Рішення

від 01.12.2011 по справі 9/206пд/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.11 Справа № 9/206пд/2011

Суддя Ворожцов А.Г., р озглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1, м. Луганськ

до Товариства з обмежено ю відповідальністю "Водолій" , м. Луганськ

про визнання договору ча стково недійсним та розірван ня договору

в присутності представник ів:

від позивача - О СОБА_1, пасп. НОМЕР_2 від 06.02 .97, ОСОБА_2, дов. № 1449 від 15.11.11,

від відповідача - ОСОБ А_3, дов. б/н від 25.10.11, ОСОБА_4, дов. б/н від 25.10.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позива ч, підприємець ОСОБА_1, зве рнувся з позовною заявою, в як ій просить:

1) визнати недійсними пункти 3.3, 3.4 та 4.4 договору про надання т оргівельного місця, укладено го 28 березня 2011 року між ним та в ідповідачем, ТОВ "Водолій",

2) розірвати договір про над ання торгівельного місця, ук ладеного 28 березня 2011 року між ним та відповідачем, ТОВ "Водо лій",

3) зобов' язати відповідача не перешкоджати позивачу що до вивозу торгівельного паві льйону з території ринку "Сло в' янський базар".

Відповідач, ТОВ "Водо лій", у письмових заперечення х на позовну заяву, поданих у с удовому засіданні, посилаєть ся на таке.

Позивач не надав доказів то го, що спірний торгівельний п авільйон є його власністю, на томість згідно зі свідоцтвом про право власності на об' є кти нерухомого майна від 08.06.06, в иданого управлінням комунал ьним майном Луганської міськ ради, копія якого надана до ма теріалів справи, торгівельні павільйони, у т.ч. й спірний, на лежить саме відповідачу.

Щодо вимоги про розірвання відповідач вважає, що спірни й договір від 28.05.11 було пролонг овано на новий строк.

Щодо вимоги про визнання ча стково недійсними пунктів до говору, то, на думку відповіда ча, позивач неодноразово зве ртаючись із заявою про уклад ення нового договору про над ання торгового місця, ознайо млювалась з її змістом та під писувала договір за власним бажанням, погоджуючись з усі ма умовами.

Доводи позивача пол ягають у наступному.

28 березня 2011 року між ним та ві дповідачем був укладений дог овір про надання торгівельно го місця, згідно з п. 1.1 якого ві дповідач зобов' язався нада ти позивачу обладнане місце розміром 9 кв. м. для розміщенн я торгівельного павільйону, який належить позивачу, на те риторії ринку "Слов' янський базар".

Строк дії договору сторони визначили з 1-го квітня по 30 чер вня 2011 року.

На час звернення з цим позов ом відповідач забороняє виво зити спірне майно, посилаючи сь на умови п.п. 3.3 та 4.4 договору.

Позивач вважає, що умови спі рних пунктів суперечать вимо гам чинного законодавства, а тому мають бути визнані неді йсними.

Оцінивши матеріали спра ви, вислухавши доводи та запе речення учасників судового п роцесу, суд вважає наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК Укр аїни громадяни, які здійснюю ть підприємницьку діяльніст ь без створення юридичної ос оби і в установленому порядк у набули статусу суб' єкта п ідприємницької діяльності, м ають право звертатися до гос подарського суду за захистом своїх порушених або оспорюв аних прав і охоронюваних зак оном інтересів.

Позивач вважає, що його прав о власності на торгівельний павільйон порушене через ная вність пунктів 3.3, 3.4 та 4.4 у спірн ому договорі, укладеного ним з відповідачем, ТОВ "Водолій", та перешкоджання відповідач а у розпорядженні цим майном .

Судом встановлено, що 28 березня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладен ий договір (а.с. 10), згідно з п. 1.1 як ого відповідач зобов' язавс я надати позивачу обладнане місце розміром 9 кв. м. для розм іщення торгівельного павіль йону, а позивач зобов' язавс я згідно з п. 1.2 договору відшко довувати відповідачу витрат и з утримання ринкового госп одарства в сумі 810,0 грн. щомісяц я.

Строк дії договору сторони визначили у п. 3.1 з 1-го квітня по 30 червня 2011 року. При цьому у раз і закінчення дії договору та наявності бажання продовжит и договірні стосунки пози вач має пролонгувати договір шляхом подання відповідної заяви.

Зважаючи на певні обставин и, позивач у травні 2011 року прип инив діяльність та повідомив в усній формі відповідача пр о намір розірвати спірний до говір та вивезти павільйон з території ринку.

На час звернення з цим позов ом, як стверджує позивач, відп овідач забороняє вивозити сп ірне майно, посилаючись на ум ови п.п. 3.3 та 4.4 договору, якими в становлено, що:

· у випадку припи нення дії договору підприєме ць зобов' язується протягом місяця передати торговий мо дуль, що йому належить,

· у зв' язку з тим, що модуль є складовою частин ою єдиного торгового ряду, у в ипадку припинення договірни х відносин передача торговог о модуля здійснюється на міс ці без права вивозу.

Крім того, пунктом 3.4 догово ру встановлено, що у разі неви конання підприємцем умов, пе редбачених у п. 3.3, дія договору є продовженою до виконання п ідприємцем пункту 3.3.

Вирішуючи цей спір, суд вих одить з наступного.

Сторони визначили строк ді ї договору до 30.06.11, після цього п родовження договору має бути відбуватися лише за наявнос ті відповідної заяви позивач а.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що позивач не звертався до відп овідача із заявою про продов ження спірного договору, том у на час розгляду цієї справи за будь-яких умов він є припин еним.

Твердження відповідача пр о те, що спірний договір від 28.05 .11 було пролонговано на новий строк, спростовуються матері алами справи та фактичними о бставинами.

За таких обставин вимога по зивача щодо розірвання догов ору не підлягає задоволенню, оскільки він не є чинним на ча с розгляду спору.

Щодо наявності спірних пунктів 3.3 та 4.4 договору, суд вважає їх такими, що супереча ть вимогам чинного законодав ства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 317 ЦК Україн и власникові належать права володіння, користування та р озпорядження своїм майном у повному обсязі, при цьому на з міст права власності не впли вають місцезнаходження влас ника та місцезнаходження май на.

Щодо права розпорядження, т о воно полягає в юридичній мо жливості власника визначити фактичну і юридичну долю май на.

Статтею 321 ЦК України передб ачено, що право власності є не порушним. Ніхто не може бути п ротиправно позбавлений цьог о права чи обмежений у його зд ійсненні. Аналогічна норма м іститься й у ст. 13 Конституції України.

Натомість умови спірних пу нктів договору протиправно о бмежують право власності вол одільця торгівельного павіл ьйону стосовно розпорядженн я цим майном.

Згідно зі ст. 215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК Україн и, ч.ч. 1-5, правочин має відповід ати у т. ч. наступним вимогам:

- зміст правочину не може су перечити ЦК України, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України ).

Незважаючи на припинення д оговору, недійсність спірних його пунктів призвело до вин икнення юридично значимих на слідків у вигляді цього спор у.

Разом з тим, матеріали справ и не містять доказів того, що с пірний торгівельний павільй он є власністю позивача. У суд овому засіданні позивач пояс нив, що придбав павільйон за з аявою, проте належних правов становлюючих документів щод о цього майна у позивача нема є, а відтак, позивач не є власн иком торгівельного павільйо ну.

Натомість відповідач над ав до матеріалів справи свід оцтво про право власності на об' єкти нерухомого майна в ід 08.06.06 (а.с. 27), виданого управлін ням комунальним майном Луган ської міськради, згідно з яки м торгівельні павільйони, у т .ч. й спірний, належить саме ві дповідачу, ТОВ "Водолій".

За таких обставин умова п. 3.3 спірного договору щодо зобов ' язання позивача у разі при пинення договірних відносин передати торговий модуль, що належить позивачу на праві в ласності не відповідає ані з акону, ані фактичним обстави нам, оскільки право розпоряд ження цим майном позивачу не належить.

Виходячи з цього, вимога пр о визнання цього пункту неді йсним є такою, що підлягає зад оволенню, разом з тим, вимога п озивача про зобов' язання ві дповідача не перешкоджати по зивачу вивезенню торгівельн ого павільйону не підлягає з адоволенню.

Щодо вимоги про визнання не дійсними п.п. 3.4 та 4.4 договору що до продовження дії договору до виконання позивачем умов, викладених у п. 3.3, та зобов' яз ання позивача передати торго вий модуль на місці без права вивозу, суд вважає їх такою, щ о підлягає задоволенню, оскі льки недійсність п.п. 3.4 та 4.4 вип ливає з недійсності п. 3.3 цього договору.

У судовому засіданні предс тавник позивача звернувся до суду з клопотанням про витре бування від відповідача всіх документів, які були оформле ні з цим підприємством та нап равлені на його адресу особа ми, що раніше здійснювали тор гівельну діяльність в торгів ельному кіоску, який розташо ваний на торгівельному місці , що орендувався позивачем (ро зписки, заяви, договори, прете нзії тощо).

Суд не вбачає підстав для за доволення цього клопотання, оскільки воно не пов' язане з предметом спору.

Виходячи з викладеного, поз ов слід задовольнити частков о з покладенням судових витр ат пропорційно задоволеним в имогам.

Виходячи з викладеного, ке руючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК Укра їни, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву підприєм ця ОСОБА_1, ід. код НОМ ЕР_1, задовольнити частково .

2. Визнати недійсними пункт и 3.3, 3.4 та 4.4 договору про надання торгівельного місця, укладе ного 28 березня 2011 року між пози вачем, ОСОБА_1, та відпові дачем, ТОВ "Водолій".

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з відповідача, ТОВ "Водолій", м. Луганськ , вул. Ватутіна, буд. 90-а, код 30339378 , на користь позивача, ОСОБ А_1, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, судові витрати в роз мірі 107,01 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десят иденного строку з дня його пі дписання.

Рішення підписане 02.12.11.

Суддя А.Г.Ворожцов