Рішення

від 12.08.2008 по справі 1/214-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/214-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.08р.

Справа № 1/214-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна”, м. Київ 

до  Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 9 442 грн. 51коп.

                                                                                                                                 Суддя  Рудь І.А.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Шляєв І.В., дов. № 63 від 01.01.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” вартість нестачі вантажу у розмірі 9442 грн. 51коп.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на його думку мало місце недовантаження прокату чорних металів з боку вантажовідправника. .  

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та не надав витребувані судом документи. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу за  відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, приєднане до матеріалів справи.

За згодою представника відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника  відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:          

05.01.2008р. по залізничній накладній № 50168177 на адресу філіалу ТОВ „Леман-Україна” в м. Сімферополь у вагоні № 67880088 вантажовідправником ВАТ „Макіївський металургійний завод” був направлений та надійшов прокат чорних металів.

При комісійній видачі вказаного вагону була встановлена недостача прокату чорних металів у кількості 2700кг. З урахуванням норми недостачі –0,5 % та перерахунком на суху вагу, вагова недостача склала 2 686,50 кг на загальну суму 9 442 грн. 51коп.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом № БН 755379-12/1 від 08.01.08р., в якому зафіксовано обірвання проволочених ув'язок на пачках. В технічному відношенні вагон справний.

Рахунок за поставлену продукцію № 00020 від 05.01.08 р. сплачений позивачем у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

З комерційного акту № БН 755379-12/1 від 08.01.08р. вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, завантаження нижче рівня бортів на 120 см, навалом, вантаж з маркуванням, на двох зв'язках порушене маркування. Після контрольного перевантаження вагону на справних 150т вагах фактично виявилась вага брутто –89400 кг, тара з документу –22000 кг, нетто –64700 кг., що менше з документа на 2700кг.

Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на відповідача - ДП "Придніпровська залізниця".

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено: „При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезені, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси всіх інших вантажів...”.

Стаття  314 Господарського кодексу України встановлює, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник несе обмежену відповідальність, яка у разі втрати або нестачі вантажу відшкодовується в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає.

         З урахуванням викладеного, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 9 442грн. 51коп. завданої шкоди.         

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 26006000012 у ДФАБ „Експрес-банк”, МФО 01073828, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, п/р 26004962482211 у філії „Пумб” м. Києва, МФО 322755, код ЄДРПОУ 32036829) 9 442грн. 51коп. (дев'ять тисяч чотириста сорок дві грн. 51коп.) - шкоди, 102грн. 00коп. (сто дві грн. 00 коп.) –витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано –08.08.2008р.