Рішення

від 04.08.2008 по справі 35/133-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/133-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.08р.

Справа № 35/133-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат",                      м. Запоріжжя

до   Відповідача-1- Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

                                               м. Дніпропетровськ

                     Відповідача-2- Товариства з обмеженою відповідальністю "БрокТЕК",

                                                м. Запоріжжя

про               стягнення 95684,37 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Різниченко І.А., нач.юр.відділу, дов.№14/768 від 03.03.2008р.

                         Мельник М.І., бухгалтер, дов.№14/2403 від 25.06.2008р.

                          Балабинська Я.В., менеджер, дов.№14/2702 від 16.07.2008р.

                          Мартиновська Л.В., нач.юр.бюро, дов.№14/767 від 03.03.2008р.

від відповідача-1 – представник не з'явився

від відповідача-2 - Петров С.В., представник, дов. № 083 від 14.07.2008р. 

                                Каменев І.Р., директор, прот. №1 від 04.04.2000 р.,

                                наказ №1 від 04.04.2000р.

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач просив стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (Відповідач -1) завдані збитки у розмірі вартості нестачі вантажу в сумі 47 263,76 грн та з Товариства з обмеженою відповідальністю "БрокТЕК" (Відповідач-2) завдані збитки у розмірі вартості неякісного вантажу  в сумі 48 420,61 грн.

Свої вимоги обгрунтовує наступнм: за залізничними накладними №41247708 та №41247709 від 24.02.2008р. на його адресу надійшов вантаж кокс нафтовий, при прийнятті якого встановлена нестача в кількості відповідно 34,98 тн та 32,84 тн, що підтверджується комерційними актами: №БН 754501/1 та №БН 754602/2 від 26.02.2008 р.

Крім того, при прийманні коксу по якості була встановлена його невідповідність сертифікату якості щодо зольності, відповідальність за яку повинен нести експедитор на підставі договору №17-3К/2007 від 07.12.2006 р.

11.07.2008р. до суду надійшла заява Позивача, в якій він відмовляється від позовних вимог відносно Відповідача-1- Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та вартість нестачі вантажу і вартість неякісного вантажу - всього 95 684,37 грн - просить стягнути з Відповідача-2.  

31.07.2008р. від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Херсонський річковий порт. Заява мотивована необхідністю повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки вантажовідправником спірного вантажу являвся  Херсонський річковий порт.

Представники Позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник Відповідача-1 проти задоволення заяви про відмову від позовних вимог відносно нього не заперечив.

Ухвалою суду від 17.07.2008р. прийнято часткову відмову позивача від позову та провадження у справі відносно Державного підприємства "Придніпровська залізниця" припинено.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає повністю, мотивуючи наступним: виходячи з вимог ст. 1000 Цивільного кодексу України вимоги до повіренного (експедитора) можуть бути пред'явлені лише за неналежне виконання зобов'язання, у цьому випадку - за не укладення договорів на перевезення, перевантаження вантажів або укладення їх з порушенням доручення, що було надане довірителем. Відповідно до умов договору Вдповідач-2 не мав зобов'язань щодо визначення якості вантажу, а повірений може виконувати свої зобов'язання лише в межах доручення довірителя. Вважає, що втрата вантажу мала місце під час перевезення та залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час перевезення. В зв'язку з викладеним просить в позові відмовити.

31.07.2008р. надав додаткові письмові пояснення щодо заявлених вимог, в яких стверджує, що при прийманні продукції по кількості та якості позивачем порушені вимоги Інструкції П-6 та Інструкції П-7, які виразилися в порушенні строків приймання коксу по кількості та якості; невідповідності складених актів цим Інструкціям; відсутності відомостей, які обов'язково повинні зазначатися в актах приймання. На підставі своїх доводів вважає, що позивач не надав належних доказів недостачі коксу та невідповідності його якості.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю "БрокТЕК" - експедитор (надалі відповідач-2) та Відкритим акціонерним товариством                      "Запорізький абразивний комбінат" –клієнт (надалі позивач) було укладено договір №17-ЗК/2007 від 07.12.2006р. транспортного експедирування строком дії до 31.12.2007р. та додатки до нього №1-5. Додатковою угодою №1 від 10.12.2007р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених  договором  послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного  експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом,  вибраним експедитором або клієнтом,  зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта  договір перевезення вантажу,  забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

       Договором транспортного експедирування може бути  передбачено надання   додаткових   послуг,  необхідних  для  доставки  вантажу (перевірка  кількості  та  стану  вантажу,  його  завантаження  та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання  вантажу  до  його  одержання  у  пункті   призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

    Умови  договору  транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін,  якщо інше на встановлено законом,  іншими нормативно-правовими актами.

         Згідно умов договору, укладеного сторонами, експедитор зобов'язався за плату і за рахунок клієнта здійснити транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) по перевалці в Запорізькому та Херсонському портах вантажів клієнта до станції Передаточна Придніпровської залізниці. Клієнт доручив експедитору укласти договір з вище вказаними портами на перевантаження вантажів клієнта.

         Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування визначені в розділі 2 договору, зокрема, експедитор був зобов'язаний для виконання доручення клієнта укласти угоди з третіми особами, вести оперативний облік та надавати клієнту інформацію в узгодженій сторонами формі про надходження вантажу в порт та його відвантаженню з порту, оформлювати та видавати порту рознарядки на відвантаження його вантажів по інструкціям клієнта, організувати перевезення вантажів залізницею, тощо.  Відповідно до п. 6.1. договору експедитор приймає всі необхідні заходи для забезпечення збереження вантажу.

   Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування визначається загальними правилами про відповідальність за порушення зобов'язання (ст. 934 Цивільного кодексу України).

        Статтею 610 цього кодексу встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

         Позивач просить стягнути з відповідача-2 (експедитора) вартість недостачі коксу нафтового, що надійшов у вагонах №65299315 та №67846204, за залізничними накладними №41247708, №41247709 від 24.02.2008р. в кількості 34,98 тн та 32,84 тн загальною вартістю 47 263,76 грн, посилаючись на комерційні акти: №БН 754501/1 та №БН 754602/2 від 26.02.2008р. та вартість неякісного коксу, що надійшов в цих вагонах в загальній кількості 69,48 тн в сумі 48 420,61 грн, посилаючись на акт приймання продукції по якості від 25.02.2005р., акти експертизи Запорізької торгово-промислової палати №И-76 та №И-76/1 від 02.04.2008р. У вказаних актах зазначено, що у коксі нафтовому, який надійшов на адресу позивача, зольність складає 10% у вагоні  №65299315 та 11,4%  у вагоні №67846204, в той час як у сертифікаті якості постачальника зольність визначена 0,8%. При цьому позивач посилається на умови договору, визначені в п. 2.1.22, 2.1.23, згідно яких при залученні третіх осіб до виконання частини своїх обов'язків за цим договором експедитор несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань цією особою, як за свої власні дії, та зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли з вини третіх осіб.

       Як вбачається із залізничних накладних №41247708, №41247709 та коносаменту від 08.11.2007р. спірний вантаж було прийнято Херсонським річковим портом та відвантаження коксу на адресу позивача також здійснено портом. В цих залізничних накладних вказано, що навантаження вагонів, визначення маси та заповнення залізничних накладних здійснено портом. В накладних вказана повна маса вантажу відповідно 68 800 кг та 68 500 кг. Порт та залізниця  не являється тими особами, про які йде мова в п. п. 2.1.22, 2.1.23 договору про транспортно-експедиційне обслуговування, оскільки виконували властиві їм функції щодо перевалки та перевезення вантажів, а не обов'язки експедитора за спірним договором №17-ЗК/2007 від 07.12.2006р. Тобто, експедитор не брав на себе зобов'язання нести відповідальність за дії порту та залізниці.

Позивачем не наведено, які ж саме дії щодо збереження вантажу не здійснив експедитор відповідно до умов п. 6.1 договору, наслідком  яких стала недостача вантажу в спірних вагонах та невідповідність коксу по якості, та не надав докази на їх підтвердження.

          Відповідно до п. 1 Додатку №5 від 05.11.2007р. до договору  №17-ЗК/2007 від 07.12.2006р. приймання вантажу від судна здійснюється за вагою, що вказана в коносаменті. Дійсна вага коксу, норма природної втрати та якість коксу, що надійшов до Херсонського річкового порту від постачальника, в установленому порядку не встановлювалися.  В договорі №17-ЗК/2007 від 07.12.2006р. також не визначено обов'язку експедитора щодо встановлення якості коксу, відповідальності за поставку неякісного товару та відповідальності за недостачу вантажу під час перевезення.

   Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Позивач не навів саме яке зобов'язання, що визначено договором №17-ЗК/2007 від 07.12.2006р. транспортного експедирування або випливає з правовідносин транспортного експедирування, не виконано експедитором.

       З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача до експедитора необґрунтовані та в позові слід відмовити.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.

       Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Херсонський річковий порт, судом відхиляється, оскільки відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи  можуть залучатися до участі у справі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Таких обставин позивачем не наведено.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст. ст. 610, 611, 929, 930 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з часу його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 01 серпня 2008 р.