5015/6164/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.11 Справа№ 5015/6164/11
Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі Н.Дубенюк розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-55», м.Львів
до відповідача: Дрогобицького підприємства інвалідів «Ми-разом»,м.Дрогобич
про стягнення 9346,43грн. заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Самолюк М.В.- представник
від відповідача: не з»явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням представника позивача технічна фіксація судового процесу не проводилась.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-55», м. Львів до Дрогобицького підприємства інвалідів «Ми-разом», м. Дрогобич про стягнення 9346,43грн. заборгованості, в тому числі 8248,48грн. основного боргу, 767,11грн. –інфляційних втрат та 330.84грн.-3 % річних.
Ухвалою суду від 21.10.2011р. прийнято даний позов, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду . У зв»язку із необхідністю витребування доказів , з метою забезпечення принципу змагальності розгляд справи відкладався ухвалою суду від 01.11.11р.
У судові засідання повноважний представник позивача з"явився, вимоги ухвали суду виконав частково, оригінали документів представив суду для огляду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції №8210600525690, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало. За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:
02.01.2009р. між Дрогобицьким підприємством інвалідів «Ми-разом»(покупець) та ТзОВ «Сільпо-55»(продавець) укладено договір купівлі-продажу вторинної сировини №201-06, згідно до умов якого продавець зобов»язується доставити товар, а покупець прийняти та оплатити його згідно з рахунками або накладними.
Згідно до п.4 договору купівлі-продажу №201-06 від 02.01.2009р. право власності на товар переходить покупцеві з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на цей товар та поступленням коштів на рахунок продавця за всю поставлену партію товару.
Позивач зазначає, що на виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу втор сировину на загальну суму 8 248,48грн.
Як вбачається із матеріалів справи долучених зокрема позивачем, факт поставки вторсировини підтверджується зокрема накладними №55Л-0000000040 від 30.04.2009р. на суму 477,60грн., №55Л-0000000056 від 30.06.2009р. на суму 535,80грн., №55Л-0000000059 від 31.07.2009р. на суму 535,80грн.,
№55Л-0000000073 від 31.08.2009р. на суму 412,20грн., №55Л-0000000088 від 30.09.2009р. на суму 526,20грн., №55Л-0000000096 від 31.10.2009р. на суму 480,60грн., №55Л-0000000112 від 30.11.2009р. на суму 498грн., №55Л-0000000120 від 31.12.2009р. на суму 505,80грн., №55Л-0000000001 від 31.01.2009р. на суму 448,20грн., тобто на загальну суму 4536грн. Доказів в підтвердження позовних вимог , зокрема щодо обставин поставки позивачем відповідачу вторсировини на суму 3 712,48грн. суду не представлено, та у позовній заяві не вказано відповідно до яких накладних здійснено поставку товару на вказану суму.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Представлений суду акт звірки взаєморозрахунків від 31.03.2009р. не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може вважатися належним доказом в підтвердження здійснення господарської операції .Окрім цього у даному акті відсутні посилання на договір № 201-06 від 02.01.2009р., містяться посилання на видаткові накладні №55л-0000000007 від 31.01.09р.на суму 294,60грн, №55л-0000000015 від 31.03.09р. на суму 284,40грн., №55л-0000000016 від 31.03.09р. на суму665,40грн., що в загальному складає 1244,4грн, однак і дані документи суду не були представлені.
Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №180/04 від 30.08.2011р., яку отримано відповідачем 07.09.11р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №8210600512556. У даній претензії позивач просить оплатити заборгованість в розмірі 8248,48грн. з основного боргу, 3% річних в сумі 330,84грн. та 767,11грн. –інфляційних втрат.Однак остання залишена без відповіді та задоволення.
Доказів здійснення відповідачем оплати на виконання вищевказаних накладних сторонами суду не подано. Відтак, внаслідок даних обставин підтверджена та не спростована сума боргу за поставлений товар складає 4536грн.
За правилами ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Згідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Станом на день прийняття рішення, суду не подані докази здійснення оплати заборгованості , що складає 4536грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем за період з 30.04.2010р. по 30.08.11р. нараховано 3%річних та інфляційні втрати.
Як вбачається із змісту укладеного між сторонами договору у ньому відсутні умови про строк оплати, доказів які б підтверджували погодження сторонами строку оплати суду не представлено. За умовами договору підставами для оплати є виставлені рахунки (п.1 договору), однак позивачем не представлено суду рахунків та доказів їх надіслання відповідачу. З огляду на вищевикладені обставини суд виходить із положень ст. 530 ЦК України, якою зокрема встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Із змісту даної норми вбачається, що в даному випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків . Відповідно до поштового повідомлення про вручення, відповідачем претензію отримано 07.09.11р., тобто семиденний строк встановлений законом для виконаня зобов»язання з оплати спливає 14.09.2011р., відтак, з огляду на дані обставини, порушенням зобов»язання з оплати, є наступний день після вказаної дати. Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем за період з 30.04.10р. по 30.08.11р. є необґрунтованими та не підтверджені доказами.
У порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу 4536грн. є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог належить позовні вимоги залишити без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки ухвалами суду зокрема від позивача вимагалися докази в підтвердження позовних вимог заявлених у позовній заяві , однак позивачем не в повній мірі виконано вимоги ухвал суду та не подано доказів в підтвердження заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 3 712,48грн. та 3% річних та інфляційних втрат.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України .
Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,36,43,49, 75,81, 82, 83,84,85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково .
2. Стягнути з Дрогобицького підприємства інвалідів»Ми- разом»(82100 Львівська область, м.Дрогобич вул. Індустріальна, буд 8 ЄДРПОУ 34672681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-55»(79040 м.Львів, вул. Городоцька,367 ЄДРПОУ 33359114) 4 536грн. основного боргу основного боргу, 49,50грн. державного мита та 114,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
3.В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.
Повний текст оформлено 21.11.2011р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2011 |
Оприлюднено | 21.12.2011 |
Номер документу | 19895144 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні