Рішення

від 20.10.2011 по справі 18/2377/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2377/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011                                                                                             Справа № 18/2377/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина", 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16  

до Приватного підприємства "Союзмолторг-2005", 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 209

про стягнення 318 210,78 грн.

Суддя  Ківшик О.В.

Представники :

від позивача : не з'явилися;

від відповідача : не з'явилися.

20.10.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина", м. Одеса про стягнення з Приватного підприємства "Союзмолторг-2005", м. Полтава 318 210,78 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № В/10-07268 від 04.03.2010 р., в тому числі : 270 937,04 грн. сума основного боргу, 21 729,57 грн. пеня, 19 236,78 грн. інфляційні нарахування та  6 307,64 грн. три проценти річних.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання № 463 від 14.10.2011 р. (вх. № 16294д від 18.10.2011 р.) про розгляд справи за відсутності його представника. Суд  задовольняє  дане  клопотання  як  таке,  що  не  суперечить  чинним  процесуальним  нормам.

Крім того, позивачем було надіслано суду клопотання № 402 від 12.09.2011 р. (вх. № 14638д від 20.09.2011 р.)  про повернення оригіналів документів, залучених в додатки до позовної заяви.

Відповідно до ст. 40 ГПК України оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.

З огляду на вищевикладене, суд  задовольняє дане  клопотання.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали суду від 25.08.2011 р. про порушення провадження у цій справі та п. 3 ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 20.09.2011 р.) не виконав, причин щодо цього не повідомив.  20.09.2011 р. розгляд справи відкладався з огляду на неявку відповідача та невиконання ним вимог суду. Останній відповідно до                      пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать повідомлення № 3600108952863 та № 3600109039720 про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у даній справі від 25.08.2011 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 20.09.2011 р.

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від                    17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

04.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" (продавець) та Приватним підприємством "Союзмолторг-2005" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № В/10-07268 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю товар за його попередніми заявками, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- повна назва товару, кількість, ціна за одиницю товару, одиниця виміру знаходиться у специфікаціях (додатках), які оформлюються на кожну партію товару, та є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору);

-          оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (п. 2.2 Договору);

- поставка товару здійснюється на умовах EXW або DDU (Інкотермс-2000), що окремо узгоджується у специфікаціях. Датою передачі товару є дата, вказана у накладній. Строк поставки товару узгоджується у кожному випадку окремо та вказується у специфікаціях (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);

- у випадку порушення строків розрахунків за товар, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 6.1 Договору);

- даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків до їх остаточного виконання покупцем. (п.8.1 Договору).

22.03.2010 р. сторони уклали між собою додаткову угоду до Договору, відповідно до якої п. 2.2 Договору викладений в наступній редакції : "оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту фактичної передачі товару у власність покупця, у грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 30).

На виконання умов Договору між сторонами були підписані та скріплені їх печатками специфікації, а саме : № 39 від 24.09.2010 р., № 40 від 29.09.2010 р., № 41 від 01.10.2010 р. та № 43 від 29.10.2010 р. (копії наявні у матеріалах справи).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару за період з жовтня 2010 року по листопад 2010 року на загальну суму  319 828,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товаротранспортних накладних № СДТ22163 від 24.09.2010 р. на суму 190 000,00 грн., № СДТ22178 від 29.09.2010 р. на суму 59 280,00 грн., № СДТ22187 від 01.10.2010 р. на суму 21 300,00 грн. та № СДТ22202 від 29.10.2010 р.  на суму 49 248,00 грн..

Факт отримання товару представником відповідача Крупіною Світланою Леонідівною підтверджується (крім наявних у справі копій накладних), довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей № 74 від 01.09.2010 р. та № 94 від 01.10.2010 р..

В порушення умов Договору відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково (в розмірі                    48 890,60 грн.). За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договором, щодо оплати отриманого товару не виконав, заборгованість останнього складає                                270 937,04 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача 270 937,04 грн. основного боргу, 21 729,57 грн. пені, 19 236,78 грн. інфляційних нарахувань та 6 307,64 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки на суму 270 937,04 грн..

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 270 937,04 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що у випадку просточення оплати за поставлений товар в терміни, передбачені договором, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 21 729,57 грн. пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до  п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 307,64 грн. трьох процентів річних та                           19 236,53 грн. збитків від інфляції за період з 09.10.2010 р. по  19.07.2011 р. суд визнає правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 270 937,04 грн. основного боргу,                      21 729,57 грн. пені, 19 236,78 грн. інфляційних нарахування та 6 307,64 грн. трьох процентів річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Союзмолторг-2005" (36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 209), код ЄДРПОУ 36984757, п/р 260080164553 в АТ "Укрексімбанк" м. Полтава, МФО 331649 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина"  (65039,                   м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16), п/р 2600101019621  в АТ "Укрексімбанк"   м. Одеса, МФО 328618, п/р 26003002005624 в АТ "Дельта Банк" м. Київ, МФО 380236, код ЄДРПОУ 20017899 - 270 937,04 грн. основного боргу,  21 729,57 грн. пені, 19 236,78 грн. інфляційних нарахувань, 6 307,64 грн. 3% річних,                    3 182,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині (позивачу - разом з оригіналами документів залучених в додатки до клопотання № 402 від 12.09.2011 р. (вх. № 14638д від 20.09.2011 р.) - на 18 аркушах).

СУДДЯ                                                                                                         О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 24.10.2011р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.  У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.