Рішення

від 18.08.2008 по справі 18/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/88

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.08.08 р.                                                                                                    Справа № 18/88                               

за позовом: Донецького міського комунального підприємства „Донміськпастранс” м. Донецьк  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Універ”          м. Макіївка, Донецької області

про примусове повернення металопродукції та стягнення 19137,93грн.

Суддя господарського суду Донецької області                         О.В.Овсяннікова            

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю  представників сторін:

від позивача: Гур'єва І.В-дов.

від відповідача : не з'явився

          Донецьке міське комунальне підприємство „Донміськпастранс” м. Донецьк  звернулось з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Універ” м. Макіївка, Донецької області  про  примусове повернення прийнятої на зберігання металопродукції „сталь 20х35х35” в кількості 10916кг на суму 19137,93грн., а у разі втрати майна - стягнути його вартість.

          Доповненням до позовної заяви від 18.08.2008 року позивач змінив предмет позову і просить суд винести рішення про примусове повернення відповідачем прийнятої на зберігання  металопродукції „Сталь 20х35х35” в кількості 10916кг на суму 19137,93грн.  

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення  по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  з відповідачем був укладений договір на безоплатне зберігання  металопродукції до першої  вимоги, але на його вимогу металопродукція не була повернута.

          Відповідач відзива по справі не подав, його представник у засідання суду ні 14.07.2008 року, ні 18.08.2008 року не з'явився, про неможливість  явки суд не повідомив, тому справа розглядається за наявними в ней матеріалам  на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          20.05.2004 року  між сторонами був укладений договір зберігання б/н.

          Відповідно до п.1 договора  позивач (Підприємство) передає, а відповідач (Зберігач) приймає на безоплатне зберігання майно-металопродукцію, а саме : сталь20х35х35 у кількості 10916кг на суму 19137,93грн.

          Металопродукція на суму 19137,93грн. була передана відповідачу на зберігання, що підтверджується  актом прийома-передачі майна від 20.05.2004 року.

          Пунктом 3 договору передбачено, що Підприємство вправі у будь-який час вимагати  власне майно від зберігача, а останній зобов'язаний його повернути на першу вимогу.

          31.10.2007 року позивачем був надісланий відповідачу лист                 № 17/14а-1829 з вимогою повернути передане на зберігання майно та у триденний строк повідомити  про готовність видати металопродукцію.

          05.08.2008 року позивачем вдруге був надісланий керівнику відповідача лист № 17/14а-2240 з вимогою повернути майно, але він також був залишений без відповіді.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ч.2 ст.938 Цивільного кодексу України  якщо строк зберігання  у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

          Відповідно до п.1. ст. 949 Цивільного кодексу України  зберігач  зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

          Доказів повернення прийнятого на зберігання майна відповідачем не подано.

          Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.22,33,43,49,82,84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, ч.2. ст. 938, ст.949 Цивільного кодексу України,  суд, -  

                                         В И Р І Ш И В :

     Позовні вимоги  Донецького міського комунального підприємства „Донміськпастранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універ” м. Макіївка, Донецької області  про повернення  прийнятої на зберігання металопродукції на суму 19137,93грн.– задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Універ” (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона,20, ЄДРПОУ 32084469) повернути Донецькому міському комунальному підприємству „Донміськпастранс” (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський,8, ЄДРПОУ 13478818) прийняту на зберігання продукцію „сталь 20х35х35” у кількості 10916грн. на суму 19137,93грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Універ” (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона,20, ЄДРПОУ 32084469) на користь Донецького міського комунального підприємства „Донміськпастранс” (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський,8, ЄДРПОУ 13478818) 191,40 грн. держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 18.08.2008 року і набуває законної сили після закінчення десятиденного строку на його оскарження.

               Суддя