Постанова

від 30.07.2008 по справі 4/259-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/259-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 липня 2008 р.                                                                                    № 4/259-07  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Об"єднання співвласників

багатоквартирного будинку "Ніка"

на постанову           Запорізького апеляційного

господарського суду від 06.03.2008 року

у справі                                                  № 4/259-07

господарського суду                              Херсонської області

за позовом                                                  Житлово-експлуатаційної контори

Житлово-будівельних кооперативів

Суворовського району м. Херсона

до                                                             Об"єднання співвласників

багатоквартирного будинку "Ніка"

про          стягнення грошових коштів

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача –          Гордєєва А.А.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2007 року Житлово-експлуатаційна контора житлово-будівельних кооперативів міського житлового управління Суворовського району м. Херсона звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніка" про стягнення заборгованості у розмірі 5 507,61 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.08.2007 року у даній справі (суддя Ємленінова З.І.) в задоволенні позову повністю відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2008 року (судді: Антонік С.Г., Зубкова Т.П., Юхименко О.В.) рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2007 року скасовано; позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 507,61 грн. основного боргу та судові витрати.

В касаційній скарзі Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніка" просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу –без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, якщо суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2004 року між Житлово-експлуатаційною конторою Житлово-будівельних  кооперативів та Житлово-будівельним кооперативом № 88,  правонаступником якого є Об'єднання співвласників  багатоквартирного   будинку  “Ніка”, укладено  договір  № 5, відповідно до умов якого ЖБК № 88  передав, а позивач прийняв вказані в даному договорі функції з обслуговування  житлового будинку та прибудинкової території домоволодіння ЖБК за адресою: м. Херсон, вул. 200 років Херсона,  41 “А”.

Пунктом 2 вказаного договору визначено перелік  робіт, які  зобов'язався  проводити позивач щодо забезпечення  належного технічного стану будинку  та устаткування.

Відповідно до пункту 3 договору виконувані позивачем роботи оплачуються  за рахунок внесків членів Житлово-будівельного кооперативу на  обслуговування  будинку  та здійснюються  силами позивача  або  залученими спеціалізованими  організаціями.

Умовами пункту 7 цього ж договору передбачено, що плата за  обслуговування  житлового  будинку  здійснюється відповідно до “Правил з організації експлуатації будинків ЖБК і утримання обслуговуючого  персоналу" за  нормами, визначеними  Наказом держкомітету України з житлово-комунального господарства № 59 від 04.08.1997 р., за розрахунковою  ставкою за 1 кв. м. загальної  площі, не перевищуючи встановленого  державного тарифу.

Пунктом 8 договору також встановлено, що розрахункова ставка на обслуговування одного квадратного  метра  загальної площі  може  змінюватися у  разі  зміни цін та  тарифів на оплату за  послуги, про що  позивач  додатково  повідомляє правління  ЖБК  за 10 днів з метою прийняття рішення та збору  розрахункових  книжок для  перерахунку.

Згідно пункту 10 договору оплату внесків на утримання будинку ЖБК зобов'язався  здійснювати  щомісячно  не  пізніше  10-го числа   наступного  місяця.

Строк дії договору сторони визначили з 01.01.2004 р. до 31.12.2004 р. і він вважається щорічно продовженим на  наступний  рік, якщо за  один місяць до закінчення  строку  його дії від жодної із сторін не надійде  заяви  про його припинення (п.19).

З 01.12.2006 року вказаний договір розірвано, однак відповідач не оплатив в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг в період з 01.01.2006 р. до 01.12.2006 р., в зв"язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніка" 5507,61 грн. заборгованості.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, встановив, що за своєю юридичною природою спірний договір  є договором  про надання послуг, передбачений главою 63 ЦК України, проте позивачем не надано доказів виконання зазначених в розрахунку видів послуг.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що нормативними документами та законами України не врегульовано питання затвердження розрахункових ставок, а здійснення розрахунків за ставкою, встановленою на засіданнях ради голів кооперативів не відповідає вимогам закону та договору, оскільки таке право не надано Раді кооперативів. При цьому, суд першої інстанції також зазначив про те, що розрахунок позивача не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до пункту 7 договору ставка не може перевищувати встановленого державного тарифу.

Проте, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, правильно вказала на помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності нормативного встановлення тарифів з обслуговування будинків.

Так, апеляційний господарський суд, дослідивши докази, надані позивачем в обгрунтування своїх вимог, встановив, що загальна площа квартир в  будинку  станом на 01.01.2006 року складала 9 577,98 кв. м., а за умовами пунктів 7, 10 зазначеного договору відповідач мав оплачувати позивачу вартість обслуговування житлового будинку в розмірі розрахункової  ставки за 1 кв. м. загальної  площі, що не перевищує встановленого державного тарифу, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Рішенням виконавчого  комітету Херсонської  міської  ради №237/1 від 09.07.2004 р. та  додатками до нього, які діяли до 01.09.2006 р.,  встановлений  мінімальний  перелік та вартість послуг (тарифи) з утримання будинків та прибудинкової території в  розмірі 0,3617 грн., а для  будинків з ліфтами –0,4512 грн.  за  один  квадратний  метр загальної  площі житла (з ПДВ).

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської  ради №373 від 15.08.2006 року “Про  погодження переліків видів  робіт і  вартості послуг для  підприємств-виконавців послуг із  обслуговування  будинків і  споруд  та  прибудинкових  територій  по  кожному  будинку, що  належить до  комунальної  власності територіальної  громади  міста”, яке вступило в дію з 01.09.2006 р., змінено тарифи для будинку відповідача з експлуатацією  та технічним обслуговуванням ліфтів - 0,9215 грн. за 1 кв. м., а без технічного обслуговування  ліфтів –0,7715 грн. за 1 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 36 від   24.11.2006 р. “Про внесення змін до додатку № 2 до рішення виконкому міської  ради від 15.08.2006 р. № 373", яке введено в дію з 01.11.2006 року, внесено зміни до додатку № 2 в частині зменшення вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій і викладено  перелік  послуг з утримання будинків та  прибудинкових територій в такій редакції: тарифи для будинку відповідача з експлуатацією та технічним обслуговуванням ліфтів склали  0,9063 грн. за 1 кв. м., а без технічного обслуговування  ліфтів –0,7563 грн. за 1 кв. м.

При цьому, апеляційним господарським судом враховано, що встановлені органами виконавчої влади вищезазначені тарифи не визнані у судовому порядку незаконними та не скасовані, а тому застосування їх при здійсненні розрахунків в період з січня 2006 р. по листопад 2006 р. між позивачем та відповідачем є правомірним та обгрунтованим.

Акти органів місцевого самоврядування є обов"язковими для виконання.

Також грунтується на вимогах закону і висновок суду щодо виконання позивачем власними силами та залученням спеціалізованих організацій (на підставі відповідних договорів) передбачених пунктом 2 договору робіт.

Положеннями статтей 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач, в свою чергу, порушуючи норми закону, не надав доказів сплати позивачу заборгованості у розмірі 5 507,61 грн.

З висновками апеляційного суду про задоволення позовних вимог повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Посилання Об'єднання співвласників  багатоквартирного   будинку  “Ніка” в касаційній скарзі на відсутність двосторонніх актів щодо підтвердження факту надання послуг є безпідставним, оскільки при укладенні договору сторонами це не погоджено.

Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.   

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ніка" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2008 року у справі № 4/259-07 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

М.В. Михайлюк