Постанова

від 31.07.2008 по справі 21/55-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/55-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2008 р.                                                           Справа № 21/55-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ковтун О.М.

відповідача -  Бережний М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1576Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.08 р. по справі № 21/55-08

за позовом ТОВ "ТД "Демидівський кар"єр", м. Київ

до Підприємства СІХО Будівельна компанія "Світ Дерева", м. Харків

про стягнення 9445,35 грн.

встановила:

У квітні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, посилаючись на здійснення оплати по договору поставки № 06/09-07 від 03.09.2007 р. в сумі 232 277,79 грн. та часткове виконання відповідачем своїх обов'язків по договору щодо поставки щебеню на суму 222832,44 грн., що підтверджує видатковими накладними та актом звірки.

Представником позивача була надана заява, в якій зазначив про часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 1000,0 грн., та заборгованість відповідача складає 8445,35 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2008 р. по справі № 21/55-08 (суддя - Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволені та стягнуто з відповідача 8445,35 грн. попередньої оплати, витрати на державне мито в сумі 102 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по передачі товару відповідно до вимог договору та не повернув попередню оплату.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, з посиланням на те, що суд  з порушенням норм матеріального права прийняв рішення про стягнення 8445,35 грн., оскільки заборгованість відповідача перед позивачем складає 3260,66 грн. Відповідач вважає, що директора домовились про відкоригування видаткових накладних в частині ціни щебеня, існує тільки акт від 30.11.2007 р., а акту від 24.03.2008 р. не має.

Позивач  з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки апеляційна скарга відповідача не відповідає вимогам ст. 94 ГПК України, та в ній немає посилання на законодавство, на підставі чого, він просить скасувати рішення господарського суду.

 Відповідно до актів звірки взаєморозрахунків  станом  на 30.11.2007 р. та на 24.03.2008 р. відповідач підтвердив зазначені суми та визнав борг перед позивачем в розмірі 9445,35 грн., крім того, позивачем проведені у бухгалтерській документації зазначені відповідачем суми і з них сплачені податки.

Після звернення позивача до суду відповідачем було перераховано 1000,00 грн., а решту суми у розмірі 8445,35 грн. відповідач відмовився сплатити.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що 03.09.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 06/09-07, згідно якого постачальник (відповідач по справі) зобов'язаний  передати у власність покупцеві, а покупець (позивач  по справі)  прийняти та оплатити  щебінь  гранітний  в асортименті  і по цінам  вказаним в додатку № 1 до  договору в строки, порядку   на умовах даного договору .

Пунктами 3.1., 3.2., 4.2. договору передбачено, що  поставка товару  здійснюється  згідно письмової заявки  покупця, яка містить  асортиментний перелік, кількість товару. На підставі  заявки  покупця товар поставляється  на протязі семи днів  з дати надходження  передплати на розрахунковий  рахунок  постачальника, згідно виставленого рахунку - фактури. Поставка товару  при відсутності  передплати здійснюється  постачальником   на його розсуд. Оплата  залізничних або водних, або водних транспортних  видатків здійснюється  шляхом  перерахування 100% передплати на розрахунковий  рахунок  постачальника, згідно виставленим рахункам - фактурам.

Відповідно до умов договору позивачем на підставі  заявок № 146-31 від 05.09.2007 р., № 147-31 від 05.09.2007 р., № 153-31 від 27.09.2007 р., № 160-31 від 03.10.2007 р. було замовлено 32 на піввагони  щебеню гранітного  фракції 5-20 загальною кількістю  2208,0 тон, заявками № 152-31 від 19.09.2007 р., № 156 -31 від 01.10.2007 р. замовлено 20 на піввагонів  щебеню гранітного  фракції 10-20 загальною кількістю 1380,0 тон, заявкою  № 166 від 05.09.2007 р. позивачем замовлено  сім  на піввагонів  гранітного  щебеню  фракції 20-40 загальною кількістю  483,0 тон.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на підставі рахунків - фактур  відповідача № 26 від 05.09.2007 р., № 28 від 13.09.2007 р., № 32 від 27.09.2007 р., № 34 від 05.10.2007 р., № 52 від 16.11.2007 р., позивач по платіжним  дорученням № 1962 від 10.09.2007 р., № 1967 від 14.09.2007 р., № 2018 від 28.09.2007 р., № 2028 від 02.10.2007 р., № 2055 від 08.10.2007 р., № 2231 від 19.11.2007 р. здійснив попередню оплату в сумі 232277,79 грн., а відповідач  свої зобов'язання  щодо поставки  товару, здійснив частково, поставивши щебінь  по видатковим  накладним № 48 від 15.09.2007 р.  на суму 63024,68 грн., № 49 від 17.09.2007 р. на суму 12 608,78 грн., № 50 від 18.09.2007 р. на суму 18913,18 грн., № 51 від 21.09.2007 р. на суму 25581,12 грн., № 52/2-07 від 06.10.2007 р. на суму 17 718,37 грн., № 54 від 17.10.2007 р. на суму 13256,71 грн., № 59 від 01.11.2007 р. на суму 11229,46 грн., № 60 від 07.11.2007 р. на суму 23478,82 грн., № 68 від 26.11.2007 р. на суму 31 151,70 грн., № 70 від 06.12.2007 р. на суму 5 869,62 грн., фактично відповідачем було поставлено товару  на суму 222832,44 грн., заборгованість складала  9445,35 грн., що підтверджується  актом звірки розрахунків сторін від 24.03.2008 р., крім  того  відповідачем було  частково повернуто попередню оплату в сумі 1000,0 грн. по платіжному  дорученню № 3 від 09.04.2008 р., щебінь на суму  8445,35 грн. відповідачем  не поставлено.

У зазначених рахунках та видаткових накладних була погоджена ціна щебеню, зміни в узгоджену ціну у встановленому порядку  не вносились.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання по передачі товару та не повернув попередню оплату.

Відповідно до ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадках не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Статтями 264 -271 Господарського кодексу України не врегульовані питання оплати отриманої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати  товару  не передав товар у встановлений строк, покупець має право  вимагати  передання  оплаченого товару  або повернення  суми попередньої оплати .

 Згідно  п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що враховуючи, що термін  дії  договору скінчився 31.12.2007 р., позивачем в порядку досудового врегулювання,  була пред'явлена  претензія № 39/03-II від 11.03.2008 р., на суму 9445,35 грн., що  є вимогою  на оплату  в порядку  ст. 530 ЦК України, якою  позивач  запропонував  відповідачеві  повернути  решту  попередньої оплати.

На виконання вимоги відповідачем по платіжному  дорученню № 3 від 09.04.2008 р. частково повернуто попередню оплату  в сумі 1000,0 грн.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що в порушення умов договору відповідач  не виконав свої зобов'язання  по  передачі товару та поверненню попередньої оплати,  заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткового погашення  суми боргу в розмірі 1000 грн. складає 8445,35 грн. та правомірно стягнув  попередню оплату в сумі 8445,35 грн.

Посилання відповідача на те, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 3260,66 грн. необґрунтована та спростовується матеріалами справи, зокрема актом взаємних розрахунків станом на  30.11.2007 р. та актом взаємних розрахунків станом на  24.03.2008 р., підписаними та скріпленими печатками сторін, підтверджена заборгованість відповідача у сумі  15314,97 грн. та 9445,35 грн. відповідно. Наданий відповідачем акт  звірки взаєморозрахунків станом на 25.12.2007 р., на який посилається відповідач, не містить підписи та печатки позивача та суперечить вищезазначеним актам звірки, рахункам та видатковим накладним. Як свідчать матеріали справи, відповідач не надав доказів зміни ціни щебеню та узгодження цього питання  між сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконане.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 9, 530, ч. 2. ст. 693 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2008 р. по справі № 21/55-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Барбашова С.В.  

Повний текст постанови підписано 31.07.2008 р.