3 особисто використовує найману робочу силу.

В судовому засіданні 25.10.2011 р. представник позивача надав письмові пояснення на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 25.10.2011 р. замінено позивача –ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»його правонаступником –Публічним акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго».

В судовому засіданні 03.11.2011 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.11.2011 р. 12 год. 30 хв.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд в позові відмовити повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                              встановив:

Енергопостачальна компанія ПАТ “А.Е.С. Київобленерго” здійснює електропостачання в Київській області за регульованим тарифом на підставі ліцензії ПСр № 1290 від 09.10.96 р. Вишгородський районний підрозділ є структурним підрозділом ПАТ “А.Е.С. Київобленерго” і забезпечує електропостачання Вишгородського району.

Між Закритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго” (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»в особі Вишгородського районного підрозділу («постачальник», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко Енергія” («споживач», надалі - відповідач) 16.12.2008 р. укладено Договір про користування електричною енергією № 10862435 (220031719 номер відповідача у програмі позивача для обліку споживачів) (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.1 Договору позивач зобов’язується продавати (постачати) відповідачу електроенергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 2000 кВт дозволеної потужності, в обсгах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору  (Додаток № 2).

Згідно п.п. 2.3.3 п. 2.3 Договору відповідач зобов‘язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 Договору відповідач зобов‘язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з умовами Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Розрахунковий період встановлено відповідачу з 14 числа календарного місяця до 13 числа наступного місяця (п. 1.1 Додатку № 4 до Договору).

Згідно п. 2.1 Додатку № 4 до Договору порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду (100% авансового платежу на поточне споживання розрахункового періоду повинно бути оплачено до дати початку розрахункового періоду, остаточний розрахунок –5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду).

Звірка балансу розрахунків з оформленням актів звірки заборгованості, актів про використану електроенергію, актів про прийняття-передавання товарної продукції виконується за вимогою однієї із сторін (п. 1.5 додатку № 4 до Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Згідно п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 16.12.2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, абр перегляд його умов.

19 січня 2011 р. сторонами підписано додаткову угоду № 11 до Договору про постачання електричної енергії від 16.12.2008 р. Номер Договору не зазначений, а вказаний лише номер під яким відповідач внесений у базу позивача. Оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено інших Договорів ніж Договір про постачання електричної енергії від 16.12.2008 р. № 10862435 (220031719), то цим спростовуються твердження відповідача, що додаткова угода № 11 від 19.01.2011 р. не відноситься до Договору  № 10862435 (220031719) від 16.12.2008 р.

У додатковій угоді № 11 від 19.01.2011 р. стороні дійшли згоди, що Договір про постачання електричної енергії  № 10862435 (220031719) від 16.12.2008 р. втрачає чинність з 19.01.2011 р. У п. 2 додаткової угоди зазначені показники лічильника на момент припинення дії Договору. У п. 3 додаткової угоди зазначено, що заборгованість відповідача на момент припинення дії Договору становить 45 682,00 грн.

Зазначена додаткова угода № 11 від 19.01.2011 р. підписана з боку відповідача директором Хилько М.І. підпис якого засвідчений відбитком печатки відповідача.

Позивач відповідно до умов Договору надав відповідачу електричну енергію за період з вересня 2010 року по 19.01.2011 р. всього на суму 45 682005 грн. (активна електроенергія на суму 13 620,13 грн., реактивна електроенергія на суму 32 062,07 грн.), претензій щодо якості та обсягу постачання електричної енергії з боку відповідача не було.

Те що електроенергія (активна та реактивна) поставлялась позивачем відповідачу, а відповідач її використовував підтверджується також звітами відповідача про використану електроенергію за грудень 2010 року та січень 2011 р., які підписані представником відповідача, підпис якого засвідчений відбитком печатки відповідача (копії в матеріалах справи).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, а саме, що відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.09.2010 р., укладеного між відповідачем та громадянином України ОСОБА_3 відповідач передав, а ОСОБА_3 прийняв мехмайстерню, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»від 10.09.2010 р., право власності на мехмайтерню зареєстровано за ОСОБА_3. Тобто, відповідач зазначає, що у період з 10.09.2010 р. по 19.01.2011 р. відповідач не використовував електричну енергію, яка йде на обслуговування мехмайстерні, яка у цей період вже відповідачу не належала.

Згідно п. 2.5 Договору про постачання електричної енергії від 16.12.2008 р., укладеного між сторонами, у разі звільнення займаного приміщення відповідач зобов‘язаний повідомити позивача не пізніше ніж за 20 робочих днів до звільнення приміщення та надати заву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених цим Договором, до заявленого відповідачем дня звільнення приміщення включно.

Відповідачем за підписом директора із відбитком печатки надавалась позивачу заява з проханням розірвати Договір від 16.12.2008 р. в зв‘язку з продажем об‘єкта та зазначені показники лічильника. Дата складання зазначеної заяви не зазначена, однак обидві сторони не заперечують її існування.

Також позивачем надано до суду копію заяви відповідача від 09.11.2010 р. (вх. № позивача 506 від 09.11.2010 р.) за підписом директора відповідача з відбитком печатки, в який відповідач просить відізвати лист на розірвання Договору № 10862435 від 16.12.2008 р. у зв‘язку з продовженням роботи, до переукладення договору новим власником та зазначено показники лічильника.

Згідно п. 5.23 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір про постачання електричної енергії від 16.12.2008 р. укладений у письмовій формі. При поданні відповідачем першої заяви про розірвання Договору, дата складання якої невідома, сторонами не було підписано додаткової угоди про розірвання Договору.

Суд не погоджується з висновками відповідача, що оскільки відповідачем було подано заяву (без дати) про розірвання Договору, то Договір припинив свою дію і після надання відповідачем заяви від 09.11.2010 р. про відкликання заяви про розірвання Договору сторонам необхідно було укладати новий Договір з дотриманням вимог 5.4 Правил користування електричною енергією (надання документа, яким визначено право власності чи користування на об‘єкт (приміщення)).

Договір від 16.12.2008 р. не припиняв свою дію до 19.01.2011 р. (дата підписання додаткової угоди про розірвання Договору), оскільки заява відповідача про розірвання Договору без дати її написання, не містить дати з якої Договір розривається, а оскільки відсутня дата складання зазначеної заяви, то не можливо визначити дату з якої Договір розривається. Також, як зазначалося вище відповідач заявою від 09.11.2010 р. (вх. № позивача 506 від 0911.2010 р.) відкликав свою заяву про розірвання Договору у зв‘язку з продовженням роботи. Показники лічильника, які зазначені в заяві про розірвання Договору та в заяві від 09.11.2010 р. про відкликання заяви про розірвання Договору однакові.    

Як вже зазначалось вище відповідач продовжував звітуватися за використану електроенергію, що підтверджується звітом про використання електроенергії за грудень 2010 р. та звітом про використання електроенергії за січень 2011 р., які підписані представником відповідача та засвідчені його печаткою.

Також представник відповідача, а саме директор Хилько М.І. отримував рахунки за електроенергію № 9327613767 за грудень 2010 р. від 16.12.2010 р., що підтверджується його підписом на примірнику рахунку, який залишився у позивача.

Також відповідно до електронної виписки з рахунку позивача у філії ГУ ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві і області, наданій позивачем, відповідач сплачував у грудні 2010 року за електроенергію з посиланням у призначенні платежу на отриманий відповідачем рахунок.

Відповідач надав виписку з свого банківського рахунку, відкритого у ПАТ «Банк «Форум», з якої вбачається, що відповідач не здійснював у період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. безготівкових перерахувань за електроенергію на рахунок позивача. Однак, це не спростовує здійснення оплати за електроенергію, оскільки оплата може проводитися шляхом внесення готівкових коштів на рахунок позивача.

Як вбачається з виписки з банківського рахунку відповідача, у період з 01.10.2010 р. по 19.01.2011 р. відповідач продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, що підтверджується його розрахунками з контрагентами за технологідні дрова, перфороване полотно, отримання плати від контрагентів відповідача за паливні гранули.          

Місцезнаходженням відповідача до моменту прийняття рішення АДРЕСА_2

Наданий відповідачем акт обстеження воріт ТОВ «Еко Енергія»за адресою: АДРЕСА_2 в якому зазначено, що станом на 10 год. 00 хв. 24.01.2011 р. відповідач не зміг потрапити на територію, оскільки компанією «Еко-Інвест і К»було виставлено охорону, складений 24.01.2011 р., тобто вже після підписання між сторонами 19.01.2011 р. додаткової угоди № 11 про розірвання Договору про постачання електричної енергії.

Також не приймаються судом доводи відповідача, що він не здійснював підприємницьку діяльність та не використовував електроенергію, оскільки все майно відповідача було продано, на підтвердження чого відповідач надав договори купівлі-продажу особистого майна від 17.09.2010 р., від 30.11.2010 р. та від 02.12.2010 р.  

Однак, зазначені договори укладені між продавцем –фізичною особою ОСОБА_4 та покупцем –фізичною особою ОСОБА_3., предметом зазначених договорів є продаж особистого майна. Відповідач, як юридична особа, жодним чином не зазначений у цих договорах.

     Відповідачем за січень 2011 року активна електроенергія на суму 13 620,13  грн. та реактивна електроенергія на суму 32 062,07 грн. оплачена не була.

        Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

   Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

      За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

     Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

      Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

       В результаті невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати наданих  послуг за спожиту електроенергію на підставі договору № 10862435 (220031719) від 16.12.2008 р. за ним утворилась заборгованість в розмірі 45 682,00 грн., зазначена заборгованість підтверджується звітом відповідача про використання електроенергії за січень 2011 р., актом контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 19.01.2011 р., розрахунком дебіторської заборгованості.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 640,00 грн. за період з 27.01.2011 р. по 28.02.2011 р. за прострочення оплати за електроенергію.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Однак, суд не погоджується з періодом нарахування пені, визначеним позивачем. Так, відповідно до п. 1.1 Додатку № 4 до Договору розрахунковий період встановлений відповідачу з 14 числа календарного місяця до 13 числа наступного місяця, а відповідно до п. 2.1 зазначеного додатку остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду. Тобто, остаточний розрахунок за січень здійснюється до 20 лютого. Тому суд здійснив перерахунок пені за період з 21.02.2011 р. по 28.02.2011 р. (дата зазначена позивачем у розрахунку пені) і пеня, яка підлягає до стягнення становить 155,19 грн.        

        Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково: 45 682,00 грн. заборгованості за електроенергію та 155,19 грн. пені.

        Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

        На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

         1. Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енергія” (07312, АДРЕСА_2 ідентифікаційний код 35850264, р/р 26001300053338 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948) на користь Публічного акціонерного товариства “А.Е.С. Київобленерго” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська 2-б, ідентифікаційний код 23243188, р/р № 26000002744000 в ПАТ “КІБ Креді Агріколь”, МФО 300379, п/р із спеціальним режимом використання 26034304202 в ОПЕР в філії ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 45 682 (сорок п‘ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості за електроенергію, 155 (сто п‘ятдесят п‘ять) грн. 19 коп. пені, а також судові витрати 458 (чотириста п‘ятдесят вісім) грн. 37 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 53 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

         4. В решті позову відмовити.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                          О.О.Христенко